Ще місяць тому ми всі обговорювали реліз «Ліги Справедливості Зака Снайдера», а сьогодні вже маємо можливість подивитись його нову роботу «Армія мерців» на Netflix. Зак повернувся до того, з чого колись починав, адже першим його фільмом був зомбі-екшн «Світанок мерців» 2004 року. Та чи став новий проєкт головного візіонера Голлівуду новим шедевром у світі в блокбастерів, або ж це крок назад для автора? Yabl з'ясовує!
Стрічка починається з того, що військовий конвой везе небезпечний вантаж із «Зони 51», але через випадкову аварію контейнер з вантажем перевертається, а з нього виходить зомбі-мутант, який вбиває всіх солдат, а кількох перетворює на зомбі. Мерці доходять до Лас-Вегасу та влаштовують там смертоносну епідемію. Влада США вирішує убезпечити всю країну та зводить стіну навколо міста, а поруч з ним роблять санітарну зону, де тримають всіх потенційно заражених вірусом. Уряд хоче раз і назавжди покінчити з проблемою зомбі, скинувши ядерну бомбу на Вегас, яка знищить всіх мерців. Паралельно з цим найманець Скотт Вард отримує пропозицію зібрати команду, піти до Вегасу за день до вибуху, проникнути у секретний сейф та винести звідти 200 млн доларів.
За що Закові окремий респект, так це за рішення поєднати фільм про пограбування з апокаліптичним екшеном про зомбі. Погодьтесь, уявити собі ці два жанри в єдиній роботі доволі важко, якщо не неможливо. Працює це у Зака чи ні? Про це ми поговоримо трохи нижче, але сама ідея зробити такий симбіоз заслуговує уваги. Якщо копати ще глибше, то «Армія мерців» — це поєднання фільмів «Загін самогубців», «Я — легенда», «11 друзів Оушена», «Зоряні війни: Бунтар — один» та все ж того ж «Світанку Мерців». Як концепція таке поєднання дійсно працює.
Щодо візуальної складової, то, знаючи Зака Снайдера, можна було зрозуміти, що з цього боку смакоти на екрані вистачатиме. Так, бюджет у 90 млн доларів для такого фільму замалий, але Зак робить все, щоб ми при перегляді не помітили обмежень. Тут є цілий Вегас з живими мерцями, тигр зомбі, кінь зомбі, велика кількість кривавих екшн сцен, ефекти та крутий монтаж. Так, місцями не вистачає якоїсь масштабності й хочеться більше, але в цілому — робота на максимум.
Також автори молодці, що зробили цікавий хід із зомбі-ватажком, який бере на себе роль лідера в зграї мерців. Він навіть непогано розкритий як персонаж-антагоніст. Так, вся його лінія зводиться до помсти за кохану-зомбі, але він справді наводить жах при перегляді та здається реальною загрозою, а не черговою зомбі-мішенню для озброєних головних героїв. В таких фільмах — це справжнє новаторство, бо зомбі ще ніколи в кіно не були настільки характерними, якщо не брати до уваги сатиру Джармуша «Мертві не вмирають» та романтичну комедію «Тепло наших тіл», але це трохи інші історії й жанри.
Стосовно головних персонажів, то тут вже не все так однозначно. З одного боку автори намагаються більш-менш розкрити поведінку, мотивацію та характер кожного з них. З іншого — всі ці розкриття зводяться до давно вже знайомим нам кліше, які ми бачили в кіно і до цього безліч разів. Якщо герої та були цікаві, то лише завдяки харизмі акторів, які виконували ролі. Дейв Батіста хоч і реслер, але як кінозірка він реально на своєму місці. Як і Двейн Джонсон, він зайняв свою нішу в фільмах і прекрасно в ній працює. Окрім нього в фільмі цікаво спостерігати за німецьким актором Маттіасом Швайгхером та за Раулем Костільо. Вони зробили найцікавіших персонажів в стрічці.
Але тут ми зіштовхуємося з іншою проблемою, яка стосується саме Зака Снайдера. Він хоч і чудовий візіонер, але при цьому абсолютно ніякий драматург. Зак Снайдер ідеальний, коли йому даєш знімати вже готову історію, але коли він починає ці історії писати сам, то ховайся. Це було з «Бетменом проти Супермена» та з «Лігою справедливості», де структуру сюжету відбудовував сам Снайдер. Це ж відбувається і з «Армією Мерців». Увага, спойлери! Річ у тім, що Зак вирішує зробити трагічний фінал, у якому по черзі помирають абсолютно усі головні герої. Але замість сліз та жалю це викликає скоріше один великий подив з питанням в голові: «А навіщо?». Концепція, що всі герої жертвують собою, працює у фільмах на кшталт «Зоряні війни: Бунтар-один», коли ця смерть несе за собою високу героїчну місію. Проте, коли герої гинуть через великий куш, то це, м'яко кажучи, кумедно. І добре, якби це подали у комедійно, але ж ні, все це робиться з властивим Снайдеру пафосом, драматизмом і трагедією.
Зак Снайдер на зйомках «Армії мерців»
Якщо казати без спойлерів, то все зводиться до того, що Снайдер повністю зливає весь сюжет під кінець. Наче сам фільм крутий, цікавий, динамічний, але фінальні 20-30 хвилин просто забирають на себе всі ті позитивні враження, які встигли з’явитися при перегляді.
Я не кажу, що фільм тепер не потрібно дивитись. Проте, все могло бути набагато краще, якби Снайдер залишив гепі-енд «Армії мерців» і не вимахувався своєю трагічністю там, де це абсолютно не треба. Виходить, що візуально все прекрасно, а ось сюжетно — ні.