З 31 жовтня в українському прокаті — новий фільм Йоргоса Лантімоса «Буґонія» з Еммою Стоун та Джессі Племонсом у головних ролях.
Фільм розповідає про бджоляра Тедді та його кузена Дона, які одержимі конспірологією про існування інопланетної цивілізації Андромеди. Вони викрадають генеральну директорку фармацевтичної компанії Мішель Фуллер, яка, на їхню думку, належить до раси прибульців. За словами Тедді, Андромеда хоче знищити людство. Кузени мають лише кілька днів до настання Місячного затемнення, щоб змусити інопланетян покинути Землю.
Чому варто подивитись «Буґонію» — розбираємося далі.
1. Мозаїка з різних жанрів
«Буґонія» — кінематографічний вихор із наукової фантастики, чорної комедії та трилера, у якому елементи різних жанрів поєднуються в органічний мікс. Надмір абсурду тут грає на користь: від подекуди комічних головних героїв до їхніх відчайдушних дій — чи то сцена викрадення директорки, чи бійка між Мішель і Тедді. Сюжет не дає глядачеві занудьгувати: навпаки, немов витіюватий візерунок, фільм заграє новими фарбами протягом усього хронометражу.
Лантімос також грає із сюрреалізмом, додаючи до фільму кілька чорно-білих сцен. Їхня дивина доповнює сюжет і водночас відповідає на запитання глядачів: хто така мати Тедді та чому він вирішує викрасти Мішель. Режисер недаремно вводить відгомін передісторії — щоб ще більше заплутати публіку.
Варто зазначити, що «Буґонія» — рімейк південнокорейського фільму «Врятувати зелену планету!» 2003 року. Лантімос адаптував сценарій роботи Чан Чжун Хвана до сучасних реалій Америки, де чимала кількість людей вірить у різні конспірологічні теорії. Режисер показує їх фанатизм і комічність без прикрас: з дурістю, жорстокістю і відданістю, яка може призвести до фатальних наслідків.
2. Зображення сили та недолугості конспірологічних теорій
Тедді, який цікавиться бджолами та працює конструктором в компанії Мішель, вірить в інопланетну расу. Він живе далеко від людей у поганому будинку; глядачеві він може нагадати Нормана Бейтса з «Психо» — на перший погляд непримітного, але такого, що приховує психічні відхилення й становить небезпеку для оточення.
Єдине, що ним рухає, — це фанатичне переконання в конспірології, якій він, здається, віддав багато років життя. Лантімос не зображує його як людину, що викликає жаль чи співчуття. Так, його мати через діяльність компанії Мішель перебуває в комі, і він, як люблячий син, прагне врятувати її. Однак Тедді — вкрай неприємна, відштовхуюча особистість: віра в псевдонаукові теорії довела його до божевілля. Режисер показує спотворений розум героя в різних сценах — від того, як він підштовхує Дона до кастрації, до моментів, коли пояснює причини зменшення популяції бджіл.
Деякі сцени у фільмі демонструють плоску землю, одну з головних конспірологічних теорій. Не виключено, що й Тедді також вірить у це. Режисер, з одного боку, сатирично, насміхаючись над такими людьми, показує їхню безглуздість, з іншого — жахливу реальність, адже невідомо, скільки подібних фанатиків нас оточує і до чого це може призвести.
3. Сучасна інтерпретація давньогрецького міфу
Назва фільму «Буґонія» відсилає до давньогрецького повір’я, за яким бджоли з’явилися з туші мертвого бика. Тобто з трупа може народитися щось нове: або рятівне, або руйнівне.
У роботі Лантімоса цей міф інтерпретується як метафора: бик — тобто система, корпорації, капіталізм — помирає, а з нього народжуються бджоли, нове суспільство. Водночас режисер ставить запитання: чи настане гармонія, чи розпочнеться новий кошмар?
У творчості Йоргоса Лантімоса міфологічне мислення зустрічається нерідко. Його «Лобстер» заснований на міфах про перетворення і покарання, де людина може стати твариною, а «Вбивство священного оленя» відсилає глядача до міфу про Агамемнона та Іфігенію. «Буґонія» ж стає черговим етапом цього міфотворення.
4. Потужна акторська гра
Муза режисера Емма Стоун майстерно перевтілилася в успішну директорку компанії Мішель: строгу, жорстку та розумну жінку, яка добре вміє маніпулювати. Ця здібність неодноразово рятувала їй життя, а глядачам було цікаво спостерігати за розмовами між нею, Тедді та Доном, коли вона не просто завойовувала їхню довіру, а й уміло керувала їхнім розумом. Для Емми це вже четверта співпраця з Лантімосом, і заради ролі акторка повністю поголила голову (публіка бачить сам процес під час сцени викрадення Мішель).
Еммі Стоун не поступається й Джессі Племонс, який зіграв роль Тедді. Актор уже знімався у попередньому фільмі Лантімоса — «Види милосердя». Племонсу вдалося точно передати огиду конспіролога, засновану на сліпій вірі та фанатичній відданості. Тедді схильний до руйнування й убивств в ім’я своєї «місії», і Джессі блискуче впорався з цією роллю, демонструючи безумство та страхітливу жорстокість.
5. Сильний музичний супровід
Одна з найсильніших частин фільму — музика, яку створив Джерскін Фендрикс. Для нього це вже третя колаборація з Йоргосом Лантімосом. Композитор не дивився фільм, не читав сценарій і навіть не отримав синопсис. Натомість режисер дав йому три слова: «бджоли, підвал, космічний корабель». «Угода була така: я закінчу написання всієї музики, а потім він дозволить мені прочитати сценарій і подивитися фільм», — розповідає Фендрикс в інтерв’ю для IndieWire.
Завдяки роботі композитора у фільмі з’являється додатковий пласт тривожності. Несподівана й гучна, але доречна музика не дозволяє глядачеві надовго розслабитися. Особливо це відчутно в сценах у будинку Тедді, де звучання додає саспенсу, ніби у фільмах Альфреда Гічкока. Адже на кону життя Мішель і всього людства, тож моторошний музичний супровід не лише підкреслює божевілля головного героя, а й посилює загальну напругу фільму.
Після «Буґонії» Йоргос Лантімос відправляється у творчу відпустку: за останні три роки режисер випустив три гучні повнометражні кінострічки. А нова робота одного з найкращих режисерів сучасного кіно зможе зацікавити як шанувальників творчості Лантімоса, так і тих, хто під час перегляду хоче одночасно злякатися, посміятися та зануритися у світ абсурду й людської безглуздості.
Матеріал підготувала Олександра Колосовська