«Посібник з убивства для хорошої дівчинки», дебютна книжка британської письменниці Голлі Джексон (перша опублікована, але не перша з написаних узагалі), миттєво вистрелила на ринку Сполученого Королівства, а потім і США та ще близько двох десятків країн, де була перекладена. Роман одразу очолив список бестселерів The New York Times, став найкращим виданням 2020 року за версією Barnes&Noble, тоді ж переміг у British Book Awards як найкраща книга для дітей (і не тільки), а також став номінантом на звання найкращої художньої книги року на Goodreads Choice Award. До речі, на платформі Goodreads за трохи менш як п’ять років «Посібник...» отримав понад 145 тисяч відгуків і 1,3 млн оцінок, з яких 665 тисяч, тобто половина, — це найвищі п’ять балів. Не меншого успіху досягли й наступні дві книги трилогії.
В Україні ж перша частина вийшла лише наприкінці минулого року, однак вже стала справжнім хітом. Перший наклад у 10 000 примірників закінчився майже миттєво. «Посібник з убивства для хорошої дівчинки» став однією з найпопулярніших книг — усього за рік українські шанувальники придбали 25 тисяч друкованих копій видання. Продовження роману, «Хороша дівчинка, зіпсована кров», яке, хоч і вийшло зовсім нещодавно, уже отримало чимало відгуків від фанатів серії.
Та чи варта ця трилогія такої уваги? Однозначно так! Заплутаний детектив з елементами гостросюжетного трилеру, динамічна історія з непередбачуваним фіналом й одна надзвичайно розумна дівчинка, яка здатна помічати деталі, приховані для інших, — хіба тільки цього не достатньо, щоб книжка гарантовано стала бестселером?
Кінець — це лише початок нової історії
Уже із самої обкладинки «Хорошої дівчинки, зіпсованої крові», що створена в такому ж стилі, як і перша частина трилогії, зрозуміло, що на читача знову чекає новий клубок таємниць і гучний злочин, розслідувати який буде незмінно улюблена Піппа Фіц-Амобі. Це динамічний трилер, де, окрім детективної лінії, особлива увага відводиться проблемі дорослішання: стосунки з рідними та друзями, перше кохання та перші непрості рішення, за які потрібно нести відповідальність.
А що ж там із сюжетом? Після успішного розкриття справи про зникнення Енді Бел та смерть Села Сінгха, Піппа, яка незабаром святкуватиме своє вісімнадцятиріччя, сподівається на спокійне життя. Закінчення школи, вибір університету та роздуми про майбутнє, а ще робота над спільним подкастом із напарником Раві Сінгхом із «сенсаційною» назвою «Посібник з убивства для хорошої дівчинки» повністю займають думки підлітки. Здавалося, з небезпечними розслідуваннями покінчено раз і назавжди.
Але ж усі знають, що кінець однієї історії — це початок наступної. Новий загадковий злочин, що сколихнув маленьке містечко Літл-Кілтон, вкотре показує, як багато у кожного прихованих скелетів у шафі та на що люди здатні, аби лиш скринька Пандори залишалася зачиненою. Як зауважують самі герої книжки:
«Справедливості не існує, а правда немає значення в реальному світі».
Та не для Піппи Фіц-Амобі. Коли брат її найкращого друга несподівано зникає, а поліція не може (або не хоче?) зрушити справу з місця, дівчина розуміє, що їй знову доведеться відчути себе в ролі Шерлока Голмса. Тільки цього разу ставки в грі набагато вищі, адже тепер Піппа — не просто звичайна школярка, а реальна загроза для кожного, хто ховає якусь таємницю.
Історія про добре та погане
В оригінальній назві — «Good Girl, Bad Blood» — авторка протиставляє добре та погане, натякаючи так на основну ідею роману: пошук різниці між хорошими та поганими вчинками або правильними та помилковими рішеннями, що впливають на наше життя (а отже, і на життя людей, які нас оточують). Та й чи є взагалі між ними якась межа? Мабуть, найкращу відповідь на це питання дає наступна фраза, яку озвучує один із героїв на ім’я Чарлі:
«Я думаю, що ми всі самі вирішуємо, що для нас означає добре і погане, правильне і неправильне, а не те, що нам кажуть прийняти».
У романі багато суперечливих персонажів, вчинки яких змусять читача задуматися: а що б я зробив/зробила в такому випадку? Навіть головна героїня Піппа вже не схожа на ту «хорошу» школярку з першої книги, що присвятила навчальний проєкт розслідуванню майже забутого злочину. Події, які довелося пережити дівчині, змінили її. Тепер вона більш рішуча, сильна та зріла. Водночас вона все ще відчуває невпевненість і тиск через увагу жителів Літл-Кілтона до себе.
У другій частині Піппі доводиться часто зіштовхуватися з ваганнями та внутрішнім хвилюванням, адже кожне її рішення може мати негативні наслідки навіть для людей, яких вона любить. Здається, окрім розслідування про зникнення Джеймі, головна героїня веде ще одне, намагаючись розібратися у власних почуттях і залишатися «хорошою» дівчинкою:
«Дай мені знати, коли згадаєш, хто я. Коли згадаєш, хто ти».
Чому «Хороша дівчинка» полонила серця мільйонів?
Для історій Голлі Джексон характерні динамічність і швидкий розвиток подій, закручений сюжет і цікаві «живі» персонажі. У другій частині трилогії про Піппу Фіц-Амобі авторка знову використовує різні формати, додаючи до роману текстові ланцюжки, інтерв’ю та зображення, що створює ефект залучення читача до самого розслідування. Якщо особливістю першого роману було поєднання основного викладу історії з уривками зі шкільного проєкту, то в продовженні письменниця додає вставки з подкасту Піппи й Раві.
Особливу увагу Голлі Джексон відводить характерам своїх персонажів. Вони не завмирають, а розвиваються, змінюючись під впливом подій та обставин. У другій частині помітні зміни не лише в поведінці Піппи, а й у її взаємодії та стосунках з іншими героями, зокрема з надійним напарником (і не лише напарником) Раві Сінгхом. На читачів чекає як багато нових персонажів, так і вже відомі з «Посібника...» герої. І дехто з них не налаштований відпустити минуле.
«Хороша дівчинка, зіпсована кров» — це історія, що захоплює з першої сторінки та не відпускає до останньої крапки. Вона непередбачувана, емоційна й водночас глибока, тому точно не залишить байдужим жодного читача чи читачку.
Матеріали надані видавництвом «Ранок»