Пандемія ускладнила не лише процеси створення кіно, театральних вистав, фестивалів, а й спілкування людей у будь-яких його видах. Професійне спілкування — не виняток. Компанії все частіше переходять на онлайн-формат роботи та планування в Zoom і таким чином створюють «бульбашку» контактів. Але як взагалі розширювати зв’язки в креативних індустріях за таких умов?
Нові часи потребують нових рішень. І одним із таких рішень стане метчмейкингова платформа «Навзаєм». Вже в листопаді команда проєкту випустить вебзастосунок, який допомагає знайти співрозмовника, експерта, партнера, ментора; обмінюватися досвідом або навчатися у форматі peer-to-peer (від людини до людини).
Автори проєкту створюють креативне ком’юніті і пропонують спілкуватися у будь-якій зручній формі: у вебзастосунку, чаті в Telegram або на онлайн та офлайн-подіях. Вибір — за вами.
Сьогодні вони розкажуть, як створювали проєкт, з якими проблемами стикалися в процесі та чим надихалися.
Тамара Лазаренко, ідеологиня та засновниця «Навзаєм»
Я засновниця нетворкінг-платформи «Навзаєм». Цей проєкт виріс з іншої моєї ініціативи — освітньої платформи для менеджерів культури Creative Management Camp. За п'ять років існування вона випустила близько 500 студентів. Для того, аби випускники продовжували спілкування та підтримували зв’язок, я почала організовувати нетворкінги. Згодом із закритих зустрічей майданчик перейшов на більш відкритий формат. До нас почали приєднуватись фахівці з різних галузей та приводити своїх друзів. Так з'явилась офлайн-платформа для знайомств «Культурний Нетворкінг».
До пандемії ми організовували в Києві зустрічі раз на місяць, а в серпні знов поновили події. Але карантин диктує свої правила. Тому наша команда наразі намагається перенести атмосферу офлайн-нетворкінгу в онлайн. Живі зустрічі дуже надихали, допомагали знаходити внутрішній ресурс та класних людей й спеціалістів. Проте час пристосовуватися до нових умов.
Так виник «Навзаєм» — онлайн-спільнота для спілкування та обміну. Наша команда хоче, аби цей проєкт став корисним для індустрії та людей, які працюють пліч-о-пліч з нами. Тому «навзаєм» — дуже влучне слово, щоб описати, до чого ми прагнемо. Це про дружність та щирість, атмосферність та доброту, взаємність та підтримку. Бо навзаєм — це обійми, обмін енергетикою, «хімія» між людьми.
Хочеться цим проєктом нагадати людям, що кожен щось вміє, що для вирішення щоденних викликів маємо об'єднатися та допомагати одне одному ставати кращою версією себе.
«Навзаєм» вже приносить результати. За місяць в чаті зібралось вже 600 фахівців з різних сфер — художники, музиканти, айтішники, журналісти, культурні менеджери, продюсери, дизайнери тощо. Така жива спільнота потрібна, щоб тримати руку на пульсі й бути причетним до чогось більшого, ніж твоя власна «бульбашка».
Аліна Ханбабаєва, розвиває напрямок партнерства проєкту
Я люблю знайомити людей, відходити в бік і дивитися, що з цього вийде. Корисні контакти дають шанс зробити разом щось важливе і потрібне. А коли утворюється мережа таих контактів, як «Навзаєм», всі ми стаємо її учасниками й підсилюємо одне одного.
У нашому проєкті мене найбільше надихає команда, це класно — працювати з людьми, які розуміють, що і для кого вони роблять, і знають, як зробити, щоб все працювало.
Коли ми почали розповідати про проєкт, то зрозуміли, що він «заходить», а наша цільова аудиторія має ті самі «болі», що й ми. У нас вже активно розвивається чат: люди питають одне в одного поради, знаходять корисні контакти, обмінюються інструментами та фідбеками та навіть домовляються про зустрічі офлайн. Ми нагадуємо користувачам — не тільки брати, але й давати навзаєм. Це дуже важливо і збільшує шанс на продовження співпраці, утворення сталих зв’язків та цікавих проєктів.
Влада Думенко, маркетинг-директорка проєкту
Колись Аліна Ханбабаєва сказала прекрасне гасло: «Людині потрібна людина». Історія нашого проєкту саме про це. Він допомагає знайти та побудувати місточки від людини до людини.
Для втілення проєкту в культурній чи креативній сфері часто збираю специфічну команду. Важливі не тільки скіли цих людей, а й спільний ціннісний апарат. Та й підходи, гумор тощо. І ось дуже часто люди, які працюють в одному місті, не знають, що могли б стати одне одному в пригоді. Буває, що створюєш культурний проєкт і думаєш: «Де б мені знайти копірайтера?». Або шукаєш художника-постановника для рекламного відео чи іншого вузького спеціаліста. Одразу з’являється думка, що можна написати в Facebook і пошукати. Але не завжди потрібна людина буде в соцмережах. І для того, щоб вона легко і швидко знайшлася, потрібен «Навзаєм».
Тут можна провести ще одну цікаву паралель. Коли я була студенткою, то дуже любила онлайн-ігри. Кілька років грала в одну гру, і у нас склалася традиція — раз на рік влаштовувати зустріч. І з тих часів у мене утворилася купа дружніх зв’язків! Ми досі тримаємо контакт, цікавимося одне одним. Дуже багато людей з різних міст і з інших країн. Чогось схожого я очікую і з «Навзаємом», бо коли люди об’єднані однією проблемою чи ідеєю, це утворює теплий і цікавий зв’язок. А ще нетворкінг-платформа — це чудова нагода комунікувати попри пандемію.
Володимир Коновалов-Лісін, розробник гайду, розробник системи «Навзаєм»
Це дуже гучно сказано, але я — архітектор системи «Навзаєм». Точно можу сказати, що наш проєкт — це інструмент, який сприятиме зростанню різних культур: peer-to-peer (обмін знаннями та досвідом), менторства та, сподіваюся, нового підходу до освіти.
Ділюся лайфхаком. Як «нормальний вчений», я спершу провів експеримент над собою: інсталював «Навзаєм», наче драйвер у голову. Досвід показав, що буквально кілька простих порад та кроків за кілька місяців поліпшили ефективність мого нетворкінгу! І наш проєкт потрібен людям саме як додаток — щоб економити час, проте не втрачати людяності. Є дуже багато курсів, онлайн-систем. Все прекрасне й… холодне. Ми автоматизуємося, але людині потрібна людина.
На першому етапі ми мали складнощі саме з автоматизацією: потрібно було устаткувати й правильно пересортувати всі креативні індустрії, які наразі відомі, а також «потоваришувати» українські звички та сленг зі світовою практикою та визначеннями. І всі вони різні! Просто зараз у світі діють одночасно щонайменше три класифікатори креативних індустрій!
Моя улюблена заповідь нетворкінгу: «Не будь западлом»! Потрібно ділитися і навчатися навчаючи, але завжди пам’ятати, що «здоровою» моделлю є саме обмін. Можливо, не одразу, не дуже пропорційно, але саме обмін.