Ми дуже мало цікавимось нашими видатними, знаковими особистостями, якими маємо пишатися, творіння яких маємо поглинати та переосмислювати, біографії яких – вивчати в школах і, врешті-решт, про кого маємо знімати фільми. Якщо запитати 100 людей на вулиці про Назарія Яремчука, то переважна більшість перелічить кілька банальних фактів, і лише одиниці розкажуть дещо більше. Творці документального біографічного фільму «Яремчук: Незрівнянний світ краси» впевнено покрили ці прогалини і зняли цілковито глядацьку, щиру та пізнавальну картину про життєвий шлях музичної легенди. Стрічку прямо зараз можна переглянути в кінотеатрах країни, і є всі передумови того, що це кіно піде дещо далі за чергову документалку або байопік про забуту легенду.
Фільм «Яремчук: Незрівнянний світ краси» розкриває цілий ряд важливих життєвих етапів становлення Назарія Назаровича Яремчука. Ми дізнаємось про його ранні домузичні роки і, власне, як він почав співати на сцені. Дивимось тріумфальне виконання «Червоної Рути» разом з Івасюком та Зінкевичем на «пєснє года-71» в москві. Пізнаємо цікаві факти створення та розвитку ВІА «Смерічки» – гурту, голосом якого Назарій був майже всю свою кар’єру. Трохи подорожуємо місцями гастрольної слави легенди – від Вижницького Палацу Культури до концертних майданчиків України, СРСР, Азії та Північної Америки. Дивуємося тому, як це – співати українською про українську (карпатську) душу в лещатах тоталітарного режиму. Але, найголовніше, дізнаємось, якою Яремчук був людиною і розуміємо, чому його настільки любило та шанувало не одне покоління.
«Яремчук: Незрівнянний світ краси» – це дійсно актуальне документальне кіно, з орієнтиром як на молоду, так і на дорослу аудиторію, свідомо зроблене для великого екрану та із залученням особливих ресурсів та матеріалів.
Стрічка від режисера Артема Григоряна («Спалах», «Епізоди») виробництва KNIFE! Films розпочинається незвичним прийомом – динамічним, захоплюючим трейлером не менш яскравого фільму, який глядач дивитиметься наступні 90 хвилин. «Яремчук» виглядає як абсолютно сучасне, не нудне, з правильним темпоритмом, з логічно вибудованою драматургією кіно. До того ж, як показали перші дні прокату, стрічка цілком успішно заходить трьом поколінням – 20-40, 40-60 і 60+ років.
Хочется окремо зупинитися на структурі фільму. Теми розкриваються за допомогою:
Всі ці прийоми збалансовано співіснують та доповнюють один одного навіть в межах окремих невеликих сцен та епізодів, а очевидна щирість та інформативність всіх спікерів роблять перегляд документального фільму захоплюючим і надихаючим. Лінійний монтаж, тобто чітке слідування хронології життя Яремчука, дозволяють безпомилково відслідкувати життєвий рух та кар’єрний розвиток одного з перших справжніх українських селебреті.
Та все ж лишаються деякі питання до цієї музично-біографічної документалки. Саме музики, повноцінніших музичних вставок та музичного різноманіття дещо не вистачало у стрічці.
Деякі сторінки життя легенди висвітлені досить поверхнево. Втім, є чіткий авторський задум із зрозумілими акцентами саме на творчості співака.
Нині також є глядацький попит на розкриття в байопіку різних сторін центрової персони, і далеко не лише позитивних. Яремчук в цій стрічці подається дещо ідеалізовано і про певні конфліктні чи неоднозначні ситуації хіба що натякається. Але зрештою це документальне кіно, і нам треба принаймні почати говорити про наших легенд, хоча б в документальній формі, говорити гучно і на широкі глядацькі маси, і подальші, в тому числі художні, екранізації про таких видатних персоналій не забаряться.
«Яремчук: Незрівнянний світ краси» не просто несе важливу просвітницьку функцію, що за своєю суттю має бути в документальному кіно. Воно не лише насичує глядача позитивними та світлими емоціями, а кіно працює саме так! Це не просто доступне кіно для широких мас про зародження української поп-музики, яке, судячи з реакцій, вдалося. Творці спромоглися зробити музику Назарія Яремчука знову модною та популярною. Вони показали, що це не нафталін, не Радіо Промінь і не страшне слово «естрада» – а це милозвучно, круто, сильно та потрібно. І дуже наше, завжди наше.