Шон Пенн — американський актор і кінорежисер. Лауреат премії «Оскар» за головні ролі у фільмах «Таємнича ріка» й «Гарві Мілк». Один із найтитулованіших кіномайстрів сучасності, призер трьох найбільших кінофестивалів світу — Каннського, Венеціанського та Берлінського. І йому — 61! Yabl розглянув творчий шлях актора від початку до сьогодні.
Шон народився в сім’ї єврея з литовським корінням Лео Пенна та католички з італійсько-ірландською кров’ю Айлін Райан. Цей факт уже передбачав появу дітей із експресивним характером, що й відбулося. Бунтівна вдача Шона Пенна оповита легендами. Сам актор разом із братами Майклом та Крісом провів дитинство в Санта-Моніці, де дружив із хлопчиками, які теж стали знаменитими. Зокрема, він ходив до школи з Чарлі Шином, Робом Лоу та Еміліо Естевесом.
Акторство не одразу захопило Шона, у дитинстві він про це навіть не думав. У місті біля океану хлопчик займався серфінгом, бешкетував і мріяв про професію поліцейського. Але ще в школі потрапив до трупи лос-анджелеського театру й почав марити сценою.
Шону частіше довіряли технічну роботу, а не ролі. Він залишався вірним сцені, хоча й потрапив у кадр серіалу «Маленький будинок у преріях». До того ж зі своїми шкільними друзями зняв кілька короткометражок. А згодом замість того, щоб вступати до коледжу, поїхав із театром у дворічне турне.
Довго Шона Пенна не хотіли визнавати в акторському середовищі. Його це дуже сильно бентежило, але не збило з обраного шляху. Майбутня знаменитість все ж тягнулася до мрії — до Бродвею. Саме тому 1980 року разом із друзями хлопець вирушив до Нью-Йорка у пошуках головних ролей.
Однак у Нью-Йорку він потрапив не в театр, а в кіно. Під час походів на кастинги Пенн потрапив на очі кінопродюсеру, й за рік йому запропонували невелику роль у драмі «Кадети» (1981), де знімалися Том Круз і Тімоті Гаттон. Це й був початок великого шляху.
Потім здібного актора-початківця запросили на головну роль вічно нетверезого серфінгіста в комедії «Круті часи в “Ріджмонт Хай”» (1982). Шон із першою великою роботою впорався успішно, одразу здобув популярність і забезпечив собі роботу на майбутнє.
Ще більша слава прийшла за рік після ролі в кримінальній драмі «Погані хлопці». Цей проєкт режисера Ріка Розенталя вийшов 1983 року. Як заявили критики, фільм «витягнув» саме Шон Пенн, талановито втіливши головного персонажа. Його гру навіть порівняли з манерою Роберта Де Ніро (недарма вони народилися в один день).
Потім були вдалі ролі в мелодраматичній стрічці «Наввипередки з місяцем» та кримінально-комедійній картині «Зломщики». Значний успіх чекав актора після виходу трилера «Агенти Сокіл і Сніговик» Джона Шлезінгера (1985). Шона Пенна помітили багато іменитих режисерів, і привабливі пропозиції буквально посипалися на нього.
Далі актор з головою поринув у роль сина злочинця в драмі «На близькій відстані» (1986). Стрічка вийшла провальною, а критики були безжальними. Але для Шона цей час став знаменним, оскільки він уперше зустрівся з Мадонною, пісню якої обрали саундтреком до картини.
1986 року в Пенна з попдівою спалахнув роман. І з нею ж він зіграв у досить невдалій картині «Шанхайський сюрприз». У критиків не було натхнення після перегляду. Вони стверджували, що в закоханих акторів через почуття зовсім не було часу на справжню гру.
Повернути «потьмянілий» авторитет артист зміг 1988 року, коли на екранах з’явилася кримінальна драма Денніса Гоппера «Кольори». Тут стало зрозуміло, що Шон воліє зніматися у фільмах, де порушуються гострі політичні та соціальні питання. А 1989 року Пенн у дуеті з Робертом Де Ніро успішно зіграв у кримінальній комедії «Ми не янголи» Ніла Джордана про двох каторжників-утікачів.
Двічі Шону поталанило працювати з Браяном Де Пальмою. Уперше — 1989 року у фільмі «Військові втрати». Там актор зіграв одну зі своїх найгарячіших ролей. Друга зустріч відбулася за чотири роки, коли кипіла робота над гангстерською драмою «Шлях Карліто» (1993). Пенн втілив образ адвоката головного героя, якого зіграв Аль Пачіно. За цю роль він був номінований на «Золотий Глобус».
1990-ті теж виявилися щедрими на яскраві ролі. Картини «Стан несамовитості», «Поворот», «Гра» дуже тепло прийняли і глядачі, і критики. У проєктах «Переполох» і «Тонка червона лінія» зібралося справжнє суцвіття голлівудських акторів.
А перша номінація на «Оскар» дісталася Шону Пенну за роботу у фільмі Тіма Роббінса «Мрець іде» (1995). Він з’явився в образі злочинця, засудженого до смерті, який чекав виконання вироку. Для ролі став у нагоді досвід тримісячного ув’язнення. Це відбулося після бійки з журналістами. За ґратами актор сидів поруч із серійним вбивцею Річардом Рамірезом. Одного разу той попросив у Шона автограф. Він люб'язно погодився й написав: «Шановний Річарде, неможливо перебувати у в’язниці й не відчувати спорідненість зі своїми сусідами по камері. Але я зробив неможливе. Я не відчуваю абсолютно ніякої близькості з вами.» — Шон Пенн. Пізніше Річард написав відповідь: «Дорогий Шоне, залишайтеся на зв'язку.» — Річард Рамірез, 666».
Номінації на статуетку Шон отримав за роботу в стрічках «Солодкий і бридкий» Вуді Аллена (1999) та «Я — Сем» Джессі Нельсон (2001). Щоб краще вжитися у роль для останньої картини, Пенну довелося чимало часу провести в центрі для людей із ментальною інвалідністю. Але номінації на головну кінопремію залишилися номінаціями. «Оскар» вислизав із рук Пенна.
Однак 2003-го статуетка все ж дісталася артисту — після виходу драми Клінта Іствуда «Таємнича ріка», яка претендувала на приз у шести категоріях. Дві були вручені, лауреатом однієї виявився Шон Пенн. Другий «Оскар» — за п’ять років. Актор з’явився в несподіваному образі гея в драматичному фільмі «Гарві Мілк», знятому Ґасом Ван Сентом.
Найяскравішими пунктами в фільмографії Шона початку нового століття вважаються «21 грам» (2003) і «Перекладачка» (2005). Перша картина Алехандро Гонсалеса Іньярріту — це пронизлива драма про трьох незнайомих одне з одним людей, чиї долі переплітаються після трагічного випадку. Робота отримала позитивні рецензії й була нагороджена трьома призами Венеціанського кінофестивалю, отримала дві номінації на «Оскар» і п’ять на BAFTA.
Детективний трилер Сідні Поллака «Перекладачка» теж із захопленням зустріли глядачі та критики. Шон знявся в ролі співробітника секретної служби, який розслідує змову у стінах ООН і закохується в підозрювану.
А ось наступна роль виявилася невдалою: виконавець зіграв головного героя в картині «Усе королівське військо» (2006). Це провальний ремейк драми 1949 року про корупцію у владі. Однак роботи у фільмах «Древо життя» (2011), «Де б ти не був» (2011) вчергове показали, що Шон Пенн — один із найцікавіших акторів сучасності.
Як режисер він зняв п’ять картин, серед них — «Обіцянка» (2001) з великою кількістю нагород, скандальний «11 вересня» (2002) та неймовірний «Тепер я йду у дику далечінь» (2007). Коли актор знімав стрічку «Тепер я йду у дику далечінь», засновану на біографії багатія, який добровільно став відлюдником і помер від виснаження, Америкою пронісся ураган Катріна. Шон відкрито критикував президента Джорджа Буша за нездатність своєчасно й дієво надати допомогу постраждалим. Він на особистій яхті переправив у безпечне місце 40 осіб. А роуд-муві загалом одержав 14 номінацій і призів.
Великим проєктом за його участю став пригодницький фільм Бена Стіллера «Таємне життя Волтера Мітті» (2013). Хронометражу в актора небагато, але він зіграв того самого фотографа, за яким герой Стіллера гнався через увесь світ у пошуках світлини для обкладинки останнього випуску журналу Life.
2019 року глядачам представили байопік «Геній і безумець», присвячений творцеві Оксфордського словника англійської мови. Цю роль виконав Мел Гібсон. Шон Пенн постав в образі його співавтора, військового лікаря та пацієнта клініки для душевнохворих водночас.
Протягом останніх двох років актор не знімався у великобюджетних стрічках, але в 61 все тільки починається!
Вище ми вже згадували про роман Пенна з Мадонною. До зустрічі з нею в актора були короткотривалі стосунки зі Сьюзан Серендон, але побачивши співачку, він одразу закохався. Пара побралася ще 1985-го. Шлюб тривав лише чотири роки, увесь цей час подружжя то розбігалося, то мирилося. До Пенна приклеїлося прізвисько «містер Мадонна», яке максимально дратувало його. Шлюб із попзіркою завершився великим скандалом. П’яний Шон вдерся до неї в будинок, прив’язав до стільця й бив кілька годин. Нарешті жінка вирвалася та втекла. Пізніше вона «зам’яла» інцидент, який загрожував її чоловікові в’язницею, заявивши, що в Шона завжди були проблеми з контролем емоцій.
1996 року Пенн одружився з акторкою Робін Райт, з якою познайомився за шість років до того на зніманні картини «Стан несамовитості». Їхні стосунки були спокійні й рівні, дружина змогла на певний час приборкати бунтівний характер актора. До офіційного шлюбу в пари народилося двоє дітей — дочка Ділан і син Гоппер. А втім, і ці стосунки були схожі на американські гірки. 2010 року подружжя поставило крапку.
Від початку 2014 року до червня 2015-го Шон Пенн зустрічався з акторкою Шарліз Терон. Ходили чутки, ніби пара от-от одружиться, але весілля не відбулося. Несподівано для всіх 2020 року чоловік одружився втретє — із 29-річною акторкою Лейлою Джордж, дочкою актора Вінсента Д’Онофріо.
Шон Пенн — політичний активіст, який не підбирає слів на адресу своїх опонентів. Він постійно критикує Республіканську партію в США, усіляко наголошуючи на її «незграбній» політиці.
2016 року його ім’я миготіло в пресі поруч із персоною наркобарона Хоакіна Лоери на прізвисько Коротун (El Chapo). Пенн взяв інтерв’ю в злочинця, поки того розшукував Інтерпол, а пізніше кілька разів розмовляв із ним по телефону. Саме завдяки цьому матеріалу спецслужби вийшли на Коротуна. Однак актор заявив: інформація про те, що його інтерв’ю допомогло схопити Ель Чапо, не відповідає дійсності. Мовляв, зустріч відбулася за кілька місяців до затримання наркобарона й не в тому місці, де його схопили. Пенн підсумував: йому не вдалося досягти мети, стаття стала «провалом», і взагалі він шкодує про зустріч із мексиканським наркобароном.
Восени 2018-го на прем’єрі серіалу «Перші» про колоністів, які освоюють Марс, Шон Пенн знову потрапив під приціл журналістів. Актор розкритикував рух проти насильства й домагань #MeToo. Невідомо, де правда, а де вигадка, і якби йшлося про справді серйозні речі, було б «корисно пригальмувати» й не роздувати історію до гігантських масштабів, упевнений Пенн.
Серед багатьох інших кіноакторів Голлівуду Шон Пенн завжди вирізнявся та показував це у будь-який спосіб. «Різність» допомогла йому реалізувати себе як людину небайдужу до гострих тем… Навіть якщо він не ворушить болючі питання в кіно — то здійснює це у ЗМІ. А вам подобається актор? Який ваш улюблений фільм за його участю?