«Вакцина» надає оптимізму. Топ-літературу роблять в Африці. Міністр прощається, але не йде. Зеленському не дозволили бути в Україні Наполеоном. Шон Пенн гуляв Києвом. Співачка надзюрила на прихильника. У леві знайшли расизм, у дріботінні — колоніалізм, у президенті — рабовласника. Роулінг погрожують і не запрошують.
За версією Оксфордського словника англійської мови, словом року стало vax, і це прекрасна новина. Річ у тім, що 2020-го в Оксфорді, щоб не посилювати тугу-печаль, вирішили взагалі не визначати слово року, а укладачі інших словників, приречено зітхнувши, вибрали lockdown. Погодьтеся, «вакцина» звучить куди оптимістичніше. Сподіватимемося, що наступного року лексикографи віддадуть перевагу слову, що не має стосунку до пандемії. А також до екологічної катастрофи, всесвітнього потопу і ядерної війни.
На початку листопада майже одночасно було названо лауреатів Букерівської й Гонкурівської премій. Лауреатом першої став південноафриканський письменник Деймон Галгут, другу присудили сенегальцеві Мохамеду Мбугару Сарру. Якщо згадати, що Нобелівку отримав уродженець Занзібару Абдулразак Гурна, можна вирішити, що в журі літературних премій тепер засідають суцільні прибічники BLM. Проте версія хибна: Галгут хоч і африканець, але білий. А ось із тим, що всі три нагороди присудили за романи про колоніалізм, уже не посперечаєшся. Як не крути, тенденція.
Деймон Галгут
Ледь не в кожному випуску «Регулярного циклу» є новина про Олександра Ткаченка. Цього разу міністр культури підірвав інформаційний простір повідомленням про те, що він більше не хоче бути міністром. Після того, як у пряме підпорядкування уряду передали Держкіно, Ткаченко написав заяву про відставку. Олександра Владиславовича можна зрозуміти: коли в тебе забирають відомство з пів мільярдним бюджетом, бажання керувати культурою значно слабшає. Втім, Ткаченко так нікуди й не пішов: відставку міністра Рада не підтримала.
І ще про Держкіно. Агенція офіційно повідомила, що ще з 2015 року не видає прокатне посвідчення російсько-українській комедії «Ржевський проти Наполеона», у якому роль французького імператора зіграв Володимир Зеленський. Ми вже звикли до заборони фільмів, актори та режисери яких після 2014 року неправильно висловлювалися щодо України (цього разу завинив Юрій Гальцев), але цей випадок особливий. Чи не внесуть теперішнього президента до списку осіб, що загрожують національній безпеці? Чомусь мені здається, що це неодмінно станеться, коли виберуть наступного.
16 листопада в Києві на Алеї Героїв Небесної Сотні під час запису відеоінтерв’ю помітили Шона Пенна. Ну, нехай там Шон Пенн, нехай інтерв’ю, але головне диво в тому, що актор його не давав, а брав. Виявилось, голлівудська зірка знімає в Україні документальний фільм, а співрозмовником Пенна був ветеран АТО й успішний підприємець Леонід Остальцев. Майте на увазі, якщо ви проявите героїзм на війні й досягнете висот у бізнесі, у вас теж неодмінно візьме інтерв’ю Бред Пітт, Том Круз чи Тім Рот.
У листопаді в світі культурки сталася подія, що затьмарила всі інші. На фестивалі Welcome To Rockville у Дейтона-Біч, штат Флорида, солістка кавергурту Brass Against Софія Уріста покликала на сцену глядача, уклала його на спину, спустила свої майтки та попісяла йому на лице. Сміливий вчинок Урини — перепрошую, Урісти — сподобався далеко не всім, отож співачці довелося публічно просити вибачення. Що тут скажеш, змізерніли рокмузи́ки. Ось Джим Моррісон, помахавши 1969-го перед глядачами статевим членом на концерті в Маямі (теж, до речі, Флорида!) вибачатися не подумав. Проте соліст The Doors потім погано кінчив, і це історія, на жаль, зовсім не про член.
Тепер про cancel culture, без неї зараз ніяк. Перше дивовижне скасування сталося в Державному театрі Нюрнберга, який розірвав контракт з оперним режисером Петером Конвічним. Причиною стало висловлювання Конвічного на репетиції: пояснюючи темношкірій співачці психологічні нюанси її ролі, він бевкнув: «Це як в Африці: якщо лев підходить до тебе, ти не можеш відвести від нього погляд». Авжеж, згадувати Африку й особливо лева в такій ситуації — це шалений расизм. Він би ще кенгуру при австралійці згадав!
Друга новина теж із Німеччини, яка, схоже, виходить у європейські лідери в боротьбі за тріумф політкоректності. Берлінський державний балет відмовився від показів «Лускунчика», реконструкції постановки, створеної Маріусом Петіпа 1892 року. Дирекцію театру засмутили використані в балеті Петіпа екзотичні танці народів світу, а саме — дріботіння в китайському танці. Вона дійшла висновку, що ці рухи принижують східних жінок і нагадують про колоніальне минуле. Такий Чайковський нам не потрібний, вирішила дирекція і замінила покази «Лускунчика» показами «Дон Кіхота». У ньому крамоли поки що не знайшли.
Нарешті, у Нью-Йорку скасували Томаса Джефферсона. З будівлі місцевої мерії прибрали статую третього президента США, яка простояла там майже 200 років. Річ у тім, що Джефферсон був рабовласником, який володів більш ніж 600 невільниками, тож міські депутати африканського, латиноамериканського й азійського походження вже давно вимагали демонтувати пам’ятник і нарешті досягли свого. Підозрюю, коли-небудь на всій планеті знесуть усі статуї представників усіх напрямків людської діяльності. Бо кожна людина, якщо її ретельно перевірити, виявиться расистом, сексистом, ейджистом, гомофобом, трансфобом, юдофобом, педофілом, етатистом, комуністом, капіталістом та іноземним шпигуном.
Наостанок хороша новина: до нас повернеться Гаррі Поттер. На честь двадцятої річниці першого фільму поттеріани 1 січня 2022 року телеканал HBO випустить невеликий епізод «20-річчя Гаррі Поттера: Повернення в Гоґвортс». Втім, до хорошої новини додається одразу дві поганих. По-перше, Джоан Роулінг продовжують тероризувати захисники прав трансгендерів. Вони поширили в мережі домашню адресу авторки Поттера і завалили її різноманітними погрозами. По-друге, Роулінг дали дулю: на свято з нагоди вищезгаданого 20-річчя її не покликали. За словами однієї літературної критикині, це все одно що не запросити Ісуса Христа на святкування Великодня.
Дотримуйтесь політкоректності, не дріботіть, не заводьте рабів і справляйте нужду в спеціально пристосованих приміщеннях. Якщо усе це вийде, пам’ятники вам простоять до самого кінця світу. До зустрічі 2022 року.