Літня атмосфера — те, про що ми мріємо взимку та навесні, бо так не вистачає теплих вечорів та яскравих емоцій… На щастя, є безліч фільмів, які дозволяють на півтори-дві години поринути в історії, що захоплюють своїми кольорами та подіями (і так хочеться стати їхнім учасником!) Нова добірка від Yabl — рецепт гарного настрою.
Канікули, відпустки, прогулянки до пізньої ночі… Повітря настільки тепле, що повернення додому відкладаєш до останнього (на жаль, роботу через спеку в Україні ніхто не скасовував). Саме тому в літніх фільмах є дещо особливе, завдяки чому таке кіно актуальне не тільки в липні чи серпні, але й взимку — коли надворі мінусова температура, понад усе хочеться знову відчути зігрівальні промені сонця, скупатися в басейні чи морі, випити вже котрий охолоджувальний коктейль…
Легкий настрій та яскрава атмосфера завжди будуть виділяти літнє кіно з-поміж іншого, бо ці емоції хочеться відчувати знову й знову. Але не думайте, що кожен подібний фільм не може запропонувати чогось більш глибокого та цікавого і саме тому ми вирішили створити цю добірку (яка складається з дійсно різноманітних картин). Вони подарують вам не тільки усмішку та мрійливий настрій: драматичні складові залишать не менш чудовий післясмак!
«Вікі Крістіна Барселона» (Vicky Cristina Barcelona, 2008), реж. Вуді Аллен
Жага до нових вражень привела Вікі та Крістіну в Старий світ. Велична та спекотна Барселона — краще, що могло відбутися з ними, з огляду на проблеми вдома, в Америці. Вікі якраз переживає складний період у стосунках зі своїм хлопцем Дагом, тому невеличкий загул здається їй ідеальним способом перезавантажитися. Знайомство з художником обертається пропозицією розважитися на повну, і чоловік має на увазі зовсім не коктейлі в барі… Подальші події не дадуть глядачу сумувати, бо фільм насичений яскравими кольорами, пекучою пристрастю (Скарлетт Йоганссон, Ребекка Голл, Пенелопа Крус — чи могло бути інакше з таким-то акторським складом?) та вдалими сюжетними поворотами, адже до Іспанії приїжджає Даг, а головні героїні нарешті знайомляться з запальною дружиною художника.
«Назви мене своїм ім’ям» (Call Me by Your Name, 2017), реж. Лука Гуаданьїно
Італія, 1983 рік. Тімоті Шаламе зіграв Еліо Перлмана, який живе зі своїми батьками на живописній заміській віллі; Армі Гаммер — американського аспіранта Олівера, який приїжджає для того, щоб взяти участь у майбутніх дослідженнях. Вони навіть не підозрювали, до чого призведе поселення в суміжну з Еліо кімнату. Це літо запам’ятається назавжди. Здається, після перегляду в Італію закохалися навіть ті, хто там ніколи не був, бо сонячна картинка цієї стрічки — немов магніт, що не залишає жодного шансу під час перегляду. Ці барвисті вулички, соковита зелень, прохолодні басейни, їжа, напої… Нещодавно вийшов мультфільм «Лука», де також витискають максимум із кожної складової італійської атмосфери.
«Їсти, молитися, кохати» (Eat Pray Love, 2010), реж. Раян Мерфі
Напевно, Джулію Робертс навіть трішки ненавидять за те, що вона стала уособленням мрій багатьох із нас, бо екранізація книги «Їсти, молитися, кохати» Елізабет Ґілберт — це не лише романтична історія: у ній є все і для роздумів, і для захоплення складнощами головної героїні, яка поступово почала втрачати жагу до життя. Після розлучення вона зрозуміла головне: варто завжди покладатися на себе та не забувати пізнавати щось нове. Щоб емоції були дійсно незабутніми, жінка вирішує подорожувати світом, тому її чекають Італія, Індія, Балі… Перед нами ідеальне літнє кіно, до якого хочеться повертатися в будь-яку пору року — мандрівки, смачна їжа та цікаві знайомства ніколи не втратять актуальності.
«500 днів літа» ((500) Days of Summer, 2009), реж. Марк Вебб
Романтична драмедія якнайкраще демонструє мінливість кохання та різкі зміни у звичному житті, коли ти вже не можеш без другої половинки. Стрічка дуже вдало використовує протилежності як основу історії, що дозволяє не тільки розвивати сюжет, але також поступово розкривати персонажів, які живуть зі своєрідним відліком — 500 днів із моменту знайомства. Позитивні та негативні моменти тісно переплітаються, але все ж таки ми маємо змогу подивитися на стосунки на всіх етапах їхнього розвитку. Піднесеність може в будь-який день стати другорядною під натиском нових скандалів та непорозуміння, особливо коли він — ідеаліст, який вірить у вічну любов, а вона твердо переконана в тому, що треба не прив’язуватися та легко жити, бо традиційні цінності розчарували її ще в дитинстві. Джозеф Ґордон-Левітт та Зої Дешанель зробили все можливе, щоб глядачу було дійсно цікаво спостерігати за тим, як герої зіштовхуються з різними перепонами на шляху до (не)щастя.
«Моє велике грецьке літо» (My Life in Ruins, 2009), реж. Дональд Петрі
Головну героїню спіткало скорочення в університеті, тому їй доводиться підробляти гідом у туристичній фірмі. Але є одна проблема: екскурсії Джорджії настільки нудні, що бідні туристи буквально засинають, бо довгі розповіді та історичні факти дуже втомлюють. Жінці набридло таке ставлення, тому вона вирушає в останній тур, після якого назавжди покине цю справу. Директор компанії був у курсі, тому направив до неї максимально дивакуватих мандрівників, але ніхто навіть і не здогадувався, до чого це приведе. Завершальний тур гіда перетворюється на справжню пригоду, наповнену різноманітними випробуваннями та новими знайомствами. А найголовніше — Джорджія знаходить справжню любов, щоб урешті-решт стати щасливою.
«Спекотні літні ночі» (Hot Summer Nights, 2017), реж. Елайджа Байнум
Невже ви думали, що ми пройдемо повз фільм із такою назвою? Так, вона буває оманливою, але не в цьому випадку, бо стрічка з Тімоті Шаламе має неповторні літні складові, і це вже не кажучи про те, як вдало використовується епоха 90-х років минулого століття. Про що кіно? Деніел був звичайним хлопцем, але все круто змінилося, коли його відправили до тітки, та ще й на всі літні канікули. Чужинцю було складно знайти своє місце серед однолітків, але допомогла випадковість, що зіштовхнула його з місцевим наркоторговцем — робота Деніела у крамниці також стала в нагоді. Дружба, круті тусовки, щораз вищі обсяги збуту травки… Що могло піти не так? Деніел захотів вийти на інший рівень, заробляючи ще більше грошей, і все це на тлі стосунків із дівчиною, до якої багато хто взагалі боїться підійти через репутацію її брата. Фільм складно назвати ідеальним структурно, але вже згадана нами атмосфера та романтична складова (коли ж закохуватися, як не влітку?) — тут неймовірні.
«Жандарм із Сан-Тропе» (Le Genderme de St. Tropez, 1964), реж. Жан Жиро
Класика французького кіно з неповторним Луї де Фюнесом у головній ролі. «Жандарм із Сан-Тропе» розповідає запаморочливу історію про смішні пригоди жандарма Людовика Крюшо. Він отримує нове призначення, тому разом із молодою дочкою переїжджає до міста розваг — Сан-Тропе. Нові колеги не звикли працювати на повну силу, тому чоловік бере під свій контроль очищення вулиць від порушників. Звісно, як це завжди буває у картинах із Луї де Фюнесом, без великих пригод обійтися неможливо, тому зі всіма новими проблемами він буде розбиратися в яскравому стилі, що завжди веселить під час перегляду (навіть повторного). Зазначимо, що цей фільм — перший у серії, тому завжди можна продовжити пригоди Людовика Крюшо.
«Опівночі в Парижі» (Midnight in Paris, 2011), реж. Вуді Аллен
Вуді Аллен — майстер романтичних історій, і ця стрічка — одна з кращих у нього. Спокійні променади вечірнім містом, що купається в різноманітних вогниках, мерехтінні та світлі фар автомобілів, завжди будуть бажаними, особливо коли ти перебуваєш у Парижі. Але головний герой зіштовхується з чимось більш неймовірним, бо одна з таких прогулянок завершується… подорожжю в часі, завдяки чому він зустрічає справжнісіньких Ернеста Гемінґвея, Сальвадора Далі, Гертруду Стайн та навіть подружжя Фіцджеральдів! Згодом герой розуміє, що Париж 20-х років XX століття — той час, у якому він хотів би залишитися не на кілька вечорів, а назавжди. Згадаємо також інший фільм Аллена, який ідеально підходить до цієї добірки — «Римські пригоди» (2012), але там немає переміщень у часі.
«Євротур» (EuroTrip, 2004), реж. Джефф Шаффер
Якщо ми говоримо про літо, то без подорожей нікуди. Особливо тоді, коли ви з друзями мріяли про шалену подорож європейськими столицями, і така можливість стає реальністю. Молодіжна комедія «Євротур» — саме про це, тому глядачам варто підготуватися до справжнього відриву, наповненого притаманними цьому жанру подіями. Париж, Берлін, Амстердам та інші міста — після такого туру залишиться купа спогадів, тільки якщо героям вдасться уникнути надмірно небезпечних подій (як переконуємося, це не завжди просте завдання). Якщо ви ще не дивилися «Євротур», тоді це потрібно виправити, а після зняття багатьох коронавірусних обмежень можна запланувати поїздку — сподіваємося, у ній ви не натрапите на божевільного Вінні Джонса.
«Зависнути у Палм-Спрінгз» (Palm Springs, 2020), реж. Макс Барбаков
Усі ми обожнюємо «День Бабака» з Біллом Мюрреєм, тому схожа концепція в молодіжному фільмі «Зависнути у Палм-Спрінгз» могла насторожувати, але автори створили абсолютно інакшу історію, яка завдяки легкій подачі, вдалому гумору, прохолодному пиву та коктейлям створює літній настрій у кадрі. Енді Семберг та Крістін Міліоті чудово підійшли на ці ролі, бо можуть як природно дуркувати, так і переконливо розмовляти про дійсно важливе. І все це відбувається на нескінченному весіллі, події якого повторюються щодня. Чи можна вибратися з цієї святкової пастки — дізнаєтеся після перегляду.
Звичайно, ви можете самі доповнити цю добірку — ми знову акцентуємо на цьому увагу, бо деколи дуже складно вгадати, яка саме стрічка буде асоціюватися в когось із літом, якимись подіями тощо. Але де в чому ми дійсно впевнені: багато хто з нас оптимістично сприйняв би новину про те, що Містер Фріз із «Бетмена і Робіна» переїхав із Ґотема до будь-якого міста України, щоб посприяти прохолоді на вулицях. Сподіваємося, нічим поганим це не завершиться, бо телефонний номер Темного лицаря був утрачений нами після заснування Ліги справедливості.