Юрій Лєх Поланский - трансдисциплінарний художник, що розвивав свою творчість протягом останніх 30 років у сфері відеомистецтва, музики та літератури. Був одним з піонерів іспанської електронної та цифрової аудіовізуальної сцени, яка в 80-х роках почала розробляти візуально-звукові виступи та відеоарт.
Юрій Лєх є куратором міжнародного фестивалю медіамистецтво MADATAC (Іспанія), що має три нагороди EFFE - Remarkable Arts Festival EFFE Label та керівник організації Transfera Media Arts. Презентував відеотвори та особисто виступав у багатьох місцях і подіях, таких як Ars Electrónica, Art Futura, ISEA, SONAR, Video Festival Videoformes, Festival of New Musics of Madrid and Sevilla, the experimental cycle LEM in Barcelona, the Knitting Factory in New York, the Pop Komm Festival, the Festival Experimenta in Madrid, Festival Osmosis in Taiwán, ART BEIJING, DAFT Festival in Taipei_Taiwan, JMAF in Tokyo, Hong-Gah Museum Taipei.
Юрій Лєх Фото: Кирило Русановський
Yabl поспілкувався з артистом, що нещодавно став іспанським куратором Української Бієнале Цифрового та Медіа Мистецтва за підтримки Українського Культурного Фонду та Посольства Іспанії в Україні та Іспанського Агентства з розвитку (AECID), про свій досвід кураторства міжнародної бієнале діджитал арту, про те, як сучасні технології допомагають створювати твори мистецтва, як новітні технології впливають на сучасність та як зберігати медіамистецтво для наступних поколінь.
Розкажіть про концепцію кураторства – яким був план і бачення результату?
Концепція мого кураторства на цій українській бієнале полягала в тому, щоб показати сучасні технокультури та естетику нового інтерактивного медіамистецтва. Також я хотів продемонструвати широту поєднання мистецтва з технікою та красою. Краса та поезія так само важливі, як мистецтво і технологія. Хотів показати сучасний мікрокосмос медійних культур, - цифровий електронний бік культури має мутацію, метаморфозіс, що говорить про нову сутність мистецтва.
Багато хто говорить про нову поведінку глядача перед мистецтвом. І це теж було дуже важливим для мене, коли я шукав роботи і митців, що будуть представлені у Першій Українській Бієнале.
За допомогою розумних систем, мистецтво вже не обмежується інтелектуально чи поведінково, а відвідувачі виставок можуть брати участь інтерактивно, в рамках відведеної ролі – це дуже важливо.
Скласти таку амбітну міжнародну цифрову бієнале, як ця, було нелегким завданням, тому мені довелося врахувати багато естетичних варіантів. Щоб збалансувати різні дисципліни мистецтва нових медіа. Щоб суспільство могло оцінити, зрозуміти, випробувати та захоплюватись виставкою. Та запам’ятати, як щось особливе, таке, яке хочеться повторити.
З іншого боку я звернувся до головної теми бієнале - «30 років свободи» для порівняння стану 30 років Незалежності українців та феномен свободи людини через мистецтво та сучасні цифрові процеси.
Нове мистецтво? Що це? Як його ідентифікувати та класифікувати? Особливо, якщо ти в ролі куратора масштабного бієнале.
Нове мистецтво та будь-який сучасний авангардний твір, що використовує нові технології цифрових медіа та ідентифікується з естетичними та культурними можливостями цих медіа інструментів. New Media art – дуже складна художня теорія, яка постійно розвивається, завдяки новим внескам, які постійно додають їм художники. Тому мистецтво нових медіа водночас може бути і художнім рухом, і засобом художньої творчості.
Завдяки постійній новизні сучасне мистецтво кидає виклик будь-якій традиційній класифікації, у будь-якому випадку – це мистецтво 21 століття, яке використовує всі наявні технології задля того, щоб змінити наше сприйняття навколишньої реальності. І тому призводить до натхненної і провокаційної мистецької дисципліни. Без перебільшення можна сказати, що мистецтво нових медіа досліджує ті фактори, які роблять нас людьми. І також роблять нас постлюдиною та допомагають зрозуміти хаос, який нас оточує.
В сучасному мистецтві медіа (саме в англійській мові слово «media» має потрібне значення - засоби передавання, зберігання та відтворення інформації), оскільки воно також належить до засобів масової інформації, нарівні з газетами, журналами, радіо, телебаченням та інтернет. І ще сюди також відносяться технології, методології, механізми, артефакти та пристрої, за допомогою котрих художники створюють свої твори.
Розкажіть про технології, що використовуються?
Нещодавно створені технології використовуються для створення творів мистецтва. Серед них варто виділити – відео мистецтво і VR, кіберпростір, звукове мистецтво, комп’ютерний синтетичний дизайн у форматі NFT, віртуальну та розширену реальності. Це ті відкриття, які допомагають у створенні інтерактивної інсталяції і систем штучного інтелекту, що дозволяють шукати алгоритми глибокого навчання.
А наскільки поширене таке мистецтво і де осередок? Куди можна прийти й «доторкнутись» до сучасних творів?
Мені здається, що Перша українська бієнале сучасного мистецтва і медіа арт – це унікальна можливість побачити те все, про що я говорив, на власні очі та поширити твори між Україною та Європою. Це можливість поділитись досвідом зі всім світом.
Ми нещодавно розмовляли з Вами в рамках іншого проєкту, де Ви розповіли про 9 основних напрямків в розвитку нових технологій. Ви тоді згадали про те, що сучасне мистецтво не встигає за цим розвитком і тому з’являється розрив між ними.
Щодо майбутнього новітніх технологій та їх вплив на сучасність.
По-перше, в майбутньому точно буде використаний штучний інтелект. І ми побачимо на бієнале, що митці вже починають використовувати його для своїх робіт.
Друге. Робочий процес ставатиме автоматичним, автоматизованим. Навіть не задумуючись, ми вже використовуємо автоматизацію - імейли та цифрову передачу файлів використовує ледь не кожен чи не щодня.
Третій пункт, - це числове, цифрове обчислення, що використовується для вирішення проблем з пам'яттю на хмарних сховищах.
Четверте. Квантові обчислення. Одна з форм обчислення, що бере участь у запобіганні втрати інформації, діє на основі квантових даних, що не залежать від джерела.
П’яте. Віртуальна реальність. Вже багато де можна побачити, як вона виглядає, як ця новітня технологія працює.
Шостий пункт - блокчейн. Це наша безпека при купівлі віртуальних криптовалют, або творів мистецтва в цифрових технологіях.
7. Інтернет речей. Вай-фай - як приклад. Це одна з можливостей підключати техніку і технології
Восьме. 5G. Новітня технологія, що стане дорожнім рухом нашої комунікації.
Останнє, дев'яте,- це кібербезпека. Технологія захисту від хакерів.
Розрив між класичним мистецтвом і сучасним та діджитальним – складається так, що ці дві спільноти просто втрачають зв’язок і не сприймають одна одну. І така ситуація по всьому світі. Як на Вашу думку, можна зробити так, щоб митці обох напрямків ставились один до одного з більшим розумінням?
Дуже тяжко сказати. Я не можу передбачати на рік чи 5 наперед.
Перша проблема в тому, що митці класичного мистецтва, назвемо так. щодня працюють з новими роботами й вони навіть не мають часу, на те, щоб подумати - а що буде з цим твором через….. років. Коли митці сучасного мистецтва працюють, то змушені задуматись – що з роботою буде за 10 років. Чи буде технічна можливість побачити роботу? Ефемерна робота також має свою вартість, а за 10 чи 20 років це може стати не цікавим, або просто технологія не дозволить перегляд.
Мистецтво повинно крокувати в ногу зі світом і встигати рухатись так, як рухаються світові технології. І я сподіваюсь що і за багато років у нових поколінь буде можливість переглянути те, що ми зараз називаємо сучасним і новітнім.
Як зараз ми приходимо в музеї та можемо переглядати роботи Ван Гога чи Рембрандта, які висять на стіні, збережені в гарній якості, так само за багато років хтось дозволить переглядати й творіння митців, що працюють сьогодні з новими технологіями. Таке мистецтво – ще дуже нове, молоде, треба дати час, щоб люди зрозуміли New media art. Бо поки що часто люди сприймають його, як щось дуже цікаве, але таке - трохи дивне. Хочеться, щоб люди отримали змогу сприймати інтерактивний та духовний контакт з таким мистецтвом.
Ви сказали, що вже є медіамистецтво, приблизно 60-70х років минулого століття, яке не може бути відтворене, оскільки технології, на які воно розроблялось вже втрачені. Тобто, через технологічне залучення, частина сучасного мистецтва може бути втрачене зі зникненням якихось технологій?
Власне, ті твори класичного мистецтва, про які ми говорили, що вони висять у музеї, - свого часу вони теж були інноваційними. Хтось так само, вперше почав використовувати олійні фарби – значно яскравіші за акварель. Бо акварель була пісна і не мала такого насиченого кольору. Це теж - технологія. Але тих часів. І ця технологія, олійна фарба, вживається вже 100, 200 чи 500 років. А справді нове медіамистецтво, - йому всього близько тридцяти, максимум 50.
Весь світ має серйозний виклик: ми повинні зрозуміти, як це зробити та втілити в життя технічну можливість зберігати сучасні твори мистецтва для наступних поколінь. Тобто, мова йде про технологію, яка б дозволила зберігати ті твори, які створені за допомогою абсолютно іншої технології. Часто - не сумісної технології.
Я думаю, що ми зможемо знайти таку технічну можливість. Хоча, звичайно, якась частина робіт може залишитись не «трансформованою» під винайдений спосіб зберігання та залишиться в музеях та студіях. Як архів сучасного діджитал мистецтва.