Ця осінь багата на гучні прем'єри, які також повертають на великі екрани улюблених героїв. Наскільки вдалою вийшла остання поява Деніела Крейґа у ролі Джеймса Бонда – читайте в новому матеріалі Yabl.
Бонд насолоджувався спокоєм, але вимушений перервати відпочинок, бо виникає термінове завдання, де ставки – надто високі, щоб залишати все на призволяще. Агент кидає виклик найвпливовішим гравцям злочинного світу, проливає світло на хитросплетені інтриги, корені яких простираються до минулого, і викриває підступні змови. Нова місія виявляться складнішою, ніж здавалося на початку…
Вже нікого не здивуєш тим, що 25-й фільм про Джеймса Бонда також був серед тих, що декілька разів змінювали дату прем'єри – все задля того, щоб знайти найбільш сприятливі умови для прокату в коронавірусну епоху. Але це ще не все. Спочатку режисером стрічки обрали Денні Бойла, який також мав написати сценарій у співавторстві з Джоном Ходжем. Однак Бойлу так і не вдалося поставити першу для себе стрічку «бондіани» – через творчі розбіжності автори покинули проєкт влітку 2018 року. Після цього вибір пав на Кері Фукунагу, який був режисером першого сезону серіалу «Справжній детектив».
Із самого початку глядачеві дали зрозуміти, що події нової частини «бондіани» будуть нерозривно пов'язані з попередніми стрічками серії. Це – логічний крок, бо перед п'ятою появою Крейґа у ролі Бонда вже накопичилося багато подій, які залишили після себе відчутний слід (особливо якщо згадати Веспер з «Казино Рояль»). Але не наслідками єдиними, чи не так? Творці вирішили діяти на контрасті, розбираючись в минулому (та в тому, з чим доводиться стикатися Бонду та його оточенню), паралельно вводячи нового злодія, який несе загрозу майже всьому світу. Потенційно вдалий коктейль виявився таким лише наполовину.
Перейдемо до акторів. Деніел Крейґ постарішав, що дуже підходило його втомленому герою – перед нами чоловік, який пережив багато чого, але при цьому залишається відкритим до простого щастя. Переслідування на авто та стрілянина – це, звісно, весело, але ж він не Бенджамін Баттон. Завдяки цьому також отримала розвиток взаємодія з героїнею Леа Сейду, яка могла стати черговою дівчиною Бонда на одну картину, але отримала більш вагому роль. Якщо Крейґ та Сейду – це позитив, то слід зупинитися й на негативі.
Досить важко зв'язати складові історії на високому рівні, коли твій антигерой – безлика пустушка. Для чого він взагалі цьому фільму? Стосовно бляклої гри Рамі Малека промовчимо, бо замість нього за типажем краще підходив той же Пол Дано, але й тоді ми би знову повернулися до відправної точки. Персонаж абсолютно непереконливий, його поява на екрані не викликає ні злості, ні напруги, ні передчуття чогось поганого (навіть якщо це «погане» потім трапляється). Після розкішного Мадса Міккельсена у «Казино Рояль» (а ще були Вальц та Бардем!) спостерігати за цим майже відчутно болісно. Це повний провал.
Невід'ємним супутником перегляду було відчуття, що стрічка важкувата, причому не рятували навіть дійсно ефектні екшн-сцени – так, якщо з історією перманентно виникали проблеми, то все інше вдалося. На великому екрані максимально розкриваються чарівна картинка та неймовірні за стилем і задумом сцени, які підкріплюються вже фірмовим для серії потужним саундтреком. Розряджали тягучу атмосферу й другорядні персонажі, але тієї ж Ани Де Армас було підступно мало.
Ближче до фіналу глядач почав отримувати те, для чого цей фільм і створювався: «007: Не час помирати» підбиває підсумки під усіма пригодами Деніела Крейґа у ролі Бонда. Слід визнати, що це була вдала мандрівка, хоча й вельми неоднорідна, бо деякі стрічки відчутно не дотянули до якості «007: Казино Рояль», де нам і представили нового Джеймса Бонда. Якщо розібратися, то згаданий фільм 2006 року так і залишився найкращим у «бондіані» в XXI сторіччі, і робота Кері Фукунаги ніяк не вплинула на його статус – вона не найгірша, але й далеко не найкраща. За рівнем залучення в те, що відбувається, «Не час помирати» не в змозі запропонувати те ж саме. І це прикро.
Заключні півгодини, які вийшли нетипово зворушливими для серії, дещо врятували загальне враження, але цього все ж таки недостатньо. Так, перед нами – повноцінний блокбастер, який вражає в технічному плані та інколи викликає посмішку завдяки другорядним персонажам. Але як бути з історією, яка більшу частину хронометражу не викликає ніяких емоцій? Для чого взагалі був введений герой Рамі Малека, який нічого не демонструє ані на початку, ані наприкінці фільму? І це вже не кажучи про вельми примітивну мотивацію стосовно чергового знищення людства. Як добре, що все ж таки є ті фінальні півгодини, які ми вже відзначили (хоча й до них є запитання).
Через деякий час нас познайомлять з новим Бондом, але хто ним (нею?) стане – ніхто не знає. Продюсер серії Барбара Брокколі заявила, що пошуки ще не почалися, бо найближчим часом головною темою має залишитись відхід Деніела Крейґа від своєї зіркової ролі.