Коли перед нами постає вибір - робити щось або ні, вибираючи одне, ми потім жалкуємо, що відмовилися від іншого. Таке трапляється через те, що люди часто не здатні передбачити результати своїх дій. Так відбувається і в акторській кар’єрі. Дехто марить роботою та ролями, а дехто починає “перебирати харчами” та відмовляється від неймовірно цікавих ролей. Бувають і ті, хто вміє оцінити власні можливості, а тому й не береться ставити вищу планку. Сьогодні в Yabl згадуємо культові кіноролі, від яких відмовилися видатні актори.
Важко повірити, що роль Обраного хакера, який закінчив війну між останніми людьми та машинами, міг зіграти не Кіану Рівз. Образ цього персонажа настільки пристав до актора, що довелося добряче попрацювати, аби не стати його заручником. Проте, Нео міг бути й не таким, яким всі ми його знаємо.
Вачовські розглядали велику кількість акторів на кастингах і спочатку їхні смаки щодо головного героя сильно дивували фанів “Матриці”.
Під час пітчингу картини роль була запропонована Ніколасу Кейджу. Нагадаємо, що в 90-х роках Нік набирав шалену популярність і навіть мав на меті знятися у перезапуску Супермена (проєкт, на жаль, не відбувся, хоча фотопроби актора у костюмі є). “Матриця” зацікавила Кейджа і він майже погодився на роль, але передумав, бо йому не сподобалося місце проведення знімання фільму – йому не хотілося залишати рідний Лос-Анджелес заради Австралії, де велася робота над культовим блокбастером.
Режисери запрошували на роль і Вілла Сміта, який прогримів після першої частини “Людей у чорному”, але образ хакера не зацікавив актора, і він відмовився від участі у фільмі. Однак, пізніше Сміт відзначав, що не зміг би втілити образ Нео краще за Кіану Рівза.
Роль легендарного шпигуна-звабника приваблювала багатьох кіноакторів, які ставали секс-символами кіноекрану. Тут тобі й сер Шон Коннері, і Роджер Мур, і Тімоті Далтон, і Джордж Лезенбі та Пірс Броснан.
Цього року завершується чергова бондіана із Деніелом Крейгом у головній ролі. На сьогодні робота Крейга у франшизі схвалюється критиками та порівнюється із роботою “найкращого Бонда” – Шона Коннері.
Однак Деніелові довелося дещо повоювати за місце у фільмі, адже спочатку його кандидатура на роль агента 007 навіть не розглядалася.
На перших кастингах роль запропонували австралійському актору Г’ю Джекману. Г’ю тоді щосили готувався до знімань у сиквелі «Людей Ікс», коли йому несподівано зателефонував агент з пропозицією зіграти нового Джеймса Бонда. Джекман вважав сценарій історії про британського шпигуна недостатньо реалістичним. Проте продюсери відразу дали зрозуміти, що у нього немає права голосу, щоб вносити які-небудь корективи у розвиток сюжету.
Поміркувавши, Джекман вирішив відмовитися – він усвідомив, що участь в «бондіані» відріже його від інших, можливо, цікавіших проєктів.
Згодом роль Бонда була запропонована Крістіану Бейлу, проте він демонстративно відмовився від привабливої пропозиції, заявивши, що ніколи не буде грати персонажа, який уособлює найгірші стереотипи британського суспільства.
Натомість Деніел Крейг блискуче впорався з образом, до якого повертається востаннє у “007: Не час помирати”. Хто стане новим Бондом, наразі невідомо.
Цього року всі фанати Толкіна відзначатимуть 20-річчя виходу першої стрічки “Володаря Перснів”. Поціновувачі історій про гобітів довго чекали на екранізацію твору і дочекалися у грудні 2001 року. Режисер Пітер Джексон ретельно віднісся до знімань і підбору акторів. Як результат, 17 “Оскарів” у скарбничку режисера за трилогію про Середзем’я.
Перша частина вважалася дуже перспективною ще на стадії виробництва, а тому на кастингах стояли великі черги зірок. Зокрема, на роль “Блукача” Араґорна, який став провідником гобітів, потім членом Братства Персня, а згодом і королем Ґондора та Арнора.
Спочатку Джексон запропонував роль Ніколасу Кейджу, але той, як і у випадку з “Матрицею”, відмовився працювати у Новій Зеландії. Тоді режисер звернувся із пропозицією до актора Деніела Дей-Льюїса. Як зазначав сам Деніел, Джексон сім разів намагався затягнути його на роль, але актор навідріз відмовився брати участь у проєкті.
Подейкують, що навіть Він Дізель пробувався на роль Дунадана, - режисер навіть називав його гру “переконливою”, але Дізель не вийшов типажем.
Араґорна ледве не зіграв ірландський актор-початківець Стюарт Тавнсенд, але останнього моменту перед зніманнями сумніви взяли гору і режисер скасував його кандидатуру. Згодом Пітер Джексон зателефонував актору Вігго Мортенсену і попросив дати відповідь за два дні.
Поки Вігго міркував над пропозицією режисера, Джексон про всяк випадок перестрахувався і запросив новоспечену зірку Голлівуду Рассела Кроу. Але, як розповідав сам Рассел, за інтонацією режисера складалося враження, ніби його відмовляють від участі. Саме тому Кроу не дав згоду на роботу.
А от Мортенсен, порадившись із сином, який був фанатом Толкіна, наважився на роль. І, здається, ми маємо найкращого Араґорна всіх часів!
Пазуристий, волохатий мутант з адамантовим скелетом міг би не бути втілений Г’ю Джекманом. Адже свого часу на роль майже безсмертного Логана претендувала велика кількість кіноакторів. Зазначимо, що на той час екранізації коміксів стали новим витком кіноіндустрії. Акторів, які підписували контракти на ролі в коміксових стрічках, могли змушувати працювати у кількох фільмах за контрактом.
Рассел Кроу не шукав легкого шляху, тому відмовився від ролі Росомахи. Персонаж нагадав Расселу перевертня, а перевертень вовка, а вовк був зображений на обладунках головного героя в «Гладіаторі». Актор побоювався, що глядач почне його асоціювати з лісовим хижаком і вирішив не брати участь у проєкті. Звичайно, логічний ланцюжок, який привів Кроу до таких висновків, не дуже міцний, але після ролі Максимуса Рассел міг багато чого собі дозволити. Зокрема і непомірні апетити щодо гонорару, які теж “сполохали” продюсерів. До того ж, пропозицій вистачало – режисери розривали актора на частини.
Тепер Кроу мало нагадує бравого солдата, - із часом він неабияк погладшав і почав виконувати ролі дещо іншого плану. Складно сказати, чи шкодує він про втрачену можливість зіграти Росомаху, так само, як і Вігго Мортенсен. За словами останнього, коли він зустрічався з режисером Браяном Сінгером, то турбувався, що може застрягти в одному образі, граючи одного персонажа багато років. Крім того, у стрічки були проблеми зі сценарієм, на які вказав син Мортенсена (який, здається, має чималий вплив на артиста).
Тож актор прочитав сюжет і зауважив, що у сценарії «все не так», а в оригіналі історія розвивалася інакше.
Браян Сінгер запитав у хлопця, чи дійсно той знайомий з образом Логана з коміксів, на що він відповів ствердно і додав, що там «персонаж мав інший вигляд». І тоді режисер почав пояснювати, чому в певних місцях відійшов від канону.
Врешті-решт, Сінгер не став міняти свій підхід, а Мортенсен відмовився від ролі, оскільки сумніви сина наклалися на його власні.
Г’ю Джекман, на відміну від колег, сумнівів не мав, а тому зміг втілити одного з найулюбленіших супергероїв у семи стрічках.
Перед тим, як роль дісталася Гаррісону Форду, на місце чарівного авантюриста розглядалося багато кандидатів, й Аль Пачіно був одним з них. У 70-х він був одним з найбажаніших акторів Голлівуду, і був буквально нарозхват - ледь не кожен режисер хотів бачити його у своєму фільмі, і Джордж Лукас не був винятком. Однак, Пачіно не був особливо зацікавлений у ролі космічного контрабандиста. Пізніше в одному з інтерв'ю актор сказав: «Після ролі у «Хрещеному батьку» мені постійно сипалися пропозиції, але я був зайнятий кількома іншими проєктами. Зараз я дивлюся на це, як на одну з багатьох, на жаль, втрачених можливостей».
Сильвестр Сталлоне за рік до слави за участь у картині “Роккі” пробувався на роль Гана Соло. Отримав би він роль чи ні, наразі невідомо, бо Сталлоне сам зняв свою кандидатуру. За словами актора, він зробив це тому, що це було краще, ніж сидіти та чекати неминучої відмови, а також тому, що сам не вірив, що міг би гідно зіграти у космічній сазі.
Ще одним претендентом на роль капітана «Тисячолітнього сокола» був знаменитий актор 70-х років Берт Рейнольдс. Студія запропонувала Рейнольдсу роль, але через проблеми у графіках фільмувань актор відмовився. Тоді Берт Рейнольдс надавав перевагу ролям у стрічках, місця зйомок яких не були сильно віддаленими. І коли він дізнався, що частина фільму буде зніматися в Тунісі, зрозумів, що цей проєкт не для нього. Але до кінця свого життя жалкував, що втратив цю роль.
Відомий актор Курт Рассел теж розглядався, як кандидат на роль Гана Соло та Люка Скайвокера, але все ж вирішив взятися за інший проєкт - телесеріал «Квест».
Отак, часом слава і вдача тікають від тих, хто майже тримав їх за хвіст. Але насправді невідомо, чи стали б ці фільми кращими, якби в них зіграли інші актори. А ви як думаєте?