Цього року Pixar та Disney випустили найбільш літній мультфільм ever! Якщо ви любите пасту, гучних італійців і затишні містечка біля моря — мерщій купуйте квитки у кінотеатрі та йдіть дивитися! А ми трохи розповімо про цю картину (без спойлерів, звісно), аби ви розуміли, на що чекати.
Сюжет «Луки» розгортається у невеликому містечку справжньої Італійської Рив’єри. Головний герой — морське чудовисько (принаймні так цих істот називають люди). Він спокійно живе, випасає овець та слухає своїх батьків. Одного дня малий знаходить людські речі на дні, і розуміє, що вони впали зверху, з поверхні, де живуть людиномонстри, які сюди приїздять тільки заради чогось дуже лихого. Як ви вже могли здогадатися, на морському дні людей недолюблюють. Мама Луки постійно нагадує, що на поверхню виходити небезпечно і взагалі заборонено. Але що ж робити, коли дуже хочеться?
Так Лука зустрічає ще одного морського монстра Альберто. І разом вони починають досліджувати цей світ!
Перше, чим може похвалитися «Лука», це візуальна складова. Цього разу у Pixar отрималася настільки яскрава і соковита картинка, що мультфільм хочеться дивитися і дивитися.
У стрічці наче все на своєму місці! Причому дуже цікаво спостерігати і за краєвидами морського дна, і за сонячним італійським селищем. І закохаєтеся ви не лише в краєвиди: обережно, у картині є їжа. Паста, джеллато, а тоді знову паста… Тому краще одразу поїсти перед переглядом, інакше тоді буде трохи складно спокійно всидіти на місці до кінця сеансу. Хоча від їжі може суттєво відволікти інше — персонажі.
Якщо ви дивилися попередню роботу Pixar, мультфільм «Душа», то, найімовірніше, знаходили в його дитячій обгортці «дорослі» сенси. У «Луці» всі персонажі прості, але в цьому і є їхній шарм. Загалом історія навіть банальна: головний герой починає розуміти, чого йому хочеться від життя, в певний момент стається конфлікт, який згодом розв’язується. І це все. Але ж, погодьтеся, не у всіх фільмах має бути купа посилань на слова давньогрецьких філософів та загалом прихованих «дорослих» думок.
Попри те, що історія проста, автори таки залишили в ньому кілька цікавих «пасхалок».
Декому Лука та Альберто трохи нагадували Еліо та Олівера із драми «Назви мене своїм ім'ям» Луки Гуаданьїно. І це здалося не лише нам: користувачі у мережі будують все більше і більше різноманітних теорій, що мультфільм може бути пов’язаний із ЛГБТ-тематикою. Навіть більше: про це пишуть відомі американські видання!
А що, якщо морські монстри — це лише метафора? Стверджувати точно неможливо. Та й на це питання, на жаль, зможуть відповісти лише творці проєкту. Тому нам лишається тільки здогадуватися.
Ще одна «пасхалка» — посилання на всіма улюбленого Міядзакі та його творчість. Спочатку головного героя звали Лука Портороссо. Не нагадує вам аніме «Порко Россо»? У фінальному варіанті прізвище Луки змінили на Пагуро (в перекладі з італійської — «краб-відлюдник»), а Портороссо став назвою села, в якому розгортаються події фільму.
Ми не могли не розповісти вам про український дубляж. Бо він прекрасний! Серйозно, навіть якщо недолюблюєте мультфільми, підіть на цей хоч би заради українського озвучення. Основою говірки всіх персонажів стала така собі суміш української та італійської. Кращого суржику і не вигадаєш! Тому радимо вам просто послухати, про що йдеться.
«Лука» — це найбільш літній фільм зі всіх, які ви могли бачити за останні кілька років. І якщо хочете поринути в літо, подорожі та пригоди на півтори години — обов’язково подивіться.