Ернест Гемінґвей прожив на Кубі останні 20 років з неповних 62 свого життя. Потрапивши сюди вперше транзитом 1928 року, уже в 30-х він був постійним гостем Гавани, а 1940-го купив будинок, де написав «Свято, яке завжди з тобою», «По кому подзвін», «Острови поміж течій» і, звісно, «Старий і море», за якого отримав Пулітцерівську та Нобелівську премії.
Гемінґвей любив Кубу всією душею, і любов ця була взаємна. Кубинці часто називають його, попри американське громадянство, своїм письменником, і він не рідко зізнавався, що почував себе кубинцем. Розповідаємо, що особливого знайшов Гемінґвей на «острові свободи» і що ви можете знайти там зараз.
Море
Насамперед Гемінґвея привабили води навколо Куби та їхня фауна, оскільки дядечко Гем був затятим риболовом. На своєму славнозвісному катері «Пілар» він навіть у часи Другої світової війни полював на підводні човни нацистів у Карибському морі. Та коли стало зрозуміло, що їхня розвідка неефективна, команда знову повернулася до риболовлі.
1933 — Ернест Хемінгуей (у смугастому светрі) стоїть поруч із рекордним чорним марліном, якого він упіймав біля кубинського узбережжя. Риба важила 468 фунтів і була 12 футів
Його відома вілла «Фінка Віхія», придбана з грошей за екранізацію роману «По кому подзвін», досі стоїть у незайманому стані зі всіма книжками, картинами та особистими речами письменника і зараз слугує музеєм. З вікон цього будинку на схилі відкривається чудовий краєвид, який надихав автора. Сам Ернест Гемінґвей на пресконференції у «Фінка Віхії» говорив, що тут йому працюється дуже добре та спокійно. Зі свого боку можу сказати, що радше відчувала себе на Кубі, як Матісс, коли він поїхав до Алжиру і настільки був захоплений кольорами та колоритом екзотичної країни, що не намалював там жодної картини. Так і я можу «похвалитися» лише декількома скетчами з пляжів Варадеро.
«Фінка Віхія». Особливістю інтер'єру є наявність книг повсюди (навіть в туалеті) та мисливських трофеїв господаря
Варадеро — це невеличкий клаптик землі з білим піском довжиною 20 км і шириною 1,2 км, який омивається теплими водами океану. 1992 року ЮНЕСКО визнала пляж Варадеро одним із найчистіших у світі. Тут розташовані тільки п’ятизіркові готелі, які радо приймають туристів з країн Євросоюзу, Канади, України та Росії. Якщо ви не ганяєтеся за найкращим сервісом та найновішими номерами в готелях, то сам пляжний відпочинок вас приємно здивує кольором океану та ніжним пісочком. Інший популярний туристичний напрямок на Кубі — курорти на Карибському морі.
Фото з особистого архіву
Що дійсно приємно дивує в готелях та барах Куби, так це наявність високоякісного алкоголю та коктейлі, які вам можуть приготувати з нього.
Коктейлі
Одне з головних надбань Куби — це, звісно, ром. Напевно, кращого не віднайти на всій земній кулі. Чи це п’янке тропічне повітря, чи запальна кубинська музика, що змушує рухати твоїм тілом у такт, але цей алкогольний напій смакує тут по-особливому. А виняткового колориту йому надає коктейльна культура, яка зародилася тут ще задовго до того, як «острів свободи» став своєрідною американською колонією задоволення після прийняття в Штатах сухого закону.
Сам Ернест Гемінґвей славився любов’ю до випивки і ніколи цього не приховував. У Гавані досі збереглися два легендарні бари, у які любив навідуватись письменник, щоб пропустити скляночку, і говорив так: «My mojito in La Bodeguita, my daiquirí in El Floridita». Також Гемінґвей наголошував, що потрібно провести ніч у місцевому барі, аби пізнати культуру народу. Але, звісно, існує ризик після цієї ночі остаточно закохатися в Кубу і залишитися на 20 років, тож будьте обережні.
Від себе можу порадити спробувати тут Піну Коладу, до якої я раніше не відчувала симпатії, проте на Кубі вона стала абсолютним «крашем». А також не забудьте придбати декілька пляшок рому та сигар, щоб холодними вечорами в Україні згадувати теплу атмосферу кубинського бару. Мій фаворит — ром Santiago de Cuba 8 Anos, який ідеально збалансований і має нотки ванілі та какао.
Колорит
Гемінґвей ніколи б не написав геніального твору «Старий і море» та посмертно виданого роману «Острови поміж течій», якби не провів ночі та дні у старій Гавані, а також у Кохімарі — маленькому рибацькому поселенні, куди письменник приходив слухати історії рибалок та повільно потягувати ром. 1954 року Гемінґвей отримав Нобелівську премію і приніс свою медаль до ніг Мадонни дель Кобре зі словами: «Ця премія належить Кубі, бо мої книги були створені й зачаті на Кубі з допомогою жителів Кохімара».
Гемінґвей та рибалка, який став прототипом Сантьяго у творі «Старий і море»
Звісно, сучасна Куба відрізняється від тодішньої, коли там жив Ернест, але не настільки, як ви могли б подумати. Після славнозвісної Кубинської революції острів ніби назавжди застиг у часі. Так, тут побудували декілька нових готелів, але попри це блокада Америки виявилася настільки сильною, що всюди їздять практично тільки старі або ж, як модно говорити, ретроавтомобілі, які просто зачаровують.
Фото з особистого архіву
Також важливо розуміти, що Куба — не найкращий варіант для коворкінгу, оскільки інтернет-зв’язок тут погано розвинений. Фактично єдиний вихід — це підключитися в готелі до Wi-Fi, та й тут вас чекає цілий квест. Спочатку потрібно піти до спеціальної людини, яка зареєструє вас із паспортом в системі. Після чого вам видадуть логін та пароль, який треба вводити щоразу, коли захочете «повтикати в телефоні». Та й на цьому не все. Вам даватимуть певну кількість годин, і коли вони закінчаться, необхідно знову йти до цієї ж самої «радистки Кет». Та з іншого боку, якщо ви не прив’язані до телефона по роботі та їдете у відпустку — це найкраще місце для проведення цифрового детоксу.
Ну і якщо від інформаційної їжі можна, а іноді навіть і потрібно відмовитися, то від справжньої не так і легко. Непросто буде вегетаріанцям та веганам, оскільки в готелях і ресторанах більшість страв із м’ясом та рибою. Наприклад, мені довелося двічі їсти овочеву паелью в різних місцях, оскільки вони не мали більше нічого, що не містило б продуктів тваринного походження. Щодо варіанту зняти апартаменти й харчуватися самостійно, то це буде зовсім непросто, оскільки країна соціалістична — прилавки з їжею в супермаркетах порожні, а до магазинів величезні черги.
Та попри такі нюанси Куба — це місце з листівки або ж з роману, яке вражає красою природи, гостинністю жителів та своєю наївною, простою екзотикою. Навіть якщо ви оберете пасивний відпочинок на пляжі свого п’ятизіркового готелю, ви все одно відчуєте її колорит у пейзажі, напоях та їжі, а також живій музиці, яку навіть на території можна почути вдень і вночі.
Фото з особистого архіву
Матеріал створено спільно з турагенцією «Море турів»(Facebook та Instagram), який допоможе організувати відпочинок за вашими особистими параметрами.