Що ми робимо на початку 2022 року? Правильно, додивляємось фільми та серіали 2021-го, який завалив нас крутими релізами. Так, наприклад, 31 грудня вийшов четвертий сезон культового у вузьких колах серіалу «Кобра Кай» на Netflix. Чому й кому потрібно дивитися шоу? Про це ми спробуємо розповісти в нашому огляді четвертого сезону окремо та феномену серіалу «Кобра Кай» загалом.
Історія цих героїв стартувала ще далекого 1984-го, коли на екрани вийшла стрічка «Малюк-каратист» про хлопця Даніеля ЛаРуссо, що переходить у нову школу і стає там жертвою булінгу від місцевої банди каратистів. Головний герой знайомиться зі старим майстром з карате містером Міяґі, який бере його під свій захист і починає навчати бойовим мистецтвам. Проте, на відміну від школи карате «Кобра Кай», з якої, власне, і вийшли кривдники Даніеля, Міяґі говорить не про насилля чи силу, а про мир, баланс та внутрішню рівновагу.
Фільм став настільки популярним та культовим, що автори зняли другу і третю частини, які були не дуже тепло сприйняті критиками, але припали до душі глядачам. Після чого створили ще четверту частину, але замість головного героя була вже дівчина у виконанні Гіларі Свонк. Та, звісно, куди без ремейків? 2010-го вийшла стрічка «Малюк-каратист» з Джейденом Смітом та Джекі Чаном у головних ролях, а продюсером виступив Вілл Сміт. Щоправда, ніякого карате там не було, а основний персонаж вивчав кунгфу в Китаї, але потрібно було картину назвати так само, як і проєкт 1984-го, щоб глядачі впізнали назву та пішли в кіно. Фільм хоч і виявився непоганим, але до культового оригіналу йому було далеко, а глядачі пройшли якось повз.
Проте 2018 року на YouTube з’являється серіал «Кобра Кай», на який ніхто не очікував, але який був усім потрібен. Згодом проєкт виявився настільки крутим, що його перекупила собі компанія Netflix. Сюжет «Кобри Кай» продовжував історію героїв оригінального фільму 1984 року, яким уже за 50. ЛаРуссо, що вчився у Міяґі, став власником автосалону, у нього багато грошей, щаслива родина і статус у місті. Джонні Лоуренс, який був хуліганом з «Кобри Кай», — самотній невдаха, що починає день із пляшки пива, не спілкується з рідним сином та постійно думає про успіхи шкільних років.
Саме Джонні — головний герой першого сезону (хоча далі акценти будуть зміщуватися на того чи іншого персонажа). Він нічого кращого не може придумати, окрім відкрити свою школу карате й назвати її «Кобра Кай», як і колись. У ЛаРуссо це викликає сильний тригер: він пам’ятає приниження від Лоуренса та «Кобри Кай», а тому вирішує завадити Джонні стати на ноги. Даніель робить усе можливе, щоб закрити його школу, а в результаті відкриває свою «Міяґі-До». Зали починають конкурувати між собою, а їхні власники постійно пригадують одне одному минуле.
Усе це триває, доки на арені подій не з’являється тренер Кріз — власник «Кобри Кай» з оригінального фільму, який викидає Лоуренса з його ж залу, забирає його студентів і починає знову вчити всіх жорстокості. Саме тоді Лоуренс і ЛаРуссо вирішують об’єднати зусилля та почати разом навчати дітей карате, щоб винести на чемпіонаті школу Кріза. На цьому, власне, закінчується третій сезон і починається четвертий.
А далі все за стандартною схемою: ЛаРуссо й Лоуренс намагаються знайти спільну мову, оскільки їхні методики викладання бойових мистецтв дуже відрізняються. ЛаРуссо вчить тому, чому вчив Міяґі — терпінню, мудрості, рівновазі. Він не проводить спарингів, а приділяє багато часу медитаціям та побутовим рухам, через які можна пізнати карате. Лоуренс, навпаки, вважає, що карате йде через біль, страждання та перемогу над собою у складних ситуаціях. Проте головне, що обидва основні герої не розуміють: їхнім учням насправді потрібне й те, й інше, а не ділити стиль карате на «хибний» та «правильний».
Тим часом Кріз знаходить свого старого друга, разом з яким воював у В’єтнамі і який йому допомагав знищити ЛаРуссо та Міяґі у третій частині, — Сільвера. Сільвер багатий та успішний, має свій маєток і давно вже забув про карате. Проте Кріз нагадує йому про минуле, і той вирішує приєднатися до тренувань, пробуджуючи в собі всіх старих демонів.
Подекуди четвертий сезон вийшов одним із кращих, а, бувало, навпаки — дуже розчаровував. З поганого можна виділити слабкі сцени бійок, які явно програють тому, що було в перших двох сезонах, де все мало такий вигляд, наче дивишся нову частину «Рейду» з дитячим рейтингом. Зараз монтаж, операторська робота та рухи деяких акторів уже не такі переконливі, а тому ти помічаєш усі «криві» моменти під час екшну. Загалом це не сильно заважає сприймати історію, тим паче, що й соковитих сцен теж вистачає, однак дуже не хочеться, аби автори понижували планку в тій частині, де вона має тільки підвищуватися.
Проте у всьому, що стосується історії та розкриття головних героїв, четвертому сезону немає рівних. Його потрібно ставити в приклад Голлівуду, як правильно грати на ностальгії та воскрешати старих героїв, щоб це не здавалося тупою експлуатацією культових історій. Автори «Кобри Кай» не просто повертають улюблених та ненависних героїв заради вау-ефекту та сліз ностальгії у глядачів — тут кожен має цілком логічний та цікавий психологічно розвиток. Так, звісно, усе це робиться передусім, щоб підліткам було нескладно зрозуміти, а тому на поверхні; але це не скасовує багатогранності й неоднозначності персонажів серіалу. Він, на відміну від оригінального фільму, не демонструє карикатурних негідників та святих головних героїв. ЛаРуссо не помічає власного егоїзму та аб’юзивного ставлення до доньки, з якою в нього відбуваються конфлікти. А от Кріз, навпаки, інколи починає проявляти не тільки свої погані якості: ми бачимо в ньому людину, якій теж щось болить, яка своєрідно переживає за своїх студентів і яка жалкує про своє жорстоке ставлення до Лоуренса в минулому. Лоуренс просто намагається не втратити те, чого він досяг і що справді цінує. А головне — серіал ідеально розкриває тему того, як ЛаРуссо й Лоуренс намагаються заплющити очі на свої старі конфлікти, але підліткові травми постійно заважають це зробити. Очевидно, інколи це втілюється або через гумор, або через якісь наївні сценарні рішення, але викликає емоції та наштовхує тебе на роздуми. А це означає, що серіал зі своїм завданням впорався.
«Кобра Кай» також ідеально розкриває тему того, як головні герої старого покоління стикаються з реальністю, де потрібно бути толерантними, поважати почуття інших та розуміти сучасність. Якщо в ЛаРуссо з цим проблеми немає, то Лоуренс та Кріз постійно в певному дисонансі. Лоуренс намагається підлаштуватися під сучасність, а Кріз хоче заперечити її шляхом свого навчання.
Та головне у «Кобрі Кай» — не все вищезгадане. Магія цього серіалу полягає в тому, що від нього тупо неможливо відірватись. Так, він простий, примітивний, подекуди дуже дитячий (хоча тут розмовляють про кокаїн та секс), але й не закохатися в нього неможливо. От як тільки виходить новий сезон, ти його вмикаєш і буквально за один день дивишся до самого кінця, щоб потім чекати на продовження ще один рік. Ти звикаєш до цих героїв і добре з ними проводиш час, хоч вони інколи і змушують тебе плакати. «Кобра Кай» — як склянка теплого солодкого какао в зимовий холодний вечір: можливо, не сильно корисно, але з нею так комфортно й тепло, що більшого тобі інколи й не потрібно.
Прекрасно розумію, що на тлі сотні шедевральних серіалів, які виходять щороку, «Кобра Кай» здається необов’язковим і зайвим. Але погодьтесь, інколи хочеться подивитися щось максимально просте та підліткове, а не занурюватися в екзистенційні депресивні історії.
Єдине, що починає вже дратувати на четвертому сезоні, це те, як вони кожен раз завершують. У фіналі автори обов’язково повинні занурити нас у цілковиту безвихідь, щоб ми не могли вже дочекатися продовження за рік. І ти розумієш, що це має дуже штучний вигляд, такий собі вимушений кліфгенґер, без якого ти так само подивишся наступний сезон, але їм чомусь вкрай потрібно закинути драматичний гачок.
«Кобра Кай» — це не тільки примітивна ностальгія за старим, але й упевнений поштовх до нового. Серіал розуміє, про що він і які теми порушує, а не висмоктує сюжети з порожнього місця, а тому так стійко тримається вже четвертий рік на рівні з «Дивними дивами» та йому подібними.