Про що кіно? Рахіма відпускають із в'язниці на два дні. Чоловік намагається провести цей час із користю, бо треба розібратися з великим боргом, через який він і потрапив за ґрати. Його наречена перед цими двома днями «відпустки» знайшла на автобусній зупинці сумку із золотими монетами, і тому герой вирішує знайти власника значної суми грошей.
Режисер порушує теми показної шляхетності та пошуку правди для формування не тільки громадської думки, але й для визначення гарного місця у цьому самому суспільстві для конкретної людини. Місця, де тебе любитимуть, поважатимуть та сприятимуть твоєму подальшому розвитку. І в Асґара Фархаді все вийшло. Можливо, на якомусь етапі фільму не вистачало оголеного нерва, але всі складові утворили закінчену історію, після перегляду якої ти розмірковуєш про цінність сім'ї, кар'єру, репутацію та гроші.

Зазвичай, коли ми говоримо про Асґара Фархаді, то перше, що згадується, це стрічка
«Розлучення Надера та Сімін», яка принесла йому
«Оскар» та
«Золотий глобус» за найкращий фільм іноземною мовою. Мабуть, та картина ще довго залишиться найкращою у його фільмографії, проте Фархаді продовжує радувати розумними та структурно вивіреними роботами. Він тримає високу планку якості.

Рахім протягом фільму ніби збирає кубик Рубика, лише трохи іншого плану. Він намагається зібрати на одному боці свободу, чисте сумління, щасливі стосунки з коханою жінкою та сином від першого шлюбу – і це далеко не все. Ось тільки задумане не виходить. Доводиться знову ризикувати, знову вивертатися, знову обманювати.
Головний герой вирушив до лабіринту, де за допомогою рішень щодо конкретної ситуації шукає правильний шлях. Подалі від в'язниці, боргів та загального осуду. Він намагається побудувати нове життя, майже завжди перебуваючи перед високою стіною, і це істотно ускладнює реалізацію поставлених цілей. Ні, навіть не цілей. Це – мрії. Мрії, які, незважаючи на всі докладені зусилля, не стають ближчими.
І ось тут з кожною хвилиною все більше думаєш про жертовність і доброту, які повинні допомагати герою якщо не перевернути все з ніг на голову, то хоча б вгамувати біль. Хоча б на якийсь час, щоб узяти перепочинок. А там уже буде простіше, там уже буде більше сил, щоб прийняти новий удар.
Цілеспрямованість здатна допомогти досягти бажаного, але тільки справді зважені та продумані кроки вбережуть від проблем. Дивно, як навіть шляхетні вчинки можуть перекручуватися, коли за справу береться суспільство, що засуджує і не прощає. Так, мова не про все суспільство в цілому, а про ті прошарки, які заражають інших своїм скепсисом або відкритим негативом. Але від того не легше.

Враховуючи непросту історію та персонажа, який постійно інтригує своїми діями, критично важливо було взяти на роль справді гарного актора. На щастя, Амір Джадіді таким є. Було цікаво спостерігати за його блуканнями в лабіринті, в який він потрапив через власні прорахунки минулого (нехай і не все залежало від нього). Однак ключове – те, як він ухвалює рішення, вже маючи за спиною негативний досвід. Знаючи, до чого призводять ті чи інші кроки, а також продовжуючи пізнавати сучасний світ по-новому, коли навіть добрі спонукання можуть втратити свою силу або зовсім обернутися проти тебе.
Врешті-решт, завжди варто готуватися до того, що життя піднесе ще не один сюрприз. До того ж, часом ці сюрпризи можуть бути такими, що тобі не вдається встояти на ногах.