Один фільм 191 раз. Богатирів росіянам не віддамо. «Благоволительки» виявилися неблагонадійними. З голови вилізла пляшка. Скарлетта викрили до смерті. Памук і Камбербетч вписалися за Навального. Голлівуд перезніме «Іронію долі». Кажуть, «Спаситель» не справжній. Будинок кіно можуть закрити. «Оскара» без обурень не буває.
Якщо понеділок починається в суботу, то квітень запросто може початися в березні. У попередню колонку не помістилася новина про кіномана з Флориди Раміро Аланіса. Відчайдушний фанат Marvel відвідав 191 сеанс стрічки «Месники: Фінал» і потрапив у Книгу рекордів Гіннесу як «людина, що найбільшу кількість разів подивилась один і той же фільм». Чоловік витратив на перегляди 575 годин і схуд за цей час на сім кілограмів. Попередній рекорд любові до одного фільму (до речі, теж пов'язаний зі всесвітом Marvel, а саме — з картиною «Месники: Війна нескінченності»), Аланіс перевершив майже вдвічі. Така вона, справжня любов до мистецтва.
Міністр культури Олександр Ткаченко включився в боротьбу за культурну спадщину. 1 квітня, в День дурнів, він заявив, що Гоголя у нас вкрали, що той був не російським, а українським письменником. Те, що Микола Васильович у своїх художніх текстах не написав ані рядка українською, міністр не згадав. Втім, треба визнати, що вважати Гоголя українським автором через його походження, місце народження і тематику творів має дещо більше сенсу, ніж Чехова, улюбленого українського поета так званого президента Януковича. За десять днів 24 канал повідомив, що Ілля Муромець, Добриня Микитич і Альоша Попович, на думку багатьох вітчизняних учених, насправді були українцями. Чекаємо від багатьох вітчизняних учених нових наукових відкриттів.
Непоміченою промайнула новина про те, що Видавництво Старого Лева відмовилося друкувати переклад знаного роману Джонатана Літтелла «Благоволительки». Виявилося, що письменник відмовився давати згоду на включення до видання післямови українського історика. У ній українському читачеві слід було пояснити, що описані в романі випадки допомоги місцевого населення нацистам у справі остаточного розв'язання єврейського питання не відповідають дійсності. Наші європейські партнери інколи демонструють прикре нерозуміння вітчизняних реалій і не бажають дотримуватися правильних поглядів на історію. Пане Літтелле, схаменіться, доки не пізно.
8 квітня світ дізнався про те, якими веселими та кмітливими бувають одеські реставратори. Цього дня краєзнавець Євген Сокольський оприлюднив у фейсбуці світлини Будинку Русова, архітектурної пам'ятки, збудованої в 1900-му і відреставрованої два роки тому. Одна зі скульптур на фасаді будівлі в буквальному сенсі втратила обличчя — від неї відкололася передня частина голови. Найцікавіше, що на місці розлому виявилася замурована в ліпнину пластикова пляшка — як відзначив краєзнавець, «відкрилися деякі секрети майстерності». Цікаво, що завершення реставрації у 2019 році відсвяткували з феєрверком, а загальна вартість робіт перевищила 150 мільйонів гривень.
Хвиля звинувачень у насильстві дійшла й до відомого американського продюсера Скотта Рудіна — йому присвячена велика стаття в публікації The Hollywood Reporter. Щоправда, нагрішив Рудін не хтивістю, а жахливим ставленням до підлеглих. У напдах гніву продюсер трощив офісну техніку, знущався зі співробітників та завдавав їм фізичної шкоди. Щодо звичних сексуальних скандалів, то з ними, можливо, пов'язана смерть 35-річного британського хореографа Ліама Скарлетта, яку його колеги вважають самогубством. У 2020 році після звинувачення в залицяннях до танцівників Скарлетта звільнили зі всіх п'яти балетних театрів, з якими він співпрацював. Бачимо, що боротьба зі сексуальними домаганнями дала непогані результати.
У середині квітня світові діячі культури звернулися з відкритим листом до так званого президента Путіна з вимогою негайно надати медичну допомогу ув’язненому опозиціонеру Олексію Навальному. Список із 78 імен дійсно вражає, адже до нього увійшли письменники Джон Максвелл Кутзеє, Орхан Памук, Гіларі Мантел, Майкл Каннінгем, Ніл Гейман, Патрік Зюскінд, актори Бенедикт Камбербетч, Девід Духовни, Ванесса Редгрейв, Стівен Фрай, історики Тімоті Снайдер, Енн Епплбаум. Здавалося, Путіну такі листи як слону драбина, але незабаром до Навального дійсно пустили незалежних лікарів. Схоже, що культура і мистецтво ще здатні творити дива.
Після боллівудського рімейку «Іронії долі» («Я люблю Новий рік», 2015) головну радянську комедію вирішили перезняти на свій лад і в Голлівуді. Режисером проєкту виступить росіянин Марюс Вайсберг, дія стрічки відбуватиметься в Бостоні, американську Надю зіграє Ема Робертс, американського Женю — Томас Манн. Критики нагадують, що на сайті Rotten Tomatoes індійську версію опустили настільки низько, наскільки це можливо (рейтинг 2,1 з 5), а Вайсберг має репутацію автора найгірших комедій, тому нічого хорошого від фільму з робочою назвою About Fate («Про долю») чекати не слід. Втім, яким би не вийшов рімейк «Іронії», пострадянському глядачеві буде над чим пореготати.
«Спаситель світу» Леонардо да Вінчі, найдорожча картина всіх часів, яку продали в 2017 році на аукціоні Christie's за 450 мільйонів доларів, кудись зникла. Начебто останні декілька років вона зберігалася на яхті саудівського принца Мухаммеда бен Салмана в Червоному морі, але судно відправили на ремонт, а куди вивезли полотно — невідомо. У цій історії є маленький, але важливий нюанс: коли у 2018 році Лувр Абу-Дабі (є такий крутий арт-проєкт в ОАЕ) відмовився експонувати «Спасителя світу», деякі знавці почали вважати картину підробкою. 13 квітня телеканал France 5 показав документальний фільм, в якому стверджувалося, що рік потому бен Салман змусив Лувр (вже справжній, паризький) збрехати про справжність картини, щоб уникнути публічного приниження. Це який же це сором — викласти 450 мільйонів за фуфло!
З центру Києва вже зникли всі кінотеатри («Комсомолець України», «Орбіта», «Дружба», «Зоряний», «Кінопанорама», «Кінопалац», «Україна», «Київ»), але тривожні новини не закінчуються. Подейкують, що небезпека нависла над святим для синефілів місцем, столичним Будинком кіно. Під час пандемії багатьох співробітників скоротили, приміщення спорожніли, здається, що будівлю готують до банкрутства. Чиновники запевняють, що Будинок кіно закривати не будуть, але активісти згадують сумну долю вищеназваних кінотеатрів і закликають бити тривогу. Поки її б'ють не дуже активно: все одно в часи нескінченних локдаунів оживити роботу закладу неможливо.
25 квітня в Лос-Анджелесі вже вкотре вручили «Оскари». Підсумки премії, як завжди, викликали бурхливі дискусії: одним не подобається занадто соціальна «Земля кочівників» (найкращий фільм), іншим — нагородження Ентоні Гопкінса (найкращий актор), бо треба було надати перевагу передчасно померлому Чедвіку Боузману, третім — те, що «Манку» дісталися лише другорядні призи (найкраща робота оператора і художника), четвертих обурює все разом. Що поробиш, кого-небудь що-небудь завжди обурює, а життя йде собі далі. У травні культурки буде не менше, ніж у квітні. Будемо уважно за нею стежити.
