Журналіст Роман Романюк досліджує українську оборонну сферу і оприлюднює деталі роботи її найбільш знакових військових інновацій: ракети «Нептун», яка потопила «Москву»; морських дронів, що стали страшним сном Кримського мосту; САУ «Богдана», що змусила росіян тікати зі Зміїного; бомберів «Баба Яга» й іншої зброї, донедавна нікому не відомої. «Чим воюватимуть у Третій світовій? Нова українська зброя», що вийде незабаром у видавництві Лабораторія — це перша книжка про сучасне українське озброєння і його шлях від ідей до інновацій, які змінюють не лише хід російсько-української війни, а й зрештою майбутнє всього світу.
При підготовці книжки було використано матеріали Романа Романюка для «Української правди». Видання виходить у партнерстві з ТОВ «ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ БЕЗПІЛОТНИХ СИСТЕМ»
Yabl ділиться уривком з книги.
17 липня 2023 року в Україні пам’ятають, мабуть, усі, адже саме рано-вранці того дня Україна вдруге атакувала Кримський міст. І вперше це зробили надводні дрони СБУ та ВМС.
14 липня президенту Зеленському доповіли, що Сили оборони готові до роботи по путінському мосту, й отримали від нього команду на знищення.
Операція з ураження Кримського мосту була складною та ризикованою місією. На її виконання вирушили п’ять морських надводних дронів SeaBaby, що рухалися двома групами: перші два вели розвідку і коригували маршрут наступних трьох.
Завдання місії полягало в тому, щоб завдати точного удару по мосту та порушити логістичні шляхи ворога.
Дрони діяли вночі й мусили квапитись, бо ніч над Чорним морем у липні дуже коротка, а російські сили постійно патрулюють Керченську протоку.
Якоїсь миті команда отримала дані, що на маршруті дронів перебуває новітній фрегат «Адмірал Ессен».
Виникла величезна спокуса, можливо, варто атакувати саме «Адмірал Ессен»? Але врешті вирішили зосередитися на виконанні головного завдання — ураженні Кримського мосту.
Перша група дронів наближалась до цілі, а ось у другої групи із трьох бортів закінчувалось пальне. Вони спробували наздогнати «Ессен», але в підсумку команда підірвала їх неподалік Ялти, щоб дрони не потрапили в руки росіян.
Коли перші два дрони наблизилися до Кримського мосту, вони опинились серед великої кількості цивільних суден, які перебували біля Керченської протоки. Кожен із цих кораблів освітлював собі шлях по морю і міг будь-якої миті демаскувати українські дрони.
Але SeaBaby змогли пройти між усіма перепонами й зайти на атаку мосту.
Через певну затримку сигналу між командним пунктом і дроном, який вів полювання за тисячу кілометрів у морі, оператор першого дрона промахнувся і проплив за кілька метрів від опори залізничного мосту. Тому дрон мусив розвернутись і таранити автомобільну частину.
Інший борт повільно наблизився до моста і спокійно уразив опору під залізничним полотном.
На жаль, через те, що три дрони не змогли дійти до цілі, повністю знищити переправу не вдалося, але на кілька місяців міст вивели з активної експлуатації. Варто зазначити, що ця атака стала не першою каральною акцією українських сил у Чорному морі.
Дорога до 17 липня почалась набагато раніше і мала кілька драматичних поворотів.
Геймчейнджер: еволюція морських дронів
«Президент Зеленський поставив задачу: зробити так, щоб Україна домінувала в Чорному морі. Для СБУ цей напрям — один із пріоритетних. Зокрема, нашими цілями стали ракетоносії, за допомогою яких ворог обстрілював українські території», — пояснює в розмові з автором голова СБУ Василь Малюк.
За його словами, Служба безпеки від початку повномасштабної війни стала шукати спосіб адаптуватися до нових реалій і таки знайшла креативне рішення.
«З використання нами морських дронів почалася нова епоха в морській стратегії ведення війни», — з неприхованим задоволенням розповідає Малюк.
Почалася ця нова епоха майже випадково. Генерал із позивним Хантер приїхав на невеликий законспірований військовий полігон, де випробовували літальні дрони.
«І я бачу, що Starlink стоїть на безпілотнику — на такому великому вантажному, як у нас кажуть, «колгоспнику». І що це дає? Зв’язок! Можна керувати й передавати інформацію на велику відстань», — пригадує Хантер.
«А якщо так можна зробити з літальним дроном, то чому ми не можемо зробити катер і відправити його з великою кількістю вибухівки підривати російські кораблі? Це хороший шанс відігнати їх. Я — до Василя Васильовича Малюка, і все закрутилося», — із запалом додає бригадний генерал СБУ.
Але ні він, ні Малюк, ні будь-хто інший у СБУ не були моряками. Зробити дрон вони теоретично могли, але збагнути, які точні технічні характеристики він мусить мати і як його довести до цілі через море, без точного розуміння морської специфіки було неможливо.
Так в історії морських дронів на самому початку з’явився командувач ВМС Олексій Неїжпапа. Він відібрав з-поміж своїх підлеглих невелику команду фахівців, які стали такою собі консультаційною групою.
Вона мала два головні завдання: допомагати конструкторам і виробникам у розрахунках та, що не менш важливо, вчити операторів дронів працювати з таким середовищем, як море, — долати шторми, прокладати маршрути за старими лоцманськими мапами і багато іншого.
Цікаво, що до цієї команди входив той самий службовець ВМС, який у квітні 2022 року віддавав безпосередню команду на пуск «Нептунів» по крейсеру «Москва».
«Була ідея: взяли звичайний човен, встановили на нього двигун навісний, якісь прості тяги, поставили Starlink і почали ганяти водосховищем. Це було в червні 2022 року. Пробували навіть розгорнути систему репітерного зв’язку, коли кілька дронів на маршруті висіли й працювали як ретранслятори. Йшов пошук оптимальних речей, які дозволять хоча б частково відігнати російські кораблі», — пригадує Хантер.
«Ми розуміли, що потопити дроном великий корабель ми не зможемо, але вивести на довгий час із ладу, загнати на довгий ремонт можемо цілком. І вже у липні у нас відбулись перші серйозні випробування, наші човники пройшли 200–300 кілометрів. Треба було рухатись далі», — розповідає Хантер.
На вересень 2022 року була готова перша група дронів і команда, яка повела їх у Севастополь. Але через згадані на початку розбіжності з Ілоном Маском, який не дозволяв використовувати його технологію в Криму, перша місія не вдалась.
Команда зрозуміла, що дрон мусить мати кілька різних каналів зв’язку, щоб уникнути таких неприємностей у майбутньому. На найновіших модифікаціях дронів зараз стоїть три системи взаємодублювального зв’язку.
Восени 2022 року росіяни почали масовано обстрілювати Україну «Калібрами» зі своїх кораблів у Чорному морі. Тож Сили оборони отримали вказівку знайти варіант, як знищувати чи хоча б пошкоджувати ворожі ракетоносці.
У ніч з 28 на 29 жовтня 2022 року всі необхідні частинки мозаїки склались у правильну картинку: дрони модифікували, на морі стояла чудова погода, команда була готова плисти в Крим.
Чотири борти пішли прямо в Севастополь, а три дрони спрямували південніше від півострова, де на рейді стояв новітній фрегат «Адмірал Макаров». Саме цей корабель після затоплення «Москви» став флагманом Чорноморського флоту РФ.
«Макаров» ішов середнім ходом, не чекаючи на атаку. Один український дрон зумів вибрати правильну траєкторію руху і врізався фрегату в правий бік. Команда флагмана виявилась абсолютно не готовою до атаки й у паніці взяла курс на Севастопольську бухту.
У цей момент ще два дрони переслідували корабель, але через великі хвилі не могли наздогнати, тож просто супроводжували його в бік берега. Але й «Макаров» не міг відірватись, бо після атаки в нього не працювала половина двигунів.
У цей час інша група українських безпілотників змогла проникнути до Стрілецької бухти, однак їх одразу ж атакували з берега. Росіяни готувались, тож коли дрони протиснулись до бухти, спалахнув величезний прожектор, а по човнах відкрили вогонь.
На щастя, перед самим українським дроном опинився тральник «Іван Голубець». Щойно оператори побачили його на екрані, миттєво отримали команду на атаку й нафаршували «Голубця» 108 кілограмами вибухівки.
Інші дрони у цю мить вразили нафтоналивну станцію.
Поки тривав цей бій, підбитий «Адмірал Макаров» із моря саме допливав до Стрілецької бухти. Російська берегова артилерія, не розібравшись, робить залп по своєму ж флагману. Щоправда, одного зворотного залпу з палубного озброєння виявилось досить, щоб швидко привести берегових до тями.
Поки росіяни перестрілювались між собою, решта дронів прорвалась до Севастопольської бухти. На той момент росіяни увімкнули всі свої потужності РЕБу, сигнал GPS зник, зв’язок із дронами був мінімальним. Єдина система, яка давала змогу якось орієнтуватись, — це безпосередній оптичний канал на дронах.
«І тут віцеадмірал Неїжпапа особисто починає контролювати кожен метр проходження дронів. Він же із самого Севастополя, виріс там, служив усе життя, кожен вигин тих бухт знає. І один дрон повели в Південну бухту, другий — в Північну, третій — в Нафтову», — розповідає один з учасників тієї операції, який спостерігав за всім у командному бункері.
Один дрон зумів запливти між двома сторожовими кораблями: «Ладним» та «Адміралом Ессеном» і пошкодити обидва. Проте пошкодження були незначними.
«Це була перша в історії дистанційна морська операція. Надводні дрони отримали бойове хрещення. Але саме тоді ми зрозуміли, що вони мають бути більшими і нести більше вибухівки, щоб це було ефективне ураження, — розповідає один із членів команди розробників.
Якраз настала холодна осінь, сезон роботи для дронів закінчувався, і в СБУ вирішили взагалі переробити свій безпілотник. Він мав стати швидшим, більшим, потужнішим і з геть іншою системою зв’язку.
Зараз у новому поколінні цих машин бойову частину збільшили в кілька разів і довели зі 108 до 850 кілограмів, використовують найкращі системи зв’язку, кожна з яких коштує понад 300 тисяч доларів, корпус виготовляють із непомітного для радарів матеріалу та послуговуються ще багатьма інноваційними рішеннями. Наприклад, уже зараз на дронах стоїть вогнеметна система, яка дає змогу вести в прямому розумінні морський бій.
Уже є відео, як українські дрони СБУ стріляють по човнах росіян, які вискочили з одного з кримських військових портів, щоб потопити ці самі дрони. Але безпілотники замість того, щоб утікати, розвернулись і відкрили вогонь у відповідь.
Саме цей варіант дронів світ знає під ім’ям SeaBaby. Від першого покоління в новому безпілотнику залишилось мало що, крім самої ідеї і тактики застосування.
Якраз новим SeaBaby 17 липня 2023 року і був уражений Кримський міст.
«Успішні атаки дронами довели, що це один з ефективних способів протидії ворогу на морі. Ми почали масштабувати використання надводних безпілотників. Сьогодні СБУ працює дронами SeaBaby. Це вже нові й більш досконалі покоління морських дронів. Над ними працює команда фахових співробітників СБУ, інженерів, айтішників і військових моряків», — розповідає глава СБУ Малюк.
Перше покоління безпілотників було приватно-державною розробкою. Але коли Малюк і команда вирішили робити новий дрон самі, то фірма, яку було залучено до першого проєкту, знайшла собі іншого замовника. Ним стало Головне управління розвідки Міноборони.
Відомство Кирила Буданова є другою структурою в Україні, яка розробляє й експлуатує морський дрон. Їхній проєкт має назву «Магура», і про нього йтиметься у наступному розділі книги.
Загалом за перші місяці роботи на рахунку дронів SeaBaby, окрім уже згаданих, було ще ураження ракетоносіїв «Самум» та «Павєл Державін», великого військового буксира «Ніколай Муру» та новітнього розвідувально-гідрографічного корабля «Владімір Козіцкій».
Але навіть не це головне. Змінилась сама філософія використання морських дронів.
«Ми хочемо декомпонувати великий військовий корабель на його функції — ППО, засоби ураження, засоби захисту — і поставити цю зброю на кілька дронів», — пояснює Хантер.
Україна не має часу і грошей будувати великі військові кораблі, але рій дронів, у якому будуть дрони-ППО, дрони-камікадзе, дрони з гарматами і далі за списком, може розв’язати питання флоту в зовсім інший спосіб.
У грудні 2023 року СБУ вперше розповіло й опублікувало відео, як їхній надводний дрон атакує окуповане росіянами узбережжя шістьма снарядами «Града», які було встановлено на безпілотник. Щоб уникнути розхитування борта, всі шість снарядів вилітають із пускових контейнерів одночасно. Хоча гарної купчастості стрільби це поки що не дало.
«SeaBaby — це вже не просто військовоморський дрон, а багатоцільова платформа, яку СБУ сьогодні активно використовує для різних завдань, у тому числі й для атак на Чорноморський флот РФ, — додає Малюк.
Перекладаючи простішою мовою, українські дрони припинили бути «камікадзе» — тепер більшість із них повертається після місій назад на свої бази.
The New York Times писало з посиланням на ГУР, що безпілотники використовуються тепер ще й для дистанційного мінування та інших завдань.
Матеріали надані видавництвом Лабораторія