10 липня в українських кінотеатрах стартував «Супермен» — перший фільм оновленого всесвіту DC, що його запускає Джеймс Ґанн. Новий «Супермен» — це історія про молодого Кларка Кента, який намагається збалансувати своє подвійне життя — журналіста та супергероя. Сповнений віри в добро людства, він стикається з наймогутнішим ворогом — Лексом Лютором, який не зупиниться ні перед чим, щоб знищити символ надії.
І якщо режисер переосмислює легендарного героя сюжетно й візуально, то композитори Джон Мерфі та Девід Флемінг — через музику. Вони розповіли, як звучить новий Супермен, що робити з тінню Джона Вільямса і як втілити людяність у симфонії.
«Просто працювати з Джеймсом уже достатня причина долучитися до фільму. Але коли це ще й Супермен — що може бути масштабніше? Голова йде обертом: це буде фільм Джеймса Ґанна, але ще й про Супермена. Магія!», — згадує Джон Мерфі. Він уже працював із Ґанном раніше, але проєкт із таким масштабом і спадщиною трапляються йому вперше.
Девід Флемінг додає: «Це неймовірна честь — особливо для когось, хто виріс, обожнюючи комікси. Перші графічні романи, які я читав, були про Смерть Супермена. І тепер ми знову торкаємося серцевини цього героя». Саме розуміння коміксного першоджерела, каже Флемінг, дало відчуття правильного тону.
Одне з головних питань — як бути з культовою музикою Джона Вільямса (композитор, що створив основну музичну тему для фільму «Супермен» 1978 року).
«Для нашого покоління ці теми просто вбудовані в ДНК. Джеймс ставився до них із великою повагою, але водночас обережно тестував межі — і я його за це люблю, бо він не мусив цього робити. Ми просто хотіли показати свою любов до цього. Це неймовірна, культова музика. Але складність була в тому, щоби не зловживати нею. Треба було знайти ідеальні моменти, бути шанобливими», — згадує Мерфі.
«Цей «Супермен» — це фільм Джеймса Ґанна у всій повноті. Але є щось у дусі оригінального фільму, що, очевидно, торкнуло Джеймса і що він прийняв — зокрема й у вигляді теми Джона Вільямса. Вільямс уміє передати ту внутрішню доброту і оптимізм, які невіддільні від Супермена, тож я знав: важливо знайти спосіб використати цю тему так, щоб вона відповідала нашому фільму», — додає Флемінг.
Ключовий момент настав під час однієї з зустрічей. Девід грав варіації на піаніно — досліджував «другу половину» теми Вільямса, якої раніше не торкалися.
«Було відчуття, ніби ми відкриваємо щось класичне й нове водночас. Я бачив, як це зачепило Джеймса. І ця мелодія стала лейтмотивом Кларка — його пошуку сенсу на Землі», — розповідає Флемінг.
В основі музичної концепції — дві ідеї. Перша: зберегти чистоту Супермена.
«Він — порядна людина, яка, навіть якщо світ котиться до біса, залишається тим, на кого можна покластися. І з огляду на історію попередніх фільмів, я хотів, щоби звучання навколо нього, переважно, було оркестровим і благородним», — пояснює Мерфі.
А друга — дати решті світу звучати інакше.
«Є антагоністи, які далекі від того, що уособлює Супермен. І для мене це була можливість бути більш «джеймсґаннівським» — експериментувати, бути більше собою, спробувати щось інше, що створює протиставлення. Навіть не контраст, а саме конфлікт між цими елементами. Так я й надав усьому унікальності: зберігаючи навколо Супермена чистоту звучання й тону, а все інше — зробивши «брудним», — додає він.
Флемінг розповідає, що, попри симфонічну основу, у фільмі багато гітарних партій.
«Є один аспект, який я не хочу спойлерити, але скажу: в образі Супермена є певна музична складова, на яку вказав Джеймс. І саме тому я хотів, щоб у партитурі постійно зберігався виразний гітарний елемент. Ми працювали з топовими гітаристами — Іветт Янг і Ендрю Синовіц додали музиці неймовірну характерність, яка врівноважувала оркестр».
Оркестр, до слова, теж не обмежувався класичним звучанням. Наприклад, для секретної локації антагоніста Лекса Лютора й міжвимірного розлому струнні розділили на дві групи й вони дзеркально відтворювали одна одну, згинаючи ноти так, ніби їх розламує навпіл.
«По суті, оркестр подвоював синтезатори, і це створило щось дуже нестандартне — звучання світу, що буквально розривається. Ми працювали з одними з найкращих музикантів у Лос-Анджелесі — і вони вдихнули стільки життя в цей симфонічний звук, який залишається серцем музичної ідентичності Супермена», — каже Флемінг.
Але найбільше задоволення композитори отримали, працюючи над музикою для «Дейлі Планет». «Це кінетична, драйвова, героїчна музика для журналістів, яка також супроводжує історію Лоїс Лейн. Мені подобається, що у фільмі є сюжетна лінія з розслідуванням — вона дає змогу команді новин показати свої навички, і це стало шансом додати інший тип енергії у стрічку»? — ділиться Флемінг.
Композитори додають, що також було весело працювати з Бандою Справедливості — особливо з Ґаєм Ґарднером, що втілює Зеленого Ліхтаря.
«Вони трохи антигерої в цій історії… Тобто вони герої, але не зовсім «зібрані». Джеймс хотів, щоб їхня музика була з ноткою гумору, бо в них є легкість. Вони міцні, сильні, але ще не до кінця розібралися, як усе має працювати — і часто все псують. Якщо Супермен має дуже сильний моральний центр, то їм цього бракує. Їхня музика — ніби їхнє уявлення про те, якою має бути музика супергероїв. Тобто, вони самі собі кажуть: «Ми ж супергерої, значить, нам потрібна супергеройська тема», — додає Флемінг.
Фінальний результат — симфонічна, жива, іноді зухвала музика, що підтримує фільм Ґанна в його головному посилі: герой — це не обовʼязково той, хто бʼється. Це той, хто вірить у добро.
Дивіться «Супермена» вже у кіно!
Фото: John Murphy / Instagram, Joe Pepler / PinPep, Courtesy of Warner Bros. Pictures / ©2025 Warner Bros. Entertainment Inc. All Rights Reserved. TM & ©DC, Jessica Miglio / ©2025 Warner Bros. Entertainment. All Rights Reserved. TM & ©DC