Вже 5 грудня в український прокат виходить фільм «Морена». Yabl поговорив з виконавицею головної ролі, Іриною Громадською, про зйомки, персонажа та враження від фільму.
– Коли ви дізналися, що знімаєтеся в треш-горорі, якою була ваша перша реакція? Ви вже мали досвід роботи в незвичних жанрах чи форматах?
– Для мене зйомки фільму «Морена», взагалі, були першими в житті зйомками. До цього я грала в театрі і знімалась тільки як модель в різних жанрах. Все відбулось так швидко (кастинг, затвердження, підготовка до зйомок, зйомки), що я не встигла зрозуміти, що відбувається. Але памʼятаю, що коли дізналась що мене затвердили. Я подумала «Боже, нарешті мене помітили, тепер попереду велика робота і відповідальність, щоб зрозуміли, що я не тільки про красу оголеного тіла, а й про глибокий сенс, акторські вміння».
– Як проходив кастинг? Чи очікували ви, що отримаєте цю роль?
– Буду відвертою. Я довго відмовлялася від проходження цього кастингу. Бо перше, що кидалось в очі, це те, що буде багато відвертих сцен, і це вже звучить якось стереотипно. Так, немов я більше ні на що не здатна. Але мені його скидали чимало знайомих, казали «хто, як не ти». Це твоя роль. І у фейсбуці під постом всі позначали мене: мовляв, «Іра, дивись, тебе шукають». І я вирішила таки піти на нього. Вже під час проб на роль я змінила свою думку. Це цікава роль і дійсно є, що пограти.
– Ваша перша реакція на сценарій фільму «Морена». Що найбільше вразило або здивувало?
– Мене здивувало те, що мій персонаж частково взятий з реальної людини, скільки страху, і жаху, і горя може викликати одна маленька красива дівчинка.
– Що ви думаєте про Іванку як персонажа? У чому ви з нею схожі, а в чому – зовсім різні?
– Для мене роль Іванки-Морени це як дві сторони однієї медалі: чорне і біле, день і ніч, янгол і демон. У Іванки Морена – це домінуюча зла сторона, а що буває, коли стаєш на сторону Зла, ми дізнаємось вже 5 грудня. Так само і в мені живе дві особистості. Одна ніжна, тендітна, чуйна, боязка. Інша: смілива, сексуальна, розкута, інколи егоцентрична, з характером жінка. Є одна відмінність: людей я не вбиваю, звісно. Але поглядом можу!
– Які моменти під час зйомок були найскладнішими для вас?
– По-перше майже всі зміни були нічними, зйомки відбувалися в Карпатах вночі, а там навіть літні ночі дуже холодні. Багато сцен під дощем: імітацією дощу була водичка з крижаних картпатських гір. Дуже холодно.
Я хвилювалася перед сценою поцілунку, адже ніколи раніше не цілувалась перед камерою. Але мені сподобалось. Під час поцілунку я й забула, що я на знімальному майданчику, і цілком віддалась пристрасті.
Всі каскадерські сцени мого персонажа я грала сама, фізично було складно. На мені був складний грим, який доводилося носити по 12 годин – я не могла їсти, пити довго, бо інакше він починав відклеюватися. Все волосся було заклеєне, я його ледь вимивала.
– Фільм активно використовує елементи еротики. Як ви готувалися до подібних сцен? Чи вважаєте ви еротику в цьому кіно особливим проявом мистецтва або скоріше елементом своєрідної провокації?
– Я ніяк не готувалась до еротичних сцен, все підготувала природа за мене. З дитинства відчувала в собі особливу енергію, згодом зрозуміла, що це велика сексуальна енергія, і я хочу ділитися нею зі Світом.
Для мене, взагалі, еротика це мистецтво. Нічого красивішого природа не вигадала. Те, що наш глядач ще не готов до такого прояву в кіно – можливо. Багато хто цілком може сприйняти це, як провокацію.
– Чи відчували ви себе частиною «крінжового» або «культового» проєкту під час зйомок?
Під час зйомок я відчувала, що я частина культового проєкту, такого ще у нас не знімали. Крінжовість зашкалює, але дійсно цікаво, як глядачі цей фільм зараз сприймуть і зрозуміють.
– Розкажіть про роботу з режисером картини, Сергієм Альошечкіним. Чи були у вас розбіжності в поглядах на окремі сцени або персонажів?
– Під час підготовки до зйомок і під час самих зйомок я максимально довіряла режисеру. У нас Сергієм однаковий погляд на персонажа, він його виношував багато років до проєкту. А я змогла відшукати в собі ті сторони, які він заклав у роль. Це була дуже цікава подорож. Я не грала, я проживала кожною клітинкою свого тіла, роль народилась в мені, і це була гармонія трьох: Сергій, Я, роль.
– Що б ви хотіли, щоб глядачі побачили або зрозуміли через вашу героїню після перегляду фільму?
– Все дуже просто. Що посієш, те й пожнеш. У кожної дії є наслідки, і якщо ти обираєш темну сторону, то і наслідки для тебе будуть відповідні. Ми самі обираємо, яким шляхом йти.