До дня народження культової японської студії Ghibli, яка познайомила світ із Хаяо Міядзакі та його наставником Ісао Такахатою, нагадуємо вам про те, що їх проєкти не обмежуються історією про Тоторо та картиною «Віднесені привидами». Enjoy!
Це перший анімаційний проєкт самого Хаяо Міядзакі та студії загалом. Передісторія мультфільму розповідає про цивілізацію, яка будувала летючі міста, але згодом загинула у катастрофі. Люди, що вижили, були змушені жити на землі. І єдиним винятком стало місто Лапута, що залишилося в небі, приховане хмарами.
Сюжет розгортається у світі, що нагадує початок XX століття, проте з високим рівнем розвитку авіації (і без цього у творчості Міядзакі нікуди). На дирижабль нападають повітряні пірати. Одна з його пасажирок, дівчинка Сіта, чує, що злочинці шукають її кулон та намагається втекти. Сіта падає вниз, але камінь у кулоні починає сяяти та дивовижним чином пом'якшує падіння. З цього й починаються її пригоди.
Коли ви захочете спробувати самостійно знайти «пасхалки» у проєктах Міядзакі, пам’ятайте про дві речі: авіацію та Європу. І якщо про перше поняття ми щойно згадували, то з другим у цій картині все не так просто.
Насправді назва стрічки — це посилання на «Подорож Гулівера» Джонатана Свіфта. Пригадуєте, як читали його у школі? У третій частині книги Гулівер знаходить летючий острів Лапута, який перебуває в небі за допомогою великого магніту. Саме твір Свіфта надихнув Міядзакі на створення мультфільму.
Проте про одну річ японець не подумав: насправді назва острова у книзі перекладається з іспанської як «повія».Сам Міядзакі заявив, що цього не знав, проте назву таки лишив.
Двадцятисемирічна дівчина Таеко їде з Токіо в село до родичів, щоб допомогти їм збирати шафран. Під час цієї подорожі вона часто подумки повертається в дитинство, в той час, коли вчилася в п'ятому класі. Вона знову і знову переживає давні відкриття, веселі та тяжкі моменти свого дитинства. Схоже, що Таеко досі не знайшла своє місце в житті, а ця літня подорож може допомогти їй розібратися у собі.
Цікаво, що для половини сцен картини (зокрема всієї сюжетної лінії з дорослою головною героїнею) голоси персонажів записали заздалегідь. Це допомогло аніматорам, і їм вдалося надати персонажам ще більш природну міміку.
Дія картини починається через тисячу років після «семи днів вогню» — глобальної війни, що знищила індустріальну цивілізацію. Хоч людство й вижило, водна і земна оболонки Землі піддалися серйозному зараженню. Велика частина землі вкрилася величезним Лісом, де ростуть дивні дерева, а величезні гриби розкидають отруйні спори. А ще ліс населений комахами-мутантами!
Люди змушені жити в невеликих поселеннях-державах, розташованих посеред Лісу, і періодично влаштовують війни за ресурси, що залишилися. Проте самому кордоні Лісу є Долина вітрів. Її жителі поклоняються вітру: він захищає їх від конфліктів з іншими та допомагає виживати.
Якщо вам здалося, що Навсікая — це японське ім’я, то ми вас розчаруємо. Його режисер запозичив із гомерівської «Одісеї». У цьому творі Навсікая була донькою царя Алкіноя, що знайшла Одіссея на пляжі та закохалася в нього. Проте любовного сюжету тут не вийшло.
І якщо захопливий сюжет та Міядзакі в режисерському кріслі досі не змусили вас увімкнути цю стрічку, то знайте: вона також є у списку 250 найкращих фільмів в історії за версією IMDb.
Старший син Хаяо Міядзакі, який теж став відомим аніматором, не одразу вийшов із тіні батька. Його перша робота — «Оповіді Земномор'я» — ані глядачів, ані критиків не вразила. Проте друга спроба стала справжнім успіхом!
Дія сюжету розгортається в 1963 році в Йокогамі. Командир корабля та батько головної героїні Умі Мацудзакі загинув під час Корейської війни 10 років тому, коли вона була ще маленькою дівчинкою. І поки мами нема вдома, Умі мусить займатися всіма домашніми справами: наприклад, не забувати щоранку підіймати сигнальні прапорці з повідомленням: «Бажаю вам щасливого плавання!».
Також у містечку є шкільний клуб з різноманітними секціями за інтересами. Проте його хочуть закрити. Умі, разом з іншими шкільними активістами має поїхати в Токіо до спонсора школи, щоб врятувати його від руйнування. Та неочікувано в її житті з’являється перше кохання.
Це перша повнометражна картина студії, знята без безпосередньої участі її засновників — Міядзакі та Такахати.
Дванадцятирічна Анна завжди замкнута в собі та мовчазна. У неї немає друзів, і єдина радість дівчини — це малювання. Через слабке здоров'я Анну відправляють на літо до невеликого містечка в Хоккайдо. Там вона зустрічає Марні, яка живе у великому багатому домі на мілині. Поступово вони стають хорошими подругами. Ця дружба допомагає Анні примиритися з собою і навколишнім світом.
«Спогади про Марні» — перший твір для підлітків британської письменниці Джоан Робінсон, авторки популярних у всьому світі дитячих книжок. Історія дружби Анни та Марні зайняла вісімнадцяте місце у відомому списку з п'ятдесяти дитячих книг, які Хаяо Міядзакі рекомендував до обов'язкового прочитання. Читайте та дивіться!
Дзіро мріє про польоти та красиві літаки, що здатні обігнати вітер. Та тільки пілотом йому не стати — хлопець з народження короткозорий. Але Дзіро не розлучається з мрією про небо, він починає створювати ідеальний літак і з часом стає одним із найкращих авіаконструкторів світу. На шляху до успіху герой не тільки зустрічає багато цікавих людей, переживає Великий землетрус в Токіо і жорстокі війни, але і знаходить любов свого життя — прекрасну Наоко.
У цьому мультфільмі знову складно не помітити улюблені акценти аніматора: авіація (якої в картині було ну дуууже багато), природа та Європа. Основою сюжету твору стала однойменна манга авторства самого Міядзакі, яку опублікувалали в журналі Model Graphix у 2009 році. Вона розповідає про японського конструктора Дзіро Хорікосі, відомого за своєю роботою над винищувачами Mitsubishi A5M і Mitsubishi A6M Zero. Спочатку у світі ширилися чутки, що це буде остання робота кінематографіста. Міядзакі їх і не підтверджував, і не спростовував. І лише згодом з’явилася інформація про те, що Хаяо на пенсію ще не збирається.
Дія фільму відбувається у Японії під час Другої світової війни. Сейта і його молодша сестра Сецуко стають сиротами після одного з бомбардувань їхнього місто. Діти вирішують піти до своєї тітки. Спочатку вона погоджується прихистити родичів, але згодом починає вимагати від них грошей за їжу і житло. Сейта продає кімоно матері та все, що взагалі має, але тітці цього недостатньо. Згодом брат та сестра вирішують перебратися до покинутого бомбосховища і жити там. Для освітлення вони використовують світлячків.
Обережно: цей мультфільм може розбити ваше серце! Його зняли за романом Акіюкі Носаки. Сюжет побудований на реальних подіях з біографії автора: під час Другої світової війни померла через хворобу одна з його сестер, його названий батько загинув під час авіанальоту у березні 1945 року, а інша сестра померла від голоду.
Книгу «Могила світлячків» вважають класикою японської літератури, присвяченої Другій світовій війні. Щоб підібрати дітей для озвучення головних героїв, Ісао Такахата поїхав до міста Кобе. Він хотів, щоб їх озвучували тільки люди з акцентом саме цього регіону. Саме там він і знайшов п'ятирічну Аяно Сіраісі, яка згодом озвучила Сецуко. Цікаво, що фільм випустили в парі з одним із найпопулярніших проєктів студії, «Мій сусід Тоторо», Міядзакі, щоб «проштовхнути» «Тоторо» до глядача.