Книги та фільми дарують нам незабутні емоції, будують нові світи та деколи випереджають час, бо те, що для багатьох здавалося лише ефектною вигадкою, поступово перетворилося на реальність. Які ідеї вже реалізовані? Будемо розбиратися разом.
Суть всіх антиутопій — показати, до чого можуть призвести спроби побудувати ідеальний світ, в якому панують досить жорсткі правила і позбавлення звичних нам речей (іноді з навмисними перебільшеннями, куди ж без цього). Звичайно, подібні історії часом здаються абсурдними, але при цьому не можна заперечувати одне: вони деколи стають пророчими, і це навіть трохи лякає. Саме тому ми й розглянемо в даному матеріалі, що саме вже не можна віднести до розряду повної фантастики.
Тотальний контроль дій людини
Найліпший приклад — «1984» Джорджа Орвелла. Письменник створив справжнісінький шедевр, який з роками стає все більш актуальним не лише завдяки тоталітарним урядам, бо прогрес максимально спростив спостереження та контроль. Що це дає? Повну картину того, що людину цікавить, що саме вона робить, з ким зустрічається, чи існує якесь невдоволення, за які ниточки можна потягнути…
Цікавий факт: ми добровільно сприяємо цьому, тому Великому Братові навіть не потрібно всюди встановлювати спеціальні телекрани для стеження та своєчасної дози чергового промивання мозку. Як саме це сталося? Наше життя вже неможливо уявити без смартфонів та інших гаджетів. В цих пристроях зберігаються наші контакти, особисті дані, паролі від кредиток та акаунтів. Вони також справно збирають інформацію про покупки, сайти, на які ми заходимо, а також про місця, в яких буваємо. Найстрашніше те, що ми не завжди розуміємо, куди саме потрапляють ці дані. А як щодо використання цієї інформації? Краще не думати про це.
Звісно, без отримання згаданих даних неможливо показувати рекламу, яка буде дійсно цікавою для нас, або формувати стрічку новин за інтересами. Слід зазначити, що деякі соцмережі вже «відзначилися» з негативного боку, коли надавали ключі шифрування для правоохоронних органів, яких дуже цікавила інформація про користувачів (Джордж Орвелл дійсно щось знав, коли писав «1984»). Хоча деякі дані ми самі віддаємо, бо в іншому випадку не зможемо повністю користуватися сучасними послугами та заманливими можливостями.
Інтелектуальні голосові помічники
Якщо ви не дивилися проникливу мелодраму «Вона» з Хоакіном Феніксом, тоді слід обов'язково ознайомитися з нею. Стрічка чудово доповнює не тільки матеріал, але також повноцінно розкриває перспективу штучного інтелекту, яким була оснащена операційна система. Одна з головних властивостей штучного інтелекту полягає в тому, щоб викликати у глядача чи слухача емоційну реакцію — це дійсно цінується, оскільки дозволяє поступово віддалятися від механічного холоду.
Ми майже впевнені в тому, що ви відразу ж згадаєте Siri, проте ця тематика набагато ширша, ніж може здаватися спочатку. Щобільше, вона частково пов'язана з іншими технологіями, які потребують фізичної присутності — так-так, це можуть бути як цілком нешкідливі пристрої, так і складніші конструкції чи комплекси. Контроль над усім цим — те, що завжди має стояти на першому місці, інакше захоплення в майбутньому може змінитися на побоювання.
Технології та закони, що стосуються репродукції
Ще одна відмінна риса антиутопій полягає в зануренні в репродуктивну сферу. І на тлі стрімкого зростання населення Землі це надзвичайно актуально. Кінематографісти додавали до своїх історій не тільки нові технології, але й розглядали ймовірність повного контролю дітонародження з боку влади (Китай — яскравий приклад). Багато історій побудовано на тому, що для народження дитини потрібно спочатку отримати дозвіл, проте його дають тільки тоді, коли людина повністю відповідає певним критеріям, в іншому випадку — відмова. Ми знову згадуємо «1984» Орвелла, «Ми» Євгена Замятіна та серіал «Крізь сніг», який виходить на Netflix. Є й зворотні приклади: в книзі Маргарет Етвуд «Оповідь служниці» (серіал за нею також заслуговує уваги) народження дитини показують як борг, а не привілей, який потрібно заслужити.
У 1932 році вийшов роман Олдоса Гакслі «Прекрасний новий світ», де дітей по дев'ять місяців вирощували в спеціально створеному для цього «бутлі» — плід отримував необхідні для подальшого розвитку речовини. Майже півстоліття пройшло до того моменту, коли вдалося провести перше вдале екстракорпоральне запліднення. Звісно, штучна матка — це також більш сучасні реалії, і, за прогнозами, вже за 5-10 років з'явиться пристрій для немовлят, яких можна буде доростити до потрібного терміну.
Соціальний рейтинг
Серіал «Чорне дзеркало» подарував нам багато цікавих історій, які вже не здаються такими фантастичними, як під час виходу на екрани. У третьому сезоні був епізод, який продемонстрував світ, в якому люди ставлять один одному оцінки — і це стосується не тільки в соцмереж, але і будь-яких вчинків у реальному житті. Як результат, межа між соцмережами та реальністю виявилася розмитою, і це призвело до істотно більшої кількості некомфортних ситуацій. Якщо буквально: надважливий навіть незначний крок, оскільки він також отримує відповідну оцінку.
Якщо ви думали, що подібного ще немає в нашому житті, тоді ми вас здивуємо: в деяких китайських містах вже діє система соціального рейтингу! Це досить складний механізм, заснований на оцінках людей, в якому також є обов'язковий облік різних параметрів: які товари та послуги викликають інтерес, аналіз поведінки в мережі, оплата податків, проблеми з законом тощо. Чи призведуть порушення до сумних наслідків? Так, якщо с рейтингом виникли проблеми, це впливає на звичний спосіб життя, оскільки влада введе обмеження (і вони можуть бути досить жорсткими).
Пігулки, які коригують настрій
Зараз складно знайти людину, яка б не чула про антидепресанти, оскільки вони максимально доступні. Навіть не завжди потрібен рецепт! Багато в чому це пророкували в минулому, але не все доходило до прямого наслідування. Наприклад, герої Олдоса Гакслі приймали наркотичну речовину, щоб суттєво коригувати настрій та віддалятися від негараздів, тоді як Філіп К. Дік у книзі «Чи мріють андроїди про електричних овець?» (за романом зняли фільм «Той, хто біжить по лезу») для більш точного емоційного «налаштовування» вигадав спеціальний модулятор. Зручно, чи не так?
У США вже кілька років проводять тестування так званих «чіпів настрою», завдяки яким планують впливати на баланс нейромедіаторів у головному мозку. Очікуваний результат — корекція емоцій і, що важливіше, можливість контрольованого управління ментальними захворюваннями (звичайно, це можна використовувати також з іншою метою, на що нам саме натякають антиутопії).
Евтаназія
Ця тема — дуже складна, але вона підіймається як письменниками, так і сценаристами, що дозволяє читачу/глядачу пропустити через себе ситуації, які практично неможливо трактувати недвозначно (особливо коли мимоволі проводяться паралелі з особистим досвідом, який стосується сім'ї або друзів). В цьому немає нічого дивного, бо ми говоримо про припинення життя у швидкий та безболісній спосіб. Евтаназію застосовують в тих випадках, коли люди мають невиліковне захворювання, і через це більше не хочуть терпіти біль (чи не мають мотивації жити через повний параліч, як це було у стрічці «Море всередині» з Хав'єром Бардемом).
У Канаді, Швейцарії та деяких інших країнах евтаназія вже дозволена, але для цього потрібні вже згадані нестерпні страждання. Зрозуміло, поступово фіксується розмиття цього поняття, і через це дозвіл перестав обмежуватися смертельними хворобами (наприклад, приводом може бути депресія). Немає сумнівів у тому, що в майбутньому збільшиться кількість країн, де евтаназія перестане бути під суворою забороною.
Спеціальні розклади для прогулянок
Наша «улюблена» ідея, бо завдяки коронавірусу увесь світ немов потрапив до антиутопічної історії Бредбері або Орвелла, де вільні прогулянки не отримують схвалення (і це м'яко кажучи). Цей пункт має дещо спільне з тотальним контролем (з'являється занадто багату часу для обдумування ситуації у місті/країні), але у нашому випадку слід говорити про реальну проблему з захворюванням, яке зробило небезпечними вулиці та живе спілкування. Марлус Морсхейс саме про це писала у своєму романі «Тіні Радовара», де героїв замикали у чотирьох стінах через зовнішню загрозу у вигаданому світі.
Чим ми живемо зараз? Одна з найбільш актуальних тем — надзвичайно потужний штучний інтелект (ми згадували фільм «Вона», але там все було досить мирно), який може призвести до катастрофічних подій. На щастя, ми знаходимося на тому етапі, коли подібні розробки знаходяться під повним контролем, тому сценарії стосовно цього не виходять за межі книг та фільмів. Поки що.
Часом хочеться познайомитися з Доком Брауном, щоб відправитися на ДеЛореан у подорож по просторах часу. Навіщо? Щоб дізнатися в майбутньому те, що зараз здається нам не більше, ніж фантастикою. Дізнатися, здивуватися... і повернутися, не забувши прихопити «Спортивний Альманах Грейс» із результатами спортивних змагань минулих років.