Співочі звірі повертаються! Наскільки вдалим (чи навпаки) вийшло продовження анімаційного мюзиклу від студії Illumination — читайте в новому матеріалі Yabl.
2016 рік був дуже врожайним для проєктів, у яких тварини живуть звичним для нас життям: спочатку вийшов «Зоотрополіс» від Disney, що зібрав у світовому прокаті $1,024 млрд, а згодом відбулася прем’єра «Співай» від Illumination — $634 млн. Минуло п’ять років, і тепер ми можемо побачити сиквел одного з тих хітів — у першій частині співочі звірі намагалися врятувати театр у рідному містечку, однак тепер усе змінилося: ставки відчутно підвищуються, коли з’являється шанс заявити про себе в мегаполісі.
Студія Illumination уже привчила нас до того, що якими б не були їхні проєкти за якістю (у деяких випадках це дійсно проблема, якщо згадати «Посіпак»), останнім часом вони неодмінно стають хітами. Звісно, можна порадіти за всіх причетних, бо вони роблять продукт, на який хочуть ходити, однак треба бути обережними з безкінечними продовженнями — можна не помітити, як відбудеться перенасичення та катастрофічна втрата глядацького інтересу.
Франшиза «Співай» — це передусім універсальність, бо творці мають можливість відправляти своїх героїв у пригоду не тільки до сусідніх міст, але й до інших країн, де також живуть антропоморфні тварини (це якщо хтось забажає більшої екзотики). Продовження першої частини має іншу мотиваційну основу для персонажів, бо тут на перший план виходить не тільки класичне протистояння великого міста та провінції, але й жага довести, що ти чогось вартий. Довести не тільки оточенню, а й самому собі: це не менш важливо, бо дозволяє ніколи не опинитися в ситуації, коли «зірковий» статус чомусь робить тебе кращим за інших.
«Співай 2» подарує глядачеві все те, за що він полюбив першу частину: яскраву картинку, ритмічні хіти та дієві жарти, завдяки яким історія сприймається дуже легко. Так, мультфільму відчутно не вистачає глибини, бо сюжет крокує максимально шаблонною стежкою — усі наявні елементи ми вже бачили багато разів, тому вони не здивують навіть дітей. Чи проблема це? Тільки якщо порівнювати стрічку від Illumination з іншими анімаціями 2021 року: «Лукою» (Pixar) чи «Енканто: Світ магії» (Disney), а в іншому разі немає ніяких перепон для того, щоб сімейна авдиторія отримала задоволення від перегляду.
Деякі сцени — дуже стильні та ефектні, хоч інакше й бути не могло, бо Бастер Мун і його друзі наполегливо готуються до прем’єри мюзиклу, який може стати для них справжнім проривом, завдяки чому всі складові номерів — дійсно вдалі. Додайте сюди вже знайомі кожному хіти з різноманітних добірок (від Billie Eilish і The Weeknd до Taylor Swift та U2) і отримаєте першокласне видовище. Так, воно поверхневе та передбачуване, але ж водночас не втрачає легкості оповіді ні на мить, тому сумувати під час перегляду не доводиться. Деякі персонажі майже кожною своєю появою викликають усмішку, наприклад, Міс Трухля майже напевно підкорить і вас також.
Мультфільм вчить юного глядача ніколи не здаватися на шляху до мрії, і це дійсно важливий меседж. Усі ми стикаємося зі складнощами у житті чи кар’єрі, проте лише наша реакція стає визначальною — саме вона впливає на те, яким шляхом ми підемо далі. Ризикуйте, підіймайтеся після того, як упали (або якщо вам зробили підніжку) та не забувайте просту річ: займайтеся лише тим, що приносить вам задоволення. Бастер Мун та його віддана команда — чудовий приклад для наслідування, хоча бажано мати все ж таки трішечки інший підхід до справи.
Студія Illumination не помилилася з випуском сиквела — він доречний, тому що пропонує глядачам не ту саму історію в новій обгортці, а повноцінний другий розділ, що дозволяє краще розкрити персонажів під акомпанемент стовідсоткових хітів. Головне — не завищуйте очікування перед переглядом.