35-річний Каллум Тернер за останні роки побудував вражаючу акторську кар'єру. Протягом останнього десятиліття він зарекомендував себе як один із найцікавіших молодих британських акторів, зігравши старшого брата-мага героя Едді Редмейна у чарівному світі франшизи «Фантастичні звірі» та залицяльника героїні Ані Тейлор-Джой у фільмі «Емма».
У 2024 році Тернер опинився у «великій лізі» Голлівуду, завдяки головній ролі в епічному серіалі Apple TV+ «Володарі неба» про американських військових пілотів часів Другої світової, спродюсованому Стівеном Спілберґом і Томом Генксом. А тепер Каллум закріпив голлівудський успіх роботою у новому проєкті студії А24 і режисера Девіда Фрейна — ромкомі «Вічнсть». У ньому Тернер разом із Елізабет Олсен і Майлзом Теллером розігрують незвичайний любовний трикутник у… потойбіччі.
За сюжетом, коли Ларрі Катлер (Теллер) несподівано помирає раніше своєї дружини Джоан (Олсен), він приходить до тями на Перехресті — своєрідній проміжній станції між земним світом та потойбічним. Тут на новоприбулих чекає нескінченний вибір можливих загробних життів. Але є нюанс: на вибір, де і з ким провести цілу вічність, дається лише тиждень. Коли невдовзі після Ларрі на Перехрестя прибуває Джоан, вона виявляє, що тут на неї чекає не лише її чоловік, але і її перше кохання, Люк (Тернер). Герой Каллума Тернера загинув у 1953-му на Корейській війні, і після цього провів на Перехресті 67 років, працюючи барменом і чекаючи на кохану. Тож кого обере Джоан — чоловіка, з яким вона провела своє життя, чи того, хто обіцяє їй життя, яке вона могла б прожити?
Наразі «Вічність» має 78% «свіжості» на Rotten Tomatoes, а критики називають стрічку, яка вийшла в українських кінотеатрах 4 грудня, майбутньою класикою ромкомів. В есклюзивному інтерв’ю Каллум Тернер розповів, чим його привабив цей незвичайний проєкт, і якою актор бачить власну ідеальну вічність.
— Каллуме, як би ви охарактеризували фільм «Вічність»?
— Це візуально приголомшлива, яскрава комедія, яка веде своїх персонажів і глядачів у насичену емоційну подорож. «Вічність» — один з тих фільмів, які всі люблять, але ніхто більше не знімає.
— Яким є ваш герой?
— Він — солдат, який загинув у бою, все ще 20-річний і сповнений нездійснених мрій. На Перехресті Люк залишається таким само елегантним і крутим, яким був, коли підкорив Джоан у 1950-х. І він має намір зробити це знову.
Мого героя можна було б зіграти просто як вродливого хлопця. Але Девід Фрейн хотів більшого: він бажав, щоб я наділив Люка глибиною та невпевненістю, а заразом — щоб я зробив його по-хорошому смішним. Тож це було цікаве акторське завдання! Також дуже важливо було показати, що стосунки Люка та Джоан не були просто юнацькою закоханістю. Це було справжнє, насичене і, зрештою, трагічне почуття.
Коли Люк прибув на Перехрестя, я думаю, він сподівався, що Джоан рано чи пізно з'явиться. Але рік перетворився на два, два — на чотири, і так далі, доки не минуло 67 років. Увесь цей час він відчував себе в пастці своєї туги за кимось, кого він так і не зміг повністю пізнати. Але на більш глибокому рівні, думаю, це очікування Джоан стало для Люка підсвідомим способом уникнути того, ким він міг би стати.
— Як вам працювалося з Елізабет Олсен і Майлзом Теллером?
— Вони обоє неймовірні. Майлз такий живий і завжди готовий спробувати щось нове. Він дозволяє тобі відчувати, що ти можеш грати в будь-яких сценах з ним і почуватися абсолютно безпечно, він завжди підстрахує. А Елізабет — одна з тих акторок, яка здатна грати одними лише очима. Дивишся в них — і бачиш все, заради чого Люк стільки чекав на неї у потойбіччі.
— Ваш герой у «Вічності» — американський солдат, що загинув на Корейській війні. А минулого року ви зіграли солдата, який вижив під час Другої світової — реального військового льотчика, майора ВПС США Джона «Бакі» Ігана, пілота «літаючої фортеці» B-17. Цей серіал просто вражає своїм масштабом і розмахом. А чим він запам’ятався вам?
— Самою історією, яка захоплює ще більше через свою реальність. Ці чоловіки поміщали себе в найбільш нестабільне середовище, відоме людині, — повітря. Вони були там фактично незахищені, під постійним ворожим вогнем. На деякі місії вони виходили з 17 літаками-фортецями, а поверталися з трьома, тобто втрачали 140 людей. Я справді не знаю, як вони це робили... Те, що вони зробили для нас усіх — і те, як саме вони це зробили, — було справжнім дивом. І мене тішить, що ми вшанували їх цим проєктом.
— Наразі ви перебуваєте на справді цікавому етапі кар'єри, коли вам доводиться робити багато виборів щодо того, які ролі грати та з якими людьми працювати. Чи ви колись замислювалися про певну кар'єрну траєкторію?
— Насправді, зовсім ні. Я не хочу, щоб мене як людину визначала моя робота. Насправді, я взагалі не думаю, що когось, чим би він не займався, має визначати його робота. Те, ким я є, визначаю я сам. Так, мені пощастило займатися тим, що мені справді подобається, і допоки це триватиме і я працюватиму з людьми, які мені до вподоби, я щиро цьому радітиму...
Зрештою, я фанат кіно — я люблю фільми, мені подобаються режисери, мені подобаються саундтреки, — і я хочу просто продовжувати працювати з людьми, які мене надихають і підштовхують. Тож я не хочу вираховувати якусь кар'єрну траєкторію. Ті люди, на яких я рівняюсь — Дастін Гоффман, Аль Пачино, Роберт Де Ніро, — вони не думають про кар'єру, Пачино якось сказав: «Я не знав, що таке кар'єра, поки мені не виповнилося 35». І ось мені зараз 35 — і я все ще актор, і просто хочу займатися цим і надалі. Але в майбутньому моя кар'єра може бути будь-якою. Може, я колись відкрию кав’ярню, хоча зараз не те, щоб дуже цього хочу (посміхається).
— А може колись повернетеся до ролі Тесея Скамандера у «Фантастичних звірях»?
— Навряд чи, але все може бути (посміхається). Люди просто люблять цей світ Дж. К. Роулінг — і це було, чорт забирай, неймовірно, коли мене запросили в ньому зіграти. Дж. К. Роулінг — це як Гемінґвей або Толкін, вона жива, чорт забирай, легенда! І вона увійде в історію як одна з найвпливовіших людей усіх часів. У «Фантастичних звірях» в нас був видатний режисер Девід Єйтс, були Едді Редмейн і Джуд Лоу — одні із найкращих акторів Британії. Я знімався поруч із людьми, за якими мені завжди подобалося спостерігати, — і вони виявилися одними з наймиліших людей на світі. Усе це було насолодою. Тож, звісно, я б із задоволенням повторив цей досвід, хоча навряд чи випаде нагода.
— Ну і наостанок не можемо не запитати: певно, знімаючись у «Вічності», ви задавалися питанням, а з ким і де ви би провели власну. Якщо так — можете поділитися?
— Зі своєю дівчиною (це співачка Дуа Ліпа, з якою Каллум зустрічається з 2024 року, — прим. ред.) Хоча це ризиковано… Насправді я думаю, що якби мені довелося провести вічність із кимось, я впевнений, що рано чи пізно цей хтось почав би мене дратувати. Ну а щодо місця… Лондон. Однозначно — Лондон.
Матеріали були надані пресслужбою Adastra Cinema