23 жовтня на Сцені 6 київського Довженко-Центру відбудеться онлайн та офлайн прем'єра мюзиклу про шахтарів Донбасу «Антрацит. День стійкості». Вистава розповідає історію шахтарських страйків.
Український театральний режисер Павло Юров та британська режисерка Вікі Торнтон вже три роки працюють над великим проєктом «Дім шахтарства», що покликаний повно показати життя шахтарів Донбасу. Мюзикл – одна з частин цього задуму. До того, в межах проєкту знімуть кіно, а частина кадрів увійде у виставу.
Що поєднує українця та британку? Шахти. «Чесно кажучи, на початку я дійсно не була впевнена, що шукаю на Донбасі. Але як тільки я приїхала туди вперше, у квітні 2018 року, я була вражена тим, наскільки знайомі це місце та люди», – розповідає Вікі Торнтон. – «Я виросла у колишньому вуглевидобувному регіоні Великобританії і - хоча ця галузь була повністю знищена у 80-х роках - почуття спільноти відчувалося дуже подібним. Тож мені цікаво показати глядачам Донбас, якого вони ще не знають - не місце війни - але Донбас спільноти, справжнього людського зв’язку, радості, тепла та надії».
«Я шукав оригінальні голоси, неоднозначність і невимушену відвертість. Оригінальність не в сенсі якась особливість чи екстраординарність, а розмова від себе, висловлення власної позиції. Мені важливо було знайти історії, які б зачіпали мене і щемили серце. І я вважаю, що конкретний досвід живої людини має велику цінність» – каже Павло Юров.
Мюзикл занурить в життя рядового гірняка Олексія, який втрачає близького друга під час аварії у забої. Тепер його мучать докори сумління та провина. Одного разу, під час свята шахтарі роблять спільне фото, спалах фотоапарату заcвічує Олексію очі, а коли він їх розплющує, виявляється, що потрапив у минуле. Шахтар починає переміщатися у часі та втручатися у події маючи намір змінити хід історії.
Ідея «Дому шахтарства» почалася з видобувного музею Бергбау в Бохумі, який Юров відвідав 2013 року. Театральний режисер був вражений роботою тамтешніх кураторів. За його словами, ці люди відмінно попрацювали з експозиціями та поєднали непоєднуване: техніку, твори мистецтва, реальні документи. Після цього Павло поставив собі за мету «показати героїчну працю людей, але при цьому уникнути потрапляння в ідеологічний кратер».
Акторами вистави стали Олексій Доричевський, Костянтин Кириленко, Наталка Кобізька, Настя Касілова, Роман Савченко, Євген Черников, Ігор Аронов, Оксана Леута, Настя Метальникова, Микита Скрипка, Руслан Хабло, Костянтин Трембовецький і Андрій Касьянов. Над постановкою також працює британська художниця, чиї роботи представляли на Венеціанській бієнале 2018 року, Кейт Лейн. Музичну частину забезпечує композиторка Маргарита Кулічова, відома як Grisly Faye. Хореографом виступив Олексій Бусько, а онлайн версію вистави робить Ярема Малащук, оператор-постановник, що отримав головну премію PinchukArtCentre 2020. Загалом ініціативу виконує ГО «Точка дотику» в партнерстві з Grand Duke Films Limited та Диким Театром за підтримки Українського Культурного Фонду та Європейського Союзу за програмою House of Europe.
В межах проєкту «Дім шахтарства» відбудуться:
- 13 жовтня, 19:00 – кінопокази стрічок про шахтарів («Літа молодії» та перша частина фільму «Липневі грози»). Кінолекторій Довженко Центру, вхід вільний.
- 16 жовтня, 18:00 – онлайн дискусія «Естетика підриву: мистецькі практики та альтернативні історії Донбасу». У дискусії візьмуть участь Оксана Довгополова, Антон Лягуша, Оксана Міхеєва, Станіслав Мензелевський. Модеруватиме зустріч Катерина Яковленко.
- 23 жовтня, 20:00 та 28 листопада – презентація мюзиклу «Антрацит. День стійкості». Перед показом глядачів чекатиме фотовиставка робіт Валерія Милосердова з шахтарських протестів.
Фото з репетицій Олексія Товпиги