YABL

Доктор Ганнібал Лектер – ім’я, яке змушує тремтіти і одночасно завмирати будь-кого, наче мишу перед удавом. Харизматичний психотерапевт-канібал, що консультував працівників ФБР, а заразом убивав та поїдав “невихованих” людей, недарма займає почесні місця у різних списках “кращих кінозлочинців”. Багатогранність цього персонажа приваблювала чимало акторів, які жадали втілити його образ на екрані. Чотирьом з них це вдалося. Або ні? Yabl спробує розібрати відповідність акторів образу доктора Лектера та розставити їх від найгіршого до найліпшого. 

Книжковий образ

Лиходій, вигаданий письменником Томасом Гаррісом, постає невисоким чоловіком, проте він подає себе так, ніби виглядає набагато вищим. У романах Гарріса Лектер страждав на рідкісну форму полідактилії: на його лівій руці було шість пальців (подвоєний середній). Але згодом, зробивши безліч пластичних операцій, він позбувся цієї недуги. Обличчя героя прикрашали невеликі карі блискучі очі і рот з перлинно-білими зубами. Темне волосся, що росте трикутником на лобі, Лектер постійно зачісував назад.

До того ж, персонаж має феноменальну пам’ять. Він застосовує так звану техніку “Палац пам’яті”, завдяки якій може діставати найдетальніші спогади крізь великі проміжки часу.

Доктор цінує високе мистецтво: картини, антикваріат, зброю та класичну музику. До мистецтв він відносить і приготування їжі, адже психіатр – справжній гурман. Для Ганнібала характерним є поєднання його уподобань разом із холодним розумом під час вбивств. Йому нічого не коштує вбити та подати на звану вечерю музиканта, який “фальшиво” виконував свою партію на концерті класичної музики. Або приготувати і з’їсти людину, яка ігнорує правила етикету.

У книзі «Червоний дракон» вперше з'являється Ганнібал Лектер

Образ доктора Лектера – це втілення інтелектуала-соціопата у чистому вигляді. Він не відчуває задоволення у вбивствах, але залишається спокійним, вбачаючи у своїх діях рутину та “викорінення бур’янів”. Критерії ми визначили, а зараз до порівняння. Розповідаємо у порядку появи на кіноекранах.

Браян Кокс

Фільм: “Мисливець на людей” (1986) 

Браян Кокс – перший актор, який втілив у кіно образ обговорюваного у цьому матеріалі психопата-канібала. Стрічка “Мисливець на людей” за сюжетом дублює книгу “Червоний дракон”. Саме за її сюжетом Лектера засуджують і запроторюють до психлікарні спеціального режиму. До речі, у титрах фільму він чомусь значиться, як Lecktor, а не Lecter. Протягом фільму детектив Вілл Грем, який і відправив доктора Ганнібала до місця його ув’язнення, протистоїть двом маніякам – мстивому психотерапевту та серійному вбивці на прізвисько “Зубна фея”.

Варто зазначити, що перше зображення персонажа від Браяна Кокса разюче відрізняється від того, яке подарував нам сер Ентоні Гопкінс. Справжні фанати книг Гарріса стверджують, що виконання ролі і зовнішня схожість Кокса на Ганнібала були досить близькими до книжкового образу. Сінефіли ж, навпаки, звинувачують актора у переграванні та знеціненні такого важливого персонажа.

На захист артиста критики додавали, що з Ганнібалом було всього дві сцени у фільмі, а вся картина була зосереджена на персонажі Вілла Грема, який боровся із “Зубною феєю”. Проте похвала критиків акторської гри Кокса не врятувала фільм від хейту шанувальників гопкінсівського Лектера. 

Ентоні Гопкінс

Фільми: “Мовчання ягнят” (1991), “Ганнібал” (2001), “Червоний дракон” (2002) 

Коли у 1991-му на екрани вийшла стрічка “Мовчання ягнят”, ті, хто її бачив, одразу записували фільм у категорію кіношедеврів. А акторський тандем Джоді Фостер та Ентоні Гопкінса підкорив велику кількість глядачів. Доктор Лектер у виконанні Гопкінса вийшов настільки вдалим, що акторові дали “Оскара” за “Найкращу чоловічу роль другого плану”, - і це все лише за 16 хвилин екранного часу (Браян Кокс трохи недоїхав).

Задля ролі актор довго шукав, чим би “зачепити” глядача і дати йому відчути присутність канібала поруч. Сер Ентоні переглядав документальні стрічки із Чарльзом Менсоном і запозичив у злочинця немиготливий погляд. До того ж, аби посилити ефект, артист дивився прямісінько у камеру, ніби звертаючись до глядача.

Над голосом виконавцю ролі Лектера теж довелося попрацювати. Інтонацію з “холодком” Гопкінс імітував, пригадуючи комп’ютер «HAL 9000» з “Космічної Одіссеї 2001” Стенлі Кубріка.

Єдине, що не відповідає книжковому образу персонажа, – блакитні очі актора. Гопкінс навідріз відмовився носити лінзи, і, можливо, цей природний колір теж додав свого ефекту. Здається, ніби ці очі дивляться тобі в душу. 

Премія “Оскар” та майже стовідсоткове попадання в образ забезпечили акторові участь у ще двох сиквелах про маніяка – ”Ганнібал” та “Червоний дракон”.

Тут вже було, де розвернутись і розкрити вміння та характер персонажа повністю. І якщо фільм “Ганнібал” є доволі непопулярним серед фанатів через відсутність Джоді Фостер та заміну її на Джуліану Мур, то “Червоний дракон” – це один з культових фільмів за участю культового персонажа.

До речі, цьогоріч “Мовчанню ягнят” – 30 років. 

Гаспар Ульєль

Фільм: “Молодий Ганнібал (Ганнібал : Сходження)” (2007) 

Найпізніше виданою книгою про життя гурмана-психотерапевта є “Ганнібал: Сходження”. Тут Томас Гарріс вирішив остаточно розкрити карти та розсекретити темні плями біографії пана Лектера.

Голлівудські студії не змогли обійти стороною екранізацію культової книги, звичайно ж, з метою заробити грошенят на цікавості глядачів. Анонс нової стрічки спричинив неабиякий ажіотаж довкола знімань, історії та кандидатури виконавця головної ролі.

На роль юного Ганнібала взяли молодого французького актора Гаспара Ульєля. Крім нікому на той час невідомого юнака, інший акторський склад картини теж був не найкращим. Режисер фільму Пітер Веббер зробив все від нього залежне, аби фільм виглядав цілісно та вкладав мотивацію у персонажа та його розвиток.

Та левову частку негативних відгуків заслужив відверто погано прописаний сценарій. Здавалося, що Томас Гарріс у той період відчайдушно хотів заробити, а тому “забив” майже на всі деталі, які робили персонажа людожера-психіатра цікавим для аудиторії. “Наліт патосу та загадковості злетів, оголивши недолугого головного героя”, - до такої думки схилялася більшість глядачів. Певно, фанати і сьогодні злі за це на автора. Але й акторська гра Гаспара Ульєля теж залишає бажати кращого.

Мадс Міккельсен

Фільм: три сезони серіалу “Ганнібал” (2013-2015) 

Серіальний Ганнібал Лектер у виконанні данського актора Мадса Міккельсена – новий погляд і ковток свіжого повітря для давно знайомого всім персонажа. Сценаристи та режисери звертають увагу на зацикленість доктора на мистецтві, вихованні, “прекрасному” та кулінарії. Гастрономічні сцени серіалу наповнені естетикою та неймовірною динамікою. Вони прекрасні до тих пір, поки не ловиш себе на думці, що готують людське м’ясо. 

Мадс Міккельсен вміє бути стриманим у кадрі, та особливо жахає, коли він повністю зливається зі своїм образом. Чудово, що він не намагався піти шляхами Гопкінса або Браяна Кокса, а створив свого унікального Ганнібала Лектера. А сценаристам вдалося абстрагуватися від “Мовчання ягнят”. Три сезони серіалу базуються на книгах “Ганнібал : Сходження”, “Ганнібал” та “Червоний дракон”.

Однак, тут творці відійшли від канонічного образу доктора Лектера, який зачісує волосся назад, має залисини і взагалі за книгою виглядає старшим. Таким чином народився більш осучаснений персонаж.

Серіал завершився після трьох сезонів, розчарувавши фанатів, які хотіли продовження історії.

Суб'єктивний рейтинг 

Пильно придивившись до всіх акторів та кінопродуктів, у яких вони знімалися, а також порівнявши їх із книжковим образом, можна розташувати виконавців ролі доктора Ганнібала Лектера від найгіршого до найкращого.

1. Гаспар Ульєль. Історія про молодого канібала та початок його шляху ніяк не змусила полюбити персонажа у виконанні цього актора. Пан Ульєль десь відверто переграє, десь недограє і врешті-решт виходить герой, якого ми не можемо впізнати та полюбити. Можливо, це тодішній брак досвіду та акторської майстерності або поганий сценарій. Але серцю не накажеш і французький актор - поки найгірший Ганнібал.

2. Мадс Міккельсен. Його Лектер свіжий та за багатьма критеріями схожий на того, ким є герой книг Томаса Гарріса. Але назвати серіал за мотивами книг каноном дуже важко. До того ж, однотипність Міккельсена та осучаснення класичного образу трохи дисонують із загальним уявленням про маніяка-людожера. Образ Лектера до виконання Мадса вже достатньо дослідили, тож реально здивувати спокушеного глядача було важко. 

3. Браян Кокс. Допитливий, нарцисичний та навіть трохи скажений – це все Лектер у виконанні Браяна Кокса. Він достатньо загадковий, непередбачуваний та безумний, щоб справити на вас враження заслужено засудженого маніяка. Якби можна було повернути час назад та дати настанови режисеру стрічки “Мисливець на людей”, можливо, Ентоні Гопкінс нікого не здивував би у “Мовчанні ягнят”, а в історію увійшов би Браян Кокс. Проте, що було, те загуло. Може, і актор так думає про свою невеличку за хронометражем участь у стрічці. 

4. І пальму першості заслужено отримує сер Ентоні Гопкінс. Цей Ганнібал Лектер залишатиметься навіки у кінематографі. Достатньо пригледітися до персонажа, щоб побачити наскільки ретельно актор працював над багатогранністю та загадковістю образа. Це не просто навіжений маніяк. А інтелектуал зі своєю системою принципів, своїм розумінням добра і зла, який і сам вважає себе  абсолютним злом. Він – наче вогонь, що так вабить метелика, перш ніж обпалити його крила. Такий Ганнібал живиться людьми не тільки фізично, а й ласує їхніми психологічними проблемами, бавлячись із ними, наче кіт з пташкою. Навіть 16 хвилин часу у “Мовчанні ягнят” змогли це передати, що, як кажуть, - на вагу золота! 

Зараз популярності набирає серіал-продовження історії Кларисси Старлінг під назвою “Кларисса”. На жаль, шоуранери не здобули прав на використання ключового персонажа, який вплинув на агента Старлінг, як на особистість. Ми не почуємо жодної згадки імені доктора Лектера, поки це питання не владнають. А вже хотілося б побачити нового виконавця  ролі знайомого персонажа.

А ви як думаєте, хто кращий Ганнібал Лектер? І чи з’явиться доктор у серіалі “Кларисса?