Ефектний та продуманий екшн, драйвові пісні та харизматичні герої — у цьогорічному літньому кіносезоні було не так багато випадків, коли стрічки дійсно могли гарантувати першокласне розважальне видовище. Чи вдалося фільму Девіда Літча «Швидкісний поїзд», що вже у кіно, уникнути вагомих проблем — читайте в новому матеріалі Yabl.
Про що кіно? П’ятеро найманих вбивць, яких дивним чином пов’язує одна й та сама місія (хто ж усіх зібрав?), опиняються разом у швидкісному поїзді, що прямує із Токіо до Кіото. Що це — дивний збіг чи хитросплетений план когось, хто майстерно залишається у тіні? Герої з’ясують це власними методами. І вони не завжди передбачають мирне вирішення проблем.
Екранізація японського роману Котаро Ісаки «Жук Марія» опинилася у правильних руках — Девід Літч має право вважатися одним із тих режисерів, які майстерно ставлять екшн-стрічки, нехай вони не завжди вдалі за іншими параметрами. «Джон Вік», «Дедпул 2» і «Форсаж: Гоббс та Шоу» дали зрозуміти, що Літч чудово дає раду проєктам будь-якого масштабу і, що важливо для студійних босів, ці фільми приносять солідну виручку у світовому прокаті.
Але повернемось до нової картини. Вже після трейлера можна було зрозуміти, що чекає на глядача: яскравий екшн, не менш яскраві герої, драйвовий саундтрек, ефектні бійки і чорний гумор, що ллється безперервним струмком. З усього цього потрібно було зробити цілісну картину — це завдання історії, яка нанизувала всі переваги на сюжетну нитку. Чи можна говорити про успіх? Так, хай і не про безумовний.
Основна увага прикута до героя Бреда Пітта, якого звуть... Сонечко. І це не випадково. Уже в перші хвилини ми розуміємо правила гри, які будуються на навмисно несерйозній подачі матеріалу. На щастя, з гумором цілковитий порядок, тому більшість жартів та відсилань відмінно спрацювала, забезпечивши драйвово-дуркувату атмосферу. Додайте сюди ще й класні невеликі появи всім відомих акторів — це теж однозначний успіх. Спостерігати за розвитком історії за таких умов — одне задоволення.
«Швидкісний поїзд» вчергове показує, що Бред Пітт може бути яким завгодно, до того ж актор перебуває у чудовій формі, тому екшн з ним по-справжньому бадьорий і, що найголовніше, не «змучений». Не варто було відкидати те, що решта дійових осіб могла стати лише приємним доповненням, проте стрічка дійсно дивує кількістю харизматичних героїв, які повноцінно розкриваються з плином історії. У кожного свої таргани в голові, фірмові фрази та звички, і це робить фільм багатограннішим.
Перша година хронометражу радувала без жодних «але» і «якщо», оскільки сюжет не відпускав, введені персонажі починали розкриватися і взаємодіяти, водночас творці не забували ефектно забезпечувати глядачів новими фактами, які мають велику вагу або для історії, або для героїв. Що було далі? «Швидкісний поїзд» продовжував несамовито мчати вперед, проте поступово почала набридати однотипність структури (нехай вона і продовжувала веселити), а сюжету все більш відчутно не вистачало справді божевільних поворотів.
Глядачів ніби готували до чогось, що зможе викликати під час перегляду щире здивування. «Вау!» не сталося. Ну, такого «вау!», щоб ти справді сидів у кріслі й не міг повірити у те, що відбувається. Те, до чого нас поступово підводили, не мало належного ефекту, радше, було відчуття легкого розчарування — ти очікуєш побачити височенний замок, а натомість тобі показують картковий будиночок, який валиться за клацанням пальців.
Невикористаний потенціал та історія, що добряче забуксувала ближче до фіналу, дещо спотворили загальне враження. Це також призвело до того, що до деяких героїв виникли запитання (конічіва, Джої Кінґ і Майкл Шеннон), а головна інтрига сприймалася надмірно буденно. Втім, усе це не затьмарить перформансів Бреда Пітта, Аарона Тейлор-Джонсона, Браяна Тайрі Генрі та інших. Як і не дозволить одразу ж забути деякі особливо вдалі сцени, де актори, знімання та музика утворювали яскравий і драйвовий коктейль.
Також не можна пройти повз той факт, що український дубляж цього фільму — прекрасний. Багато жартів були вкрай вдало адаптовані саме під нашого глядача, а часом із перекладом зовсім відкрито куражилися, і це було доречно. Мабуть, розкішний дубляж — іще одна причина сходити до кінотеатру. Головне — чітко розуміти, що «Швидкісний поїзд» — це разова розвага, яка могла стати чимось більшим, але зупинилася на позначці «досить добре, щоб радити для ознайомлення».
