Популярність у Голлівуді — досить дивна штука. Сьогодні ти виблискуєш на екранах кінотеатрів майже в кожній картині, а завтра — сидиш без роботи або втрачаєш кошти в судах. Багато зірок згасають через скандали, власний характер, а іноді просто через незатребуваність. Yabl зібрав акторів, яких ви колись щодня бачили в кіно, а тепер вони переживають не найкращі часи.
Акторські роботи Брендана Фрейзера ви, безумовно, бачили. Класичне амплуа виконавця — герой пригод та просто симпатичний добрий парубок. Він активно знімався в 1990-х і швидко здобув популярність: починав зі стрічок «Заморожений каліфорнієць» (1992), «Янгер та Янгер» (1993) і «Порожні голови» (1994). Переломним моментом у кар’єрі став фільм «Джордж із джунглів» (1997) — сімейна комедія, знята на основі мультсеріалу 1967 року.
Образ незібраного героя з гарненьким обличчям почали експлуатувати в романтичних комедіях Голлівуду, і Фрейзер ідеально потрапив у мейнстрим. Та з’явився він і в серйозній стрічці «Боги і монстри» (1998), а ще позалицявся до Алісії Сільверстоун після «ядерного вибуху» у фільмі «Вибух з минулого» (1999).
Справжня слава прийшла до артиста після пригодницького горору «Мумія» (1999), де Фрейзер зіграв колишнього шукача пригод Ріка О’Коннела. Надалі цей образ експлуатуватимуть і намагатимуться відтворити в багатьох стрічках.
Брендан знову з’явився в ролі Ріка в сиквелі «Мумія повертається» (2001) та в триквелі «Мумія: Гробниця Імператора драконів» (2008). Паралельно були різні пригодницькі проєкти: «Дадлі справедливий» (1999), «Луні Тюнз: Знову в дії» (2003), «Чорнильне Серце» (2008).
Третя частина «Мумії» провалилася в прокаті й вибила актора з сідла, але в запасі був ще один фільм — «Подорож до центру Землі»(2008), який… теж не вистрілив. Здавалося, Фрейзера ніби прокляли, і він почав зневірюватися в собі та обирати дивні проєкти.
Глядачі розчарувалися, коли побачили огрядного Брендана в стрічці 2010 року «Помста пухнастих». Фільм остаточно занапастив хитку кар’єру актора. Перспективних пропозицій більше не надходило, і Фрейзер надовго зник із кіноекранів.
На плаву його тримали лише серіали: канадський детективний проєкт «Кондор» та американське шоу «Траст».
Зараз актор знову намагається заявити про себе в Голлівуді та позбавитися амплуа, що так прилипло до нього. У мережі можна знайти відео з Бренданом, розчуленим словами підтримки від фанатки. Фрейзер з’явиться в майбутній стрічці Мартіна Скорсезе «Вбивці квіткової повні» 2022 року.
Тобі Маґвайр запам’ятався глядачеві передусім як перший виконавець ролі Людини-павука. Хоча ще з 13 років він почав зніматися в телесеріалах, кинувши школу. Юному актору на фільмуванні одного з проєктів вдалося потоваришувати з Леонардо Ді Капріо та навіть створити власний клуб друзів з іншими артистами. Першою серйозною роботою Маґвайра стала стрічка з Робертом Де Ніро, Еллен Баркін та його другом Леонардо Ді Капріо «Життя цього парубка» (1993).
На актора звернули увагу після драми Енга Лі «Крижаний вітер» (1997), а вже 1998-го його можна було побачити в епізодичній ролі автостопника у фільмі «Страх і огида в Лас-Вегасі» (1998). Потім — вдалі роботи в картинах «Плезантвіль» (1998), «Правила виноробів» (1999) та «Вундеркінди» (2000).
Тобі прокинувся знаменитим після появи в ролі Пітера Паркера у фільмі Сема Реймі «Людина-павук» (2002). 27-річний актор чудово втілив образ школяра з суперздібностями. Амплуа супергероя закріпилося за Маґвайром надовго, що й змусило його повернутися до ролі в другій та третій частинах кінофраншизи.
У перервах між «стрибками з павутиною» артист знявся в драмах «Фаворит» (2003) і «Добрий німець» (2006). В обох він показав себе на високому рівні. Важливою після «Людини-павука» була військова стрічка «Брати» (2009), де Тобі Маґвайр зіграв військовослужбовця, який пережив жахи війни в Афганістані.
Серед останніх помітних робіт актора — фільм «Великий Ґетсбі» (2013), де Тобі знову побував на знімальному майданчику зі своїм другом Леонардо Ді Капріо. До речі, ширилися чутки, ніби Лео вмовив продюсерів запросити Маґвайра на роль студента, хоча тому було майже 40.
Після роботи у «Великому Ґетсбі» акторська кар’єра Тобі, на жаль, не розвивалася. Він знявся в стрічках «День праці» (2013) та «Жертвуючи пішаком» (2014), але вони пройшли повз глядачів; і начитував текст у мультфільмі «Бебі бос» 2017 року.
Зараз є інформація, що Маґвайр знову з’явиться на екранах у фільмі «Вавилон» (2022) про «золоту еру» Голлівуду, але деталі поки не розкриваються.
Шкода визнавати, але це так. Джонні Депп довго не сходив з екранів. Улюблений «пірат» Голлівуду купався в любові фанів, грошах та славі. Але фортуна зрадила акторові, коли він став заручником однієї ролі.
Початок кар’єри був доволі сумбурний, але обіцяний успіх прийшов дуже швидко. Джонні встиг попрацювати в культовому фільмі жахів «Кошмар на вулиці В’язів» (1984); побував копом під прикриттям у «Донні Браско» (1997); юнаком, який долає життєві проблеми, у «Що гризе Гілберта Грейпа» (1993); та зіграти субтильного хлопця-монстра в «Едвард Руки-ножиці» (1990).
Працюючи в картинах, як-от «Кокаїн» (2001) Теда Демме, «Мрець» (1995) Джима Джармуша, «Страх і огида в Лас Вегасі» (1998) Террі Гілліама та інших, молодий актор доводив свою майстерність і підкорював продюсерів.
2003 року він отримав головну роль Джека Спарроу в стрічці «Пірати Карибського Моря: Прокляття Чорної перлини». Глядачі одразу закохалися в «джентльмена удачі» та віддячили актору, забезпечуючи касу всім його фільмам. Однак після «Піратів» було враження, що божевільну поведінку Джека Спарроу продюсери хочуть бачити в усіх дивних персонажів. І переважно таке амплуа почав експлуатувати режисер Тім Бертон, знімаючи Деппа у своїх картинах: «Чарлі та шоколадна фабрика» (2005), «Аліса в країні чудес» (2010), «Свіні Тодд» (2007), «Аліса в Задзеркаллі» (2016), «Похмурі тіні» (2012) тощо. Здавалося, костюми змінювалися, а от гра актора ні, і це іноді дивувало.
Паралельно з легкими сімейними стрічками Джонні намагався підтримувати свій статус участю в серйозних проєктах: «Таємне вікно» (2004), «Джонні Д.» (2009) та «Ромовий щоденник» (2011). На зніманні останнього він закрутив роман із колегою Ембер Герд, кинув свою сім’ю та одружився з акторкою. Як нам відомо, це вилізло йому боком.
Судові справи, розлучення, наклепи — так завершувалися стосунки з Ембер Герд. Вона стверджувала, що Депп постійно пиячив і бив її. Також додалося невміння Джонні вести облік своїх фінансів, у чому він звинуватив компанію, яка цим займалася. Та подала зустрічний позов, і запахло смаженим.
Суди не пройшли повз продюсерські студії, і попри те, що Джонні Депп завжди мав кілька фільмів на рік, його почали потихеньку викреслювати з проєктів. Останній відомий прецедент — «Фантастичні звірі» (приквел-франшиза «Гаррі Поттера»). Студія Warner Bros. відмовила Деппу в участі через судову справу про наклеп, яку актор програв британському виданню The Sun та Ембер Герд.
Наразі Джонні жаліється на те, що голлівудські студії намагаються перешкоджати його діяльності та не випускають фільми з ним. Остання акторська робота Деппа — роль фотографа Юджина Сміта в стрічці 2020 року «Мінамата». Світовий прокат картини про реальні історичні події почався ще в лютому. Але в Сполучених Штатах її досі не показали в кінотеатрах, на чому постійно наголошує артист.
Нортону пощастило гучно заявити про себе на початку кінокар’єри. Після стрічки «Первісний страх», яка принесла акторові номінації на «Оскар» та «Золотий глобус», про Едварда заговорили великі кіностудії. І все б могло бути круто, якби не його крутий норов.
Ще під час знімань «Американської історії Ікс» артист опинився в центрі баталії. По-перше, він не подобався режисеру Тоні Кею. По-друге, щодня скандалив на майданчику, вказуючи, як знімати фільм. Кей двічі перемонтував стрічку, але версія не задовольнила ні Едварда, ні студію, ні режисера. Тоді безпрецедентно її дозволили змонтувати актору, і це розлютило Тоні. Він звинуватив Нортона в додаванні у фільм надто великої кількості сцен із собою та знищенні «блискавичності» оригінального задуму. Проте студія була задоволена, Кея послали якнайдалі, а картина стала культовою. Тож надалі виконавець дотримувався принципу «хочеш зробити добре — зроби сам!»
Культовий статус артиста зміцнювався, і водночас зростало його еґо: усе завершилося тотальним крахом. Попри талант Нортона — бажання вказувати режисерам на їхні помилки, без кінця правити сценарій та просити надзвичайні гонорари призвели до того, що актора викинули з продовження фільму про Халка. Власне, після скандалу кінозірці все рідше пропонували значні ролі, які б змогли розкрити його потенціал.
Останньою цікавою роботою Нортона стала стрічка-лавреат «Оскара» (2014) — «Бердмен». Були спроби повернутися на великі екрани в статусі режисера («Сирота Бруклін», 2019), але вони поки марні, бо через складний характер актора постановники відмовляються співпрацювати з ним.
Наступного разу ми знову розповімо про акторів, що колись були улюбленцями глядачів, а зараз пасуть задніх. А кого з них ви пригадуєте та які фільми пам’ятаєте?