Від експертного психологічного нонфікшну до гостросюжетної прози, від документальної фіксації злочинів до глибокого занурення в міжособистісні розломи — видавництво Лабораторія зібрало п’ять нових видань про реальність, що вислизає, особисті травми й колективну памʼять, внутрішні обмеження й небезпеку самозабуття.
1. «А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?» Анни Ніколаєвої – практичний посібник, що допоможе віднайти власне коріння
Якщо у вашому родинному альбомі є фото, що досі залишаються невідомими — ця книжка для вас.
«А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду» — більше, ніж практичний посібник з генеалогії. Це інструмент для тих, хто хоче зібрати у цілісну картину уламки родинної памʼяті, створити родове дерево, віднайти давно забуде або втрачене, щоб зрештою, зрозуміти себе. Авторка, етнологиня і популяризаторка історії Анна Ніколаєва, перетворює складне дослідження родоводу на захопливу мандрівку з детальним маршрутом: від першого запитання — до архіву, від старої світлини — до ДНК-аналізу.
Кому буде цікава ця книжка:
- тим, хто готовий розпочати дослідження власного роду, щоб зберегти памʼять про нього для наступних поколінь;
- окремий розділ присвячено пошуку біологічних батьків, що буде корисним для усиновлених осіб або тих, хто прагне відновити втрачені сімейні зв’язки;
- для всіх, хто цікавиться культурною спадщиною, історією, етнологією й генеологією.
Легкий і доступний путівник Анни Ніколаєвої акцентує на найважливішому: цінності часу, пам’яті про тих, кого вже немає поруч, і можливості почути їхню історію. І нагадує: голоси не стихнуть серед невідомості, доки є ми — ті, хто готові їх слухати і чути.
2. «Гора з плечей. Як виявити і подолати 13 психологічних заборон» Марії Фабрічевої — книжка про те, як скинути важкий тягар обмежень і заборон, що стримують особистісне зростання
Скільки рішень у нашому житті продиктовано невидимими страхами, сумнівами і заборонами, яких ми не помічаємо?
Книжка «Гора з плечей» психотерапевтки Марії Фабрічевої пояснює походження таких знайомих нам словосполучень як «не судилося», «це просто прокляття», «мені ніколи не вдасться», «я не можу», «мені не можна», «мене не розуміють». Вона пояснює, як і чому ці сценарні заборони сформувалися в суспільстві впродовж буремного ХХ століття, вплинули на систему виховання, й продовжують вливати на наші життя, так як залишилися нам у спадок. І головне: як їх розпізнати, знизити тиск та знайти здоровіші способи взаємодії із собою і світом.
В поєднанні з експертною психологічною аналітикою, історичним екскурсом і власним особистісним досвідом авторка допомагає відшукати натхнення до змін, прийняти попередній досвід і взяти відповідальність за своє життя.
Кому буде цікава ця книжка:
- тим, хто шукає практичні і дієві методи для подолання внутрішніх бар’єрів і нових, здоровіших способів взаємодії з собою і світом;
- всім, хто цікавиться травмами поколінь, культурними сценаріями і впливом історії на психіку;
- спеціалістам у сфері психології, освіти, коучингу — як структурний та сучасний ресурс.
«Гора з плечей» — це психологічна карта крізь сталінський терор і аж до повномасштабної російсько-української війни, що дає можливість зрозуміти, як ці події формують культурні заборони, моделі поведінки і нас самих. І водночас м’який, турботливий дозвіл на те, щоб нарешті скинути важку гору із власних плечей.
3. «На власній шкірі» Світлани Ославської — книжка, яка повертає сенси словам «війна» і «злочин»
Ми звикаємо до слів. Навіть до таких, як тортури, окупація, зґвалтування. Вони перестають боліти, коли чуєш їх щодня. Але книжка Світлани Ославської «На власній шкірі» знову й знову нагадує, що стоїть за кожним із цих слів. Змушує побачити й почути крізь документальні історії, свідчення, роздуми і монологи.
Упродовж 2022–2024 років журналістка й письменниця Світлана Ославська документувала свідчення людей, які пережили окупацію — в Снігурівці, Шевченковому, Ягідному й інших населених пунктах, де російська армія залишила по собі руїни з вбивств, викрадень, принижень, знущань, катувань. Але крізь ці історії проривається й інше — гідність, людська сила, небажання зламатися, навіть тоді, коли все довкола вже зруйновано.
Кому буде цікава ця книжка:
- всім, хто прагне глибше зрозуміти реалії російсько-української війни;
- журналістам, правозахисникам, юристам і дослідникам сучасної української історії, як цінне джерело для аналізу подій, пов’язаних з російсько-українською війною, і вивчення впливу конфлікту на цивільне населення;
- читачам нонфікшну про сучасну Україну, її травми, спротив і людську витривалість.
«На власній шкірі» — книжка, що не лише фіксує російську агресію, а й порушує питання як ми говоримо про трагедії й біль, переживаємо колективну травму і виходимо з травматичного досвіду.
4. «Нерухомість» Анни Грувер — роман про світ, що застиг на межі великого зламу
Що відбувається з людиною, коли реальність починає тріщати по швах? Коли зовнішній світ і моральна оптика — все водночас перестає бути стабільним? У романі «Нерухомість» Анна Грувер влучно фіксує той крихкий, тривожний час «до»: до пандемії, до повномасштабної війни, до остаточної втрати ілюзій.
26-річна Миша, головна героїня роману, залишає Київ і їде до Кракова, долучившись до міжнародного проєкту з дослідження мігрантів. Але за красивими словами про гуманізм криється щось значно жорсткіше: чужий біль, байдужість системи, приховане насильство. Стикнувшись із цим, Миша проходить особистісне переформатування — і зміненою повертається в Київ, де все також вже не так, як раніше.
Ця книжка розкриває внутрішній злам так само яскраво, як і геополітичні тектонічні зсуви, де дім — не гарантія безпеки, а міграція — не завжди вибір. «Нерухомість» болісно говорить про контраст між тими, хто втратив усе, і тими, хто з останніх сил тримається за звичне.
Кому буде цікава ця книжка:
- тим, хто відчуває внутрішню розгубленість перед сучасною історією й шукає художнє осмислення її процесів;
- читачам, які цінують глибоку психологічну прозу про травму, пам’ять і тілесність;
- поціновувачам соціально чутливої літератури, де особисте нерозривно пов’язане з колективним;
- усім, хто шукає в літературі чесну вразливість.
5. «Там, де живуть книжки» Віталія Дуленка — роман про темну сторону книжкових блогерів
Що станеться, якщо улюблене хобі перетвориться на пастку, а книжка — на дзеркало, в якому відображене твоє власне життя?
У новому романі «Там, де живуть книжки» Віталій Дуленко занурює читача в напружену історію книжкової блогерки Наді Книжицької, яка звикла знаходити серед друкованих сторінок прихисток від щоденних тривог. Та коли до її рук потрапляє історія від анонімного автора, що виявляється хронікою її особистого життя — розпочинається справжнє випробування.
Це історія про самотність, спробу втекти від минулого і про те, як важко зустрітися сам на сам із власними страхами. Небезпечні таємниці, колишні друзі, сімейні драми — усе переплітається, коли книжка може стати зброєю… або ж ключем до розгадки. Вибір за вами.
«Там, де живуть книжки» — це гра з очікуваннями читачів і вигадка, що дуже нагадує реальність.
Кому буде цікавою ця книжка:
- шанувальникам сучасної української літератури;
- любителям психологічних детективів і трилерів з елементами містики;
- тим, хто любить історії про загадкові маленькі містечка і родинні таємниці.
Із випадкового коментаря — до повноцінної історії: ідея роману Віталія Дуленка народилася з невинного жарту в чаті популярного українського книжкового каналу «Запекла книгожерка».
Матеріали надані видавництвом Лабораторія