Fuck, Shit, Cunt, Bitch… Рецензія ще не почалася, а ми вже вдалися до «важкої артилерії» у вигляді матів. До чого це тут? Справа у тому, що Netflix випустили цілий документальний серіал, присвячений цим словам, щоб розповісти нам про їхнє значення, історичне походження, вплив на культуру (зокрема кінематограф) та купу інших галузей. Але це ще не все: ведучим серіалу став сам Ніколас Кейдж! Зараз ми трохи підготуємо вас до перегляду нового хіта.
Варто визнати, що Netflix, не дивлячись на всі їхні мінуси, вміють час від часу здивувати, створивши по-справжньому скандальний і провокуючий контент. Особливо це стосується документальних проєктів, які те й роблять, що перевертають з ніг на голову уявлення про документальний жанр: то фільм про користь психоделіків «Have a good trip», то кримінальний фарс про власників зоопарків «Король тигрів», то постійні посібники з наркобізнесу, а тепер ось «Історія лайки», яку веде людина-мем. І в чому Netflix виграють в першу чергу, так це в тому, що повністю усвідомлюють всю мемність Кейджа і використовують її наповну, з кривляннями, скаженою мімікою та навмисним переграванням. В одну секунду ведучий може щось спокійно розповідати, а вже в наступну кричати слово «Fuuuuuuuuuuuuck» протягом 30 секунд, роблячи це неперевершено.
Та і без Ніколаса Кейджа, варто визнати, матеріал виявився дуже цікавим — попри неоднозначність теми. Погодьтесь: завдяки чи то нашому менталітету, чи то пострадянському вихованню, ми звикли всю лайку табуювати, ставитись до неї, як до чогось забороненого та неприпустимого. І хоч майже в кожного з нас в лексиконі існує слово «блять» (хто б з цим не сперечався!), у публічному просторі і культурних проєктах ми часто робимо вигляд, що цих слів не існує. В той час як Netflix говорить тобі: «Гей, чуваче, потрібно починати легше до цього ставитись!» І хоч документальний серіал робить все можливе, щоб ти не сприймав його надто серйозно, намагається тебе скоріше розважити та розвеселити, ніж «загрузити», наповнити глядача їжею для роздумів йому вдається. Ми ж насправді ніколи не замислювалися, звідки ці слова в американських фільмах, яке значення вони мають, чому суспільство їх постійно намагається цензурувати та як, власне, англіцизми перекочували і в наше життя. Серіал частково дає відповіді на всі ці запитання. Автори розбирають всі історично можливі варіанти походження лайки: як жартівливі, так і ті, що мають під собою реальну документальну основу.
Все це розбавляється різними експериментами в дусі «Руйнівників міфів», де на гостях перевіряють, як легше терпіти знущання над собою — з лайкою на вустах чи без. Нас занурюють в історію Hip-Hop музики, яка почала використовувати слово Fuck як політичний протест проти поліцейського свавілля. Кіномани бачать, як мат використовується у фільмах, хто з акторів більше за всіх лаявся в кіно та чому відсутність лайки часто лише псує стрічку. А паралельно з цим гості документального серіалу розповідають про роль лайки в житті кожного з них, що додає якогось людського фактору у процес перегляду.
В цілому ти точно починаєш розуміти, що в лайці немає нічого поганого — вона є невід‘ємною частиною нашого з вами життя і, більше того, навіть свого роду культурною спадщиною!
Подивитись як мінімум перший епізод я точно раджу, адже це дуже крутий та нестандартний експеримент, який не боїться говорити про табуюване та заохочує до цього глядачів. Копайте глибше навіть там, де здається, що особливої глибини немає! «Історія лайливих слів» саме про це.