Хелловін, як вже невід’ємна частина американської культури, відчутно позначився на голлівудському кінематографі. У далекому 1978 році, напередодні цього специфічного свята на екрани вийшов дешевий (з бюджетом 325 тис. доларів) фільм жахів із прямою, як двері, назвою “Хелловін”, написаний та зрежисований майбутнім класиком жанру Джоном Карпентером. Стрічка тоді “розірвала” прокат, зібравши 60 млн. доларів та ставши однією із засновниць цілого піджанру, і поклавши початок однієї з найтриваліших франшиз жахів, яка жива дотепер.В українських кінотеатрах вже стартував прокат стрічки “Хелловін убиває”. Це дванадцята (!) частина серії фільмів про маніяка у білій масці. Необов’язкове кіно, яке все ж таки заслуговує на увагу, - правда, увагу деяких кіл глядачів та за певних умов.
Перед нами типовий, класичний представник слешеру. Це піджанр кінематографу, максимально наближений до фільмів жахів, де, як правило, серійний вбивця масово позбавляє життя невинних людей, першою чергою юних осіб. Ця істота немістичного походження робить свою криваву справу за допомогою невогнепальної зброї, а обличчя прикриває якоюсь маскою. Франшиза “Хелловін” свято дотримується цих правил (лише вік вбитих буває дуже різним) в усіх її частинах, крім однієї, де орудує надпотужний, майже безсмертний та нескінченно смертоносний маніяк на ім’я Майкл Маєрс. Цьогорічний “Хелловін убиває” є прямим продовженням попереднього фільму цієї серії 2018 року під назвою “Хелловін”, а ще є послідовним розвитком класичної сюжетної лінії, розпочатої в найпершому, найголовнішому фільмі франшизи “Хелловін”, що вийшов ще 1978 року.
“Хелловін убиває” розпочинається з того, що до лікарні з ножовим пораненням потрапляє літня жінка Лорі Строуд (її грає відома Джеммі Лі Кертіс). Вона є вічною ціллю невпинного Майкла Маєрса із самого початку франшизи і протягом наступних 40 років, які минають від подій першого фільму до сьогодні. Цю травму ножем Лорі отримала наприкінці фільму “Хелловін” 2018 року від, звісно ж, Маєрса. Тоді вона разом зі своєю донькою та онукою начебто спалили вбивцю в будинку. “Начебто” є визначальним інтриготворчим словом цього слешерного кіновсествіту, адже цього психа начебто вбивають майже кожного фільму, та він живий, і, ймовірно, буде жити, допоки є охочі віддавати свої гроші на ці фільми. Так от, він не лише вижив, а й перебив групу людей і пішов продовжувати свою чорну справу. А далі за класикою. Ще важливо зазначити, що в цій картині активно фігурують персонажі, які 40 років тому були дотичні до божевільного Майкла та вижили. Як буде цього разу - хтозна...
Кіновсесвіт “Хелловін” створений не для того, щоб дивувати чи дарувати неймовірно величні емоції. Це абсолютно жанрове кіно, яке існує у своїх, чітко визначених рамках, і це всіх влаштовує. Всіх, бо такі фільми коштують відносно копійки, аудиторія в наявності, та доповнюється тими, хто досяг відповідного віку та набув потрібних смаків, а кінотеатри майже гарантовано отримають пристойну заповнюваність на вечірніх сеансах. Які ж плюси, особливості та характеристики можуть дозволити “Хелловіну” заробити переконливу касу?
-
Звісно, сам персонаж Майкл Маєрс - головний герой, неподолане зло, нелюдська сила, істота-смерть та вічний противник іншої головної героїни - Лори Строуд. Прихильники франшизи йдуть на нього, бо у цьому специфічна сутність таких слешерів - люди дивляться фільми про серійних убивць та приймають всі умовності жанру.
-
Як вже зазначалось, фільм прямо продовжує історію серійного вбивці та його, так би мовити, оточення, тобто ідейно відсилає глядача до витоків історії Майкла Маєрса. Через це кіно, створене в 2020 році, виглядає достатньо правильним для шанувальників як жанру, так і однієї з найпопулярніших слешер-франшиз. Зернисте зображення, кілька флешбеків та дотримання шаблонів підкреслюють цей нерозривний зв’язок із 1978 роком.
-
У “Хелловін убиває” дійсно вбивають - багато, з кров’ю, з криками, зі “смаком”. Люди тікають та ховаються, рятуються чи ні, верещать чи мовчать, б’ються або приймають жахливу смерть, згадують минуле і виживають у сучасному. Все це в якомусь сенсі банально та шаблонно, але в рамках цього піджанру вигадати щось нове вкрай важко. Та і чи потрібно?
-
Проте, як не дивно, цей фільм жахів має ще один рівень, який дійсно розширює та наповнює його додатковим змістом. “Хелловін убиває”, крім сольного фільму про легендарного маніяка, є ще й фільмом про Страх. Саме Страх з великої літери, який назавжди оселився в цьому містечку, заполонив мізки його жителів, наповнив вічним очікуванням повернення вбивці та просто став невід’ємною частиною місцевого буття. І він, цей Страх, у фільмі дуже яскраво проявляється як загалом, так і в окремих, напрочуд атмосферних і жорстоких сценах.
Мінуси цього фільму, як і франшизи (як і всіх подібних фільмів), також присутні, - вони неминучі, хоч не сказати, що сильно ріжуть око. Це переважно картонні та непристойно передбачувані дійові особи, більшість з яких буде перебита Маєрсом, і це не спойлер, бо в таких фільмах майже немає спойлерів. Адже тоді весь піджанр слешеру - це суцільний спойлер. Прогнозовані, - іноді навіть до дрібних деталей, - сцени появи головного злодія. Нелогічні дії переважної більшості героїв. Пафосно нежиттєві діалоги. Незрозуміла чи банально відсутня мотивація маніяка Маєрса. Думаю, що стрічка з відсутністю цих мінусів буде просто кіно іншого жанру або сміливий експеримент, аж ніяк не приречений на касовий успіх.
Загалом, “Хелловін убиває” - це абсолютно класична, зрозуміла, послідовна картина культової франшизи про серійного вбивцю з білою маскою та ножем у руках. Майкл Маєрс продовжує і продовжуватиме свою звичну криваву справу допоки це буде потрібно своєму глядачеві. А на горизонті вже наступна частина, судячи з назви, може, й остання - “Хелловін закінчується”. Її вихід планується у 2022 році.