На минулому тижні в українському прокаті з’явився новий фільм з актором, якого обожнює цілий світ, — Мадсом Міккельсеном. І хоч у ньому він грає грубого чоловіка з бородою, здатного знищити ледь не кожного, пропонуємо вам переконатися, чи настільки він непохитний, наскільки здається на перший погляд.
За сюжетом, суворий військовий Маркус (Мадс Міккельсен) перебуває на службі, коли його дочка та дружина (Андреа Хейка Гадеберг) потрапляють в страшну аварію в потязі метро. Перша виживає, а ось друга — ні. Та в цьому ж вагоні опиняється фахівець зі статистики Отто (Микола Лі Кос), який щойно втратив роботу й переконаний, що все у світі не випадково. Оскільки серед загиблих також є ключовий свідок у справі бандитського угруповання «Лицарі справедливості», Отто підозрює, що аварія була підлаштована. Він просить допомогти з розслідуванням своїх приятелів-хакерів (Ларс Брюгманн і Ніколас Бро). Потім вони знаходять Маркуса, який повернувся до доньки, і всі разом вирішують помститися.
Якщо ви засумували за типовим Міккельсеном після стрічки «Ще по одній», то тут на вас чекатиме сюрприз (можливо, не дуже приємний): актор у фільмі максимально на себе не схожий. Він відростив бороду та носить коротку стрижку. А ще вбиває всіх без розбору. Але про все по черзі.
Жанр цього фільму насправді назвати складно, тому можемо з вами про нього добряче поміркувати. Одна з перших сцен, яку ми бачимо, це аварія потяга. Крики, люди, кров. Гадаєте, бойовик? Ні.
Протягом всієї історії головні герої намагаються розслідувати справу самотужки та з часом «виходять» на вбивцю. То, виходить, детектив? Не зовсім. Це чорна комедія! Схоже, що в данців дуже специфічне почуття гумору. Так, режисером картини виступив данський кінематографіст Андерс Томас Єнсен, який має кілька номінацій на «Оскар» та одну статуетку за проєкт «Вечір виборів» (теж комедія). Він вирішив відійти від канону типових голлівудських комедій та бойовиків та створити щось дійсно особливе.
Готуйтеся, бо у фільмі буде багато крові. Герой Міккельсена, Маркус, не любить психологів, і коли після смерті дружини його сім’ї пропонують терапію, той відмовляється. Чоловік скупий на емоції (що й не дивно), намагається комунікувати з донькою, але виходить непросто. То поставить синець під оком її хлопцю, то вб’є когось ненароком, то розіб’є ніс Отто. І якщо спочатку йому складно співчувати (ну аж занадто він вже черствий та беземоційний), то згодом можна зрозуміти. У суспільстві чоловіків завжди вчили приховувати свої почуття й відчуття, бути опорою в сім’ї. А враховуючи те, що Маркус — військовий, у нього всі емоції під сімома замками. Але така подія не може не лишити шрамів на серці, тому з часом не витримує навіть він. Знайти та помститися винуватцям аварії — головна ціль чоловіка. Увесь свій розпач та біль він вкладає саме в це. Саме тому навіть не рахує кількість вбитих людей, які можуть бути винними або заважають.
Незграбний Отто та його товариші трохи врівноважують сімейну драму цієї історії, але їх мотивація трохи незрозуміла. Влізти у щось незаконне та, можливо, сісти після цього за ґрати? Чому би й ні? Інколи дивувало те, що у світі цього фільму наче не існувало поліції. Всюди був гуркіт, звук стрілянини, розбите скло машин, але головних героїв просто не помічали.
Але в цьому, певно, і є шарм «Лицарів справедливості». Трохи сумно, трохи весело, трохи страшно і трохи незрозуміло. А бонусом для вас буде ще один цікавий факт: у картині є персонаж-українець. Це секс-працівник Бодашка Литвиненко (ми не жартуємо, так його називали у фільмі). За дві години він стане вам настільки рідним, що побіжите гуглити біографію актора, який зіграв цю роль (Густав Лінд)!
То що ж таки хотів сказати Єнсен цим фільмом? Що у разі проблем треба ходити до психолога? Звісно, що ні. Насправді ми звикли до схеми, що всі випадковості невипадкові. Якщо стався нещасний випадок, то цілком можливо, що він зовсім не нещасний. І наприкінці виявляється, що все було кимось сплановано. Та раптом це не так? Раптом схема «дія — наслідок» спрацьовує не за тиждень до катастрофи, а в той момент, коли ви замовили бургер в Макдональдзі три роки тому? Крізь кров, бійки та сімейні сварки Єнсен намагається показати, що не все у цьому світі можна пояснити та не у всьому можна зробити когось винним. Все може бути випадково. А ви як гадаєте?
Світлини: Планета кіно, IMDb