Кіно було, є і буде одним з найбільш дієвих інструментів розмови із суспільством про найпотаємніше, найболючіше, найважливіше. Повномасштабне вторгнення, всі його наслідки та життя під час війни стають головною темою національного кінематографа, що є не дуже добре з точки зору різнобічного розвитку галузі, але неминуче. Так само і неминучі дискусії про те, чи на часі воєнне ігрове кіно зараз, чи ні, і допоки війна триватиме, про це будуть точитися дискусії. Та компанії AMO Pictures та Mamas Production не стали чекати, поки громадськість визначиться з цим питанням, а досить оперативно, вже до кінця літа 2022 року, написали та відзняли повнометражну стрічку «Лишайся онлайн». Вони, ймовірно, стали першими, хто створив у нас кіно після 24.02.22, а також першими за цілою низкою історій. Зараз цю стрічку можна подивитись в кінотеатрах України, а чи варто дивитись – спробуємо розібратись.
Події стрічки режисерки та співценаристки Єви Стрельнікової розгортаються на Київщині в березні 2022 року. Каті (Ліза Зайцева) через кілька волонтерів потрапляє до рук ноутбук, який вона має передати своєму братові Віті (Олександр Рудинський), що вступив до лав ТРО. Власник цього ноутбуку – бучанець Андрій Фесенко – разом зі своєю дружиною зник під час евакуації, а його восьмирічний син Савва потрапив до Львову. За допомогою ноуту Катя знайомиться з малим і обіцяє знайти його батьків, про долю яких поки нічого не відомо. Дівчина в Києві, за вікном періодично лунають вибухи та сигнали повітряної тривоги, в душі – безмежне завзяття, а перед нею ноутбук, як вікно у палаючу країну. В режимі онлайн вона не лише допомагає незнайомому хлопчику, розшукуючи родину Фесенків, а й спілкується з турботливою матір’ю (Олеся Журахівська), троллить рашанів, підтримує зв’язок з іноземним волонтером Раяном, спілкується з братом та дядьком (Олександр Ярема), і загалом намагається хоч чимось бути корисною під час всеохоплюючого хаосу.
«Лишайся онлайн» з перших же хвилин шокує непідготовленого глядача своєю формою. Стрічка знята у не надто поширеному для великих екранів форматі «скрінлайф» – це коли всі чи більшість подій нам показують через екран якогось девайсу. Катя весь фільм спілкується в онлайн-режимі через ноутбук Андрія за допомогою усіх можливих месенджерів та соцмереж (включно з клятим Вконтактє), з різних куточків екрану виникають повідомлення з нескінченних чатів, і весь цей комунікаційний потік майже не припиняється. Війна не терпить зволікань.
Не приховую, що мав певний скепсис щодо такого формату, і, власне, ставив собі питання – навіщо дивитись на великому екрані в рази збільшений дисплей ноутбуку? Втім, він (цей скепсис) був розвіяний протягом перших же хвилин. Це ПРАЦЮЄ. Це ЗАНУРЮЄ та ТРИМАЄ, адже ти не лише постійно бачиш обличчя героїні у віконці дзвінка месенджера, ти постійно відслідковуєш цілий всесвіт комунікацій, який розгортається на екрані героїні. Це найдивовижнішим чином ДРАЙВИТЬ, бо в цілковитій статиці, на кухні київської квартири відбувається скажена кількість онлайн-активностей, а отже і дій.
Кіно буквально насичує емоціями, які, з одного боку, потрібні у фільмі подібного жанру, а з іншого, і це зрозуміє виключно український глядач, це ті самі емоції, які ми переживали самі. Нестримна лють, безмежних страх, всесильний розпач, нелюдська відвага, дитяча радість, промінець надії на суцільному згарищі, згарище посеред ще вчорашнього раю. Все це містить «Лишайся онлайн», роблячи картину суцільним кінематографічним набором справжніх непідробних емоцій, якими буквально обмінюються герою з екрану із глядачем в кінозалі.
«Лишайся онлайн» досить цікаво розглядати з точки зору жанрів. Все починається як тягуча, напружена навколовоєнна камерна драма, з дещо просідаючою та нестабільною динамікою, і, зізнаюсь, це не найсильніша частина картини. Згодом кіно розкручується, поступово занурює в себе, насичується елементами детективу, адже Катя буквально стає онлайн-детективом, і ми певний час разом із героїнею маємо більше питань, ніж відповідей. А чим ближче до кінця, тим більше на екрані розгортається справжній гостросюжетний трилер з елементами екшену. І це, в певному сенсі, парадоксально, коли слово екшн ставиш поруч із скрінлайфом, але саме так і є. Кінцівка неоднозначна, суперечлива і породжує досить цікаві дискусії (як наприклад було на фестивальній прем’єрі на «Молодості»), проте вона суто на розсуд кожного. Ну й увесь фільм пронизують мелодраматичні нитки відносин Каті із Саввою, двох незнайомих людей із різницею у віці близько 20 років. Ця сторона фільму не є об’єктивно чіпляючою і таки провокує певні питання. Проте це було сюжетно необхідно, і саме тут ми дізнаємось про Катю найголовніше – вона супергерой, бо так її назвав Савва. Катя прагне і буде рятувати, навіть якщо це зовсім чужа їй людина, навіть якщо від цього може постраждати хтось близький.
Та не жанрами, зануреннями, емоціями, форматом та динамікою єдиними. Це все не рятує, коли фільм не наділений зрозумілою, цікавою, близькою глядачеві історією. В «Лишайся онлайн» з історією все гаразд. Ми бачимо звичайну дівчину Катю, яка наділена міцним характером, цілеспрямованістю, мотивацією, вона робить вірні вчинки і помиляється, її несе та іноді заносить, вона матюклива й чуттєва, але ЖИВА та СПРАВЖНЯ.
Героїня Лізи Зайцевої нестримно хоче робити корисне і вона дійсно робить, з непередбачуваними наслідками, робить весь фільм, рухаючи цим історію вперед та вгору. І, відповідно, майже всі, хто з нею взаємодіє через всеможливі девайси, насичують цю історію драматизмом, наділяють її формою, наповнюють життям та сенсами. Сенсами, потрібними та прозоро зрозумілими українцями після 24 лютого. Брат Вітя – це відвага тих, хто взяли зброю до рук зброю з перших днів, і в той самий час він люблячий брат та син. Волонтер Раян – суть, глибина та логіка волонтерського руху, як і сама Катя. Мати – безмежна турбота та любов, як і більшість матерів. Російські окупанти – відсутність людяності та всесвітня мерзенність. Ну і малий Савва – дитяча безпосередність і віра в свої мрії, навіть коли до їх здійснення лежить вічність. І всі ці сенси об’єднані одним єдиним, головним, тим, про що власне і є цей перший воєнний скрінлайф в світі і перший скрінлайф в Україні.
Драматичний трилер «Лишайся онлайн» про єдність, про ту єдність, яка всупереч усьому та завдяки зусиллям усіх допомогла встояти і остаточно не впасти, залишитися людьми, а комусь ще більше стати людьми. Кіно нагадує нас два роки тому і, незважаючи на тригерність, непросту форму та жанри, дає надію, таку потрібну всім зараз.