Одним із найбільш очікуваних фільмів завершального місяця року безумовно є норвезьке драмеді «Сентиментальна цінність» від талановитого режисера Йоакіма Трієра, прокат якої стартував 4 грудня. Кілька років тому Трієр зняв картину «Найгірша людина у світі», яка стала справжнім глядацьким гітом в Україні, але що ще ми знаємо про норвезьке кіно? Близький реліз багатообіцяючої новинки здається чудовим приводом зануритися в кінематограф цієї північної країни.
Говорячи про нордичне кіно, зазвичай мають на увазі спільний доробок національних кіновиробництв Швеції, Данії, Норвегії та Ісландії, адже ці країни мають багато спільного в плані культури, мови, історії та міфології. Ба більше, значна частина картин є копродукціями кількох держав. Цей регіон є і завжди був надзвичайно багатим на талановитих режисерів: від легендарних Інгмара Бергмана чи Карла Теодора Дрейєра до більш сучасних Ларса фон Трієра, Томаса Вінтерберга, Ніколаса Віндінга-Рефна, Рубена Естлунда та нашого сьогоднішнього героя Йоакіма Трієра.
Скандинавське кіно має цілий ряд стилістичних особливостей. Доволі часто воно буває мінімалістичним у художньому плані та емоційно стриманим. В таких картинах використовується повільний темп оповіді та обмежена кількість діалогів, переважають холодна, як місцева погода, кольорова палітра, стильна скандинавська архітектура та мальовничі пейзажі нордичної природи. На відміну від стерильності сучасного голлівудського кінематографу, скандинавські режисери не соромляться порушувати гостро-соціальні теми та безжально висміювати суспільні пороки.
Окресливши приблизні візуальні та стилістичні особливості, настав час поговорити про жанри та теми, які зазвичай піднімаються в нордичному кіно. Пропонуємо розібрати їх на чотирьох конкретних прикладах, обмежившись фільмами, знятими саме в Норвегії (бо якщо б ми обирали картини з усіх скандинавських країн, то цей матеріал вийшов би надто об’ємним).
1. «Сентиментальна цінність», 2025
Після надуспішної стрічки «Найгірша людина у світі», яка розповідала про пошуки власної ідентичності 30-річною жінкою, Йоакім Трієр зняв чуттєву трагікомедію про режисера, що давно покинув сім’ю, двох його дорослих дочок та їх фамільний будинок, який пережив багато потрясінь протягом буремного ХХ століття.
Традиційно для нордичного кіно, картина відчувається напрочуд камерною та герметичною, розповідаючи інтимну історію однієї родини. Тут порушуються важливі для скандинавських авторів теми сімейних цінностей, природи творчості, історичної пам’яті та глибинної рефлексії щодо суспільних та особистих травм.
2. «Мене від себе верне», 2022
У центрі сюжету чорної комедії Крістофера Борглі опиняється дівчина Сігне, яка приховано заздрить популярності свого бойфренда-художника. Аби якось виділитись на його фоні, вона починає вживати таблетки, що мають дуже багато протипоказань і буквально руйнують її тіло. Дівчина потрапляє до лікарні, але, завдяки «невідомій хворобі», вона нарешті отримує бажану увагу.
У цій картині яскраво виражена та сама їдка гостросоціальна сатира, про яку ми говорили трохи раніше. Режисер критикує сучасне суспільство з його нездоровими трендами, але разом із тим він співчуває молодим людям, які наївно потрапляють у пастки, розставлені соціальними мережами.
3. «Кон-Тікі», 2012
У 2012-му Йоакім Рьонінг, який цьогоріч презентував фантастичний блокбастер «Трон: Арес», зняв історичну драму, що отримала номінації на «Золотий Глобус» та «Оскар». Фільм розповідає про вражаючу експедицію норвежця Тура Геєрдала, протягом якої він зі своєю командою пропливли понад 100 днів на саморобному плоту від берегів Перу до островів Французької Полінезії.
Стрічка піднімає одразу дві теми, вельми важливих для скандинавського кіно. Перша — це шанобливе відношення до власної історії, яке також часто проявляється в міфологічних сюжетах, а друга — любов до природи та захоплення її красою і могутністю (важко не закохатись у природу, коли тебе оточують неймовірні фьорди).
4. «Безсоння», 1997
Одним із найбільш популярних жанрів саме в Норвегії є детективні трилери, а одним із найкласичніших його представників — «Безсоння» Еріка Шолберґа з легендарним Стелланом Скашгордом у головні ролі. Фільм мав такий успіх, що американський ремейк у 2002 році взявся знімати сам Крістофер Нолан, запросивши до акторського складу Аль Пачіно та Робіна Вільямса.
У центрі сюжету досвідчений детектив, що відправляється на самісіньку північ Норвегії аби допомогти місцевим правоохоронцям розслідувати загадкове вбивство молодої дівчини. Невдовзі після прибуття його починає мучити безсоння, спричинене північним сонцем, що зовсім не допомагає в роботі.
Інформацію надала пресслужба Arthouse Traffic