Усі ми чули про собаку-сапера Патрона. Цей талісман Державної служби з надзвичайних ситуацій врятував тисячі життів, виявляючи міни та вибухівку. Українська письменниця Юліта Ран спільно з художницею Катею Підлісною створили комікс про славетного пса. Перша частина мала назву «Пес Патрон і Шкарпетковий Монстр», а нещодавно у видавництві «Ранок» вийшла друга частина «Пес Патрон і Великий Т».
Про книгу, героїв, роботу над коміксами та письменницький бекстейдж в ексклюзивному матеріалі для Yabl розповіла авторка твору Юліта Ран.
Чи цікаво вам побувати на письменницькій кухні? Мені, наприклад, завжди цікаво дізнаватися, хто з колег як пише, де шукає натхнення, як опрацьовує те, що спадає на думку, і перетворює це на закінчений твір.
А якщо це не просто твір – а другий у серії комікс про героїчного пса Патрона? Так-так, продовження фантастичних пригод, про які йшлося у книзі «Пес Патрон та Шкарпетковий монстр»! Цікаво? Ну що ж, тоді поїхали – і, присягаюся пресвятими сосисочками, це буде гарна пригода!
Отже, друга частина має назву «Пес Патрон і Великий Т». Хто ховається за цим ім’ям, стає ясно далеко не з перших сторінок нашої мальованої історії. До речі, назва коміксу народилася майже одразу як ми почали обговорювати ідею з паблішеркою проєкту Оленою Носоненко і художницею Катериною Підлісною. А робити це ми почали ледве вийшла друком перша частина коміксу.
Мені передусім хотілося, щоб продовження вигадалося ще фантастичнішим за першу книгу, але й водночас щоб антагоністами там були не вигадані прибульці з космосу, а цілком собі земні персонажі. Так народилася ідея про бунт машин, гаджетів, побутових приладів. Тема, яка широко використовується в науковій фантастиці, така собі антиутопія, тільки для маленьких читачів.
У другій частині з’являються не лише нові герої-злодії, але й нові партнери та друзі Патрона. Першою я придумала Ягідку – дівчинку породи міні-шпіц, яка випадково дізнається про існування дог-мережі (що складається зі спецагентів-собак різних порід), і негайно відчуває бажання долучитися до справи порятунку світу.
Порода для Ягідки вибрана невипадково. Адже від власників реального, не намальованого Патрона відомо, що Патрончик дуже любить песиків такої породи і має кількох друзів із тих собак, що мешкають по сусідству з ним. Він любить гратися з міні-шпіцами під час прогулянок надворі.
Власне, з цього і починається комікс – Патрон і Ягідка гуляють зі своїми людьми, і раптом над ними пролітає тостер, який вважає себе НЛО.
Напарниця-дівчинка з’явилася в коміксі ще й тому, що дуже часто під час презентацій першої частини діти просили мене дати Патрону подружку. Припускали різні варіанти на тему романтичних стосунків свого улюбленого героїчного пса. Романтичні стосунки мені вигадувати не хотілося, тому я вирішила обійтися міцними напарницькими.
Здається, і сама ідея повстання машин теж народилася під час якоїсь з презентацій першого коміксу. Ми з дітьми багато фантазували про майбутні пригоди Патрона, говорили, про що могла би бути друга книга, з ким би він міг битися і боротися. І хтось запропонував гаджети і навіть назвав конкретно той прилад, який і став головним антагоністом нашого героя у другій частині.
З Ягідкою вийшла ще одна цікава історія. Чесно, не пам’ятаю, чому саме я вирішила її так назвати, просто здалося, що це ім’я дуже пасує маленькій пухнастій собачій білявці. Коли другий том вийшов, його купив один мій знайомий інстаграм-блогер для своїх дітей. Перший том їм свого часу дуже сподобався, тож вони раді були отримати і продовження. І тут з’ясувалося, що в їхній родині живе собака породи міні-шпіц, яку звуть… Ягідка! Діти цього блогера наввипередки кричали, що це про їхню собаку йдеться в коміксі, а сам він питав мене, звідки я взяла це ім’я і чому саме Ягідка стала партнеркою Патрончика.
Старий знайомий з першої частини робот-пес Григорій нікуди не дівся. Він також відіграє важливу роль у цій історії. До речі, Григорій таки трохи оновив прошивку, і тепер цитує не лише класиків української літератури, а й сучасних авторів.
І четвертий напарник цієї суперкоманди - великий безпородний пес на ім’я «Пес. Просто Пес». Кожен із цієї чудової четвірки має власні особливі якості та суперсили, і особливою насолодою для мене було вигадувати такі випробування, щоб кожен із команди міг ці свої суперсили проявити.
Отже, ми з нашою командою, командою проєкту «Комікс про пса Патрона» доволі швидко обговорили ідею, пов’язану з бунтом машин, з тим, що за цим бунтом має стояти хтось загадковий, також прилад, але такий, що має довгу історію і набув великих трансформацій на своєму життєвому шляху), і те, що в сюжет треба закласти певну соціальну складову.
А далі я пішла писати сценарій – і чесно кажучи, на відміну від першої частини, другу зробила далеко не з першого разу. Так, мені весь час щось не подобалося, і я кілька разів переписувала чернетки. Утім, зі мною таке часто буває.
Гадаю, тут доречно сказати кілька слів про те, як узагалі виглядає робота над коміксом, і чим це відрізняється від роботи над прозовою книжкою.
Створити сценарій коміксу – все одно що зробити сценарій мультфільму, тільки мультфільм цей буде статичний, де кадри зафіксовані на папері. Я, як авторка, прописую історію так, як має її потім проявити художниця, описую дії, які відбуваються, пропоную крупність планів, ну і, звісно, пишу діалоги та всі ці чудові «ПЛЮХ», «БАМС» і «ГЕП», без яких важко собі уявити будь-який комікс.
Звісно, що потім, коли до справи береться художник, дещо змінюється. Наприклад, у другій частині я трохи розійшлася, і деякі сцени довелося скорочувати, як Катя Підлісна не намагалася намалювати все, що я написала. Та ми мали вкластися в заздалегідь оговорений обсяг – 32 сторінки.
У нас із Катериною плідний творчий тандем склався ще під час роботи над першою книгою. Ми багато обговорювали певні нюанси, сюжетні ходи, ділилися власним баченням зовнішнього вигляду героїв і художнього рішення сцен одна з одною. Потім Катя викладала в робочий чат команди проєкту спочатку ескізи, а згодом і готові малюнки.
Щиро вважаю, що з усіх художніх образів Патрона, адже існують вже дві книги про нього, цикл мультиплікаційних фільмів, серія навчальних мінікоміксів, тощо – образ, створений нашою Катериною, найяскравішій та й просто найкращий.
Головне, що як мені здається, нам допомагало в роботі – це справжня любов до нашого чудового персонажа та захоплення ним, його сміливістю, відважністю, неабиякою кмітливістю, завдяки яким він може не просто дати відсіч будь-яким злодіям, але я виступати в ролі справжнього лідера.
Так, Патрон об’єднує псів, веде за собою партнерів, рухає вперед дію – і сам діє рішуче. Утім, його улюблені фразочки на кшталт «О, шалені їжачки!» або «Присягаюся святим каченям» нікуди не ділися. Як і його любов до смаколиків, зокрема, сиру. Його відкритість до світу, небайдужість і допитливість. Саме ті якості, які не дають йому пройти повз якусь проблему, навіть якщо вона лише формується, і люди ще не звертають на неї уваги.
Багато гумору, іронії, прихованих «пасхалок», цитат – ще одна сильна сторона нашого коміксу, як і прекрасний візуальний ряд. І це ще одне окреме задоволення – коли ти прописуєш діалоги своїх персонажів так, щоб смішно було і тобі, і твоїм колегам – а потім з’ясовується, що цей гумор і ці «пасхалочки» чудово заходять як маленьким, так і дорослим читачам.
Я вже бачила чимало оглядів на другий том коміксу, читала відгуки – і це суцільні історії кохання. Діти читають і перечитують, просять батьків розігрувати сцени по ролях і з нетерпінням очікують на третю частину.
І тут я радо відкрию вам ще один секрет – ідея третього тому вже народилася. Отже, пригоди прекрасного пса Патрона тривають! Справа за малим – написати сценарій, намалювати, пофарбувавати, створити макет, віддати в друк, отримати з друку… Шалені їжачки, та тут нема нічого такого, з чим не впорається пес Патрон! Або суперкоманда видавництва «Ранок».
І хоча цей комікс створений для дітей, він, безперечно, зацікавить усіх поціновувачів діяльності пса Патрона.