Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка оприлюднив довгий список номінантів на премію 2022 року.
Шевченківська премія – найвища державна нагорода в Україні за внесок у розвиток культури та мистецтва, заснована 1961 року. Цього року премію здобули письменниця Оксана Луцишина за роман «Іван і Феба», журналіст Станіслав Асєєв за книгу есе «В ізоляції», режисер Валентин Васянович за ігровий фільм «Атлантида».
Премію 2022 року присудять у семи категоріях.
Візуальне мистецтво:
- Сергій Пущенко, книжково-мистецький проєкт «Фронтовий кобзар»;
- Іван Микитюк, портрети із серії скульптурних робіт «Мої односельчани»;
- Оксана Одайник, проєкт «Голос і живопис. «Енергія Кундаліні»;
- Петро Антип, виставковий проєкт «Сучасна архаїка»;
- Олег Пінчук, пам’ятник Тарасові Шевченку у Флоренції;
- Микита Кадан, виставка «Камінь б’є камінь»;
- Тіберій Сільваші, інсталяція «Крила».
(Тіберій Сільваші, інсталяція «Крила»)
Музика:
- Олег Шпудейко, альбом «Madrigals»;
- Петро Приступов, збірка «Сад Божественних пісень»;
- Марія Бурмака, концерт «Ніжно. Тихо. Голосно»;
- Олександр Яковчук, симфонічний диптих «Революція Гідності»;
- Ярина Винницька, концерт-хрестоматія «Ковчег Україна»;
- Юрій Курач, концертна програма «Та не однаково мені».
(Обкладинка альбому «Madrigals» Олега Шпудейка, більш відомого як Heinali)
Кіно:
- Григорій Гришкан (головна роль) «До щастя»;
- Роман Балаян (режисер) «Ми є... Ми поруч»;
- Катерина Горностай (режисерка) «Стоп-Земля»;
- Ірма Вітовська-Ванца (головна роль) «Брама», «Мої думки тихі», «Казка старого мельника»;
- Аліна Горлова (режисерка) «Цей дощ ніколи не скінчиться».
(Кадр зі стрічки «Цей дощ ніколи не скінчиться» Аліни Горлової)
Театр:
- Іван Уривський, Петро Богомазов, Остап Ступка, Олександр Форманчук, вистава «Пер Гюнт» за п’єсою Генріка Ібсена Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка;
- Андрій Білоус, Ніна Колеснікова, Усеін Бекіров, Борис Орлов, вистава «Шинель» за однойменною п’єсою Миколи Гоголя Київського національного академічного Молодого театру;
- Катерина Кухар, Олександра Стоянова, постановка Children of the Night. Androgyne;
- Тамара Трунова, Наталія Ворожбит, Юрій Ларіонов, Андрій Ісаєнко, Валерія Ходос, вистава «Погані дороги».
(«Children of the Night. Androgyne» Катерини Кухар і Олександри Стоянової)
Література:
- Тимур Литовченко, Олена Литовченко «Художня історична епопея «101 рік України» в 10-ти книгах»;
- Микола Тютюнник «Іван Сірко з книги «Історичні віршовані романи»;
- Геннадій Щипківський «Товтри»;
- Ольга Воробйова «Хирург от Бога»;
- Маркіян Камиш «Оформляндія. Чормет. Ряска»;
- Михайло Пасічник «Двовійна. Щоденники спротиву»;
- Світлана Антонишин «ПервоСвіт»;
- Олесь Воля «Безкровна війна»;
- Микола Павленко «Холодноярські тризуби, або Пригоди Якоба Штофке в Україні», «Хочу спокою, світла, миру і добра»;
- Надія Ковалик «Люба для любові…»;
- Микола Ремньов «Двійник»;
- Олександр Гордон «Площа поезії»;
- Володимир Аренєв «Заклятий меч, або Голос крові»;
- Віктор Терен «Рівняння Бога і тріснуті окуляри»;
- Володимир Єшкілєв «Унія», «Каїн»;
- Неля Шейко-Медведєва «Дороги камени»;
- Олександр Гунько «Квантова нереальність»;
- Тамара Горіха Зерня «Доця»;
- Андрій Гудима «Україна – це доля»;
- Віталій Запека «Абсурд»;
- Юрій Іздрик «Інші речі»;
- Валерій Ананьєв «Сліди на дорозі»;
- Сергій Осока «Три лини для Марії»;
- Борис Херсонський «Вклонитися дереву», «Сталіна не було», «Будемо теплом і попелом»;
- Дара Корній «Чарівні істоти українського міфу»;
- Наталя Дзюбенко-Майс «Сковорода»;
- Назар Федорак «Вінець і вирій українського бароко. Сім наближень до Григорія Сковороди»;
- Вероніка Мосевич «Гардаріка. Таємниця забутого світу».
Літературознавство та мистецтвознавство:
- Галина Скляренко, книги: «Українські художники: з відлиги до Незалежності», «Нова українська скульптура»;
- Олена Кашуба-Вольвач, виставковий проєкт «Олександр Богомазов: творча лабораторія»;
- Дмитро Горбачов «Лицарі голодного ренесансу»;
- Микола Ільницький «Читаючи, перечитуючи…Літературознавчі статті, портрети, роздуми»;
- Григорій Грабович «Двійник. Про природу дублювання і множинності», Тарас Лютий, цикл статей «Переосмислюючи Павла Тичину – переосмислюючи український модернізм»;
- Мирослава Мудрак «Образний світ Георгія Нарбута і творення українського бренду»;
- Назар Федорак «Вінець і вирій українського бароко. Сім наближень до Григорія Сковороди».
Публіцистика, журналістика:
- Анатолій Шкуліпа «Де гуляв козак Пручай»;
- Олег Романчук «Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи»;
- Андрій Пучков, «Між навігаційними щоглами: Профілі українських мистецтвознавців (архітектура і візуальне мистецтво)», «Візантійські склепіння Юліана Кулаковського: Київські контексти», «Тривкий тролінг трикстера: Метадраматургія Олександра Корнійчука»;
- Олександр Панченко «Полтавська діаспора. Велика енциклопедія. Лохвиця, Полтавщина, Україна, Европа, Австралія, Америка. – Українці, московіти, євреї…»;
- Андрій Бондар «Ласощі для Медора»;
- Вадим Вітковський, Михайло Каменюк «Борівка. Boriwka», «Івча: доля, історія, люди», «Григорівка. Красуня, що народилася на морському дні»,«Розкошівський скарб», «Закриниччя. Човновиця»;
- Костянтин Родик «Сізіф XX. Книжка vs політика»;
- Петро Кононенко «Пам’ять року. Епістолярії родини Саєнків», Ніна Саєнко «Сто літ – сто доріг… Україна та українознавство: зародження – розстріли – воскресіння» (у 3-х т.);
- Микола Рябчук «Лексикон націоналіста та інші есеї»;
- Валерій Бебик, Анастасія Устюжаніна, Віталій Суддя «Історія та міфи цивілізації: Європа & Азія».
