З 18 вересня в українському прокаті — романтично-фентезійна стрічка «Велика смілива красива подорож», режисером якої став Когонада. Сценарій до фільму написав Сет Райс, один з авторів «Меню», а головні ролі виконали Марго Роббі та Колін Фаррелл.
Фільм розповідає про Девіда та Сару, які знайомляться на весіллі спільного друга. Їхня перша зустріч була невдалою, і здавалося, що їхні шляхи мали розійтися. Проте випадок зводить їх знову разом у ресторані фастфуду. Герої вирушають у велику сміливу красиву подорож з чарівним навігатором в автомобілі, який їх направляє. Мандрівка зближує Девіда та Сару, але водночас змушує зіткнутися з їхніми травмами з минулого.
Втім, чому новий фільм Когонади програє на фоні його попередніх робіт — розповідаємо в огляді.
1. Передбачуваний сюжет
Фільм поєднує елементи романтики, фентезі, та магічного реалізму. Режисер для Vanity Fair говорить, що він хотів зняти «щось масштабніше та легше», надавши оригінальний контекст романтичній комедії. Тому фільм переповнений складовими різних жанрів, як-от чарівний навігатор, який розмовляє з головними героями, двері, пройшовши через які можна опинитися в минулому, а також наявність любовної лінії з поцілунками, турботою і сварками.
Початок фільму притаманний багатьом мелодрамам: головні герої зустрічаються, розходяться, а потім випадково знову перетинаються, і так починається їхня майбутня історія кохання. Девіда та Сару зіткнули разом їхні навігатори, які вони взяли заздалегідь в оренду. Відправляючись у незвідану подорож, вони стикаються з дверима, увійшовши в які повертаються до яскравих подій свого життя, знову проживаючи їх. Серед ключових місць — улюблений музей Сари, куди вона колись ходила разом із покійною матір’ю, школа Девіда, де він уперше зізнався у своїх почуттях, та кафе, в якому герої прощалися зі своїми партнерами.
Сюжет — досить сирий, кінцівка якого вже відома наперед. Одна із сильних сцен, яка може запам'ятатися глядачеві — кульмінація фільму, коли вони повертаються в чи не найважливіший період їхнього життя. Після цього герої різко трансформуються та перекреслюють свої травми, немов за помахом чарівної палички, хоча до цього моменту що Девід, що Сара не змінюють свої переконання щодо кохання та стосунків. Складно повірити, що героям достатньо лише поговорити з живою матір’ю чи з самим собою в дитинстві, аби нарешті відпустити минуле, яке переслідувало їх багато років.
2. Погані маніпуляції та інфантильність головних героїв
Глядача ще на початку фільму знайомлять з «непростими» протагоністами — Девідом та Сарою, які у лоб говорять одне одному, що «з ними складно». Сара — представниця тропу manic pixie dream girl, яка одразу сподобалась Девіду, який соромився і вагався навіть потанцювати з нею на весіллі. Активність і ексцентричність Сари та спокій і замкнутість Девіда притягнулися, немов магнітом. Втім, разом із цим на поверхню вийшли й їхні дитячі травми. Сара відкрито каже Девіду, що вона «мерзенна тварюка», яка тікає від близькості і постійно зраджує, аби відштовхнути свою пасію. А чоловіка це навпаки чіпляє, він зауважує, що звик обирати «не тих партнерок».
Маніпуляцій у фільмі більш ніж достатньо, але вони банальні. Глядачеві навряд чи сподобаються чергові тривіальні фрази на кшталт «ти мене зовсім не знаєш» або «ти покохав іншу версію мене». Девід — травмований відмовою першим коханням ще у школі, а Сара готова тікати від емоційної близькості з чоловіками, різко перериваючи контакт. Обидва дорослі герої одночасно хочуть і не хочуть впускати нове кохання у своє життя, все ще страждаючи від минулого, що може викликати у публіки розчароване зітхання, адже такі емоційні гойдалки тривають майже увесь фільм.
3. Актори не врятували фільм
У фільмі знялись голлівудські актори першої величини: Марго Роббі, яка підкорила світ, перевтілившись у Барбі, та Колін Фаррелл, який вже знімався у попередньому фільми Когонади «Після Янга». Не дивлячись на гідну акторську гру, між Роббі та Фарреллом не вловлюється хімія. Вони більше схожі на хороших приятелів, які допомагають один одному впоратися з травмами, ніж на романтичних партнерів.
Троп manic pixie dream girl (архетип героїні у фільмах; ексцентрична жіноча персонажка, яка існує для того, щоб навчити головного героя-чоловіка жити повноцінним життям, але сама при цьому залишається статичною та не має власного розвитку — прим. ред.) вже не раз зустрічався у кіно: глядач може згадати «500 днів літа» чи «Вічне сяйво чистого розуму». Проте якщо інші персонажки гармонійно виглядають разом з об’єктом зітхання, то Девід та Сара краще виглядають поодинці, коли вони стикаються з непростим минулим.
4. Найслабша робота Когонади в його фільмографії
Когонада — один з найцікавіших та недооцінених режисерів сучасності. Його попередні фільми «Колумбус» та «Після Янга» були високо оцінені критиками та отримали схвальні відгуки. Його першим стрічкам притаманні красномовні діалоги, які нагадують діалоги фільмів Річарда Лінклейтера, повільність темпу, виразна тиша і витончена операторська робота, в якій робиться акцент на архітектурні споруди.
«Велика смілива красива подорож» поступається «Колумбусу» та «Після Янга». У новій стрічці відчувається легкий присмак меланхолії, і продовжується дослідження теми сім’ї — як у Сари, так і у Девіда. Кадри, характерні для стилю режисера, знову нагадують живописні картини та вражають красою композиції: варто згадати сцени весілля або епізоди у лісі, де герої вперше стикаються з загадковими дверима. Проте, на відміну від ранніх фільмів, таких кадрів тут можна порахувати на пальцях однієї руки.
Сара та Девід неодноразово розмірковують про життя та минуле, інколи кажуть фрази, які добре запам'ятовуються, на кшталт «ми мусимо грати, щоб дійти до правди» або «життя краще, коли ти відкритий». Але, порівнюючи з попередніми фільмами, сценарій нової роботи дещо бідніший.
5. Чарівна музика від майстра Хісайсі Дзьо
Глядачеві може не сподобатись сюжет чи персонажі, проте музичний супровід у фільмі — чи не найсильніша сторона, яка зачаровує і створює додатковий емоційний фундамент. Це й не дивно, адже композитором стрічки став Хісайсі Дзьо, який багато разів співпрацював з Міядзакі Хаяо — культовим режисером анімаційних стрічок.
Когонада для FLOOD зазначає, що Хісайсі «дуже добре передає таємничість» через музику. Композиції формують емоційний настрій і додають стрічці медитативності. Особливо це помітно, коли герої опиняються на різних зупинках із чарівними дверима або взаємодіють з іншими членами родини. Саме японський композитор допомагає створити фентезійну атмосферу: неживі предмети, що розмовляють, або здатність подорожувати в часі — лише верхівка айсберга.
«Велика смілива красива подорож» могла стати гарною фентезійною мелодрамою з важливим посланням: неможливо впустити нове, не відпустивши старе. Однак на практиці це прохідна романтична стрічка, яка, хоч і має сильний акторський склад та музичний супровід, містить багато клішованих маніпулятивних прийомів та занадто простий сюжет.
Матеріал підготувала Олександра Колосовська