Перший місяць весни багатий на цікаві кіноновинки. Однією з таким можна сміливо назвати історичний трилер «Таємний агент» бразильского режисера Клебера Мендоси Філю, який стартує в українському прокаті з 12 березня. Картина, що отримала 4 номінації на «Оскар», занурює глядачів у насичену яскравими кольорами та похмурими подіями Бразилію 1970-х і тому може бути вельми цікавою для поціновувачів такого кіно.
Користуючись цим приводом, ми вирішили розповісти більше про автора, що створив фільм, адже «Таємний агент» є своєрідною квінтесенцією його режисерського стилю.
Народився майбутній режисер у місті Ресіфі, що є столицею бразильського штату Пернамбуко та пятою за величиною агломерацією країни. Автор дуже прив’язаний до своєї батьківщини, тому події значної частини його фільмів розгортаються саме тут. У цьому контексті можна згадати документальний короткий метр «Кубок світу в Ресіфі», знятий під час проведення чемпіонату світу по футболу, та звісно ж «Таємного агента». Доволі важливу роль у його сюжеті відіграє місцевий кінотеатр Сан Луїз, який давно став справжньою меккою для бразильських кіноманів.
Навчався Клебер у місцевому університеті, де отримав диплом із журналістики. Після його завершення почав працювати кінокритиком одразу в декількох популярних бразильських виданнях і навіть створив власне. Однак на початку нульових він вирішив перестати критикувати фільми і почав створювати власні. За наступні 10 років режисер зняв 6 коротких метрів і одну документальну стрічку, після чого відчув себе готовим до повнометражного дебюту.
Сталося це у 2012 з фільмом «Звуки по сусідству», який Бразилія висувала на здобуття «Оскара», але до номінації справа так і не дійшла. Картина зображала різних людей, що живуть на одній вулиці в Ресіфі та стикаються з різними проблемами. Далі був «Водолій», прем’єра якого відбулася в Каннах. Історія про жінку, яку забудовники намагаються виселити з її будинку, дивним чином перегукувалася з тогочасною політичною ситуацією в Бразилії, де першій в історії президентці Ділмі Русеф намагалися оголосити імпічмент. Режисер та інші представники творчої команди фільму вийшли тоді на червону доріжку з плакатами в її підтримку.
Великі фестивальні успіхи почали приходити до Клебера Мендоси Філю у 2019, з його наступною картиною «Бакурау», яка виборола «Приз Журі» на тому самому Каннському кінофестивалі. Втім через вищезгадані політичні протести бразильский оскарівський комітет відмовився висувати стрічку на здобуття найгучнішої кінематографічної нагороди. Ну а далі був «Таємний агент», який отримав аж 3 нагороди в Каннах («Найкраща режисура», «Найкраща чоловіча роль» та приз ФІПРЕССІ за найкращу стрічку по версії світових журналістів) та одразу 4 номінації на «Оскар», яких режисер так довго чекав.
Як уже можна було зрозуміти, Клебер Мендоса Філю має активну громадську позицію, що відображається у його фільмографії, де основною темою стає протистояння простих людей авторитарним силам. Однією з найяскравіших ілюстрацій цієї тези стає саме картина «Таємний агент». Сюжет занурює глядачів у 1970-ті роки, у період правління військової диктатури. У ті часи цензура, репресії, переслідування та погрози були чимось звичним і майже буденним. Протагоністом картини виступає інженер-винахідник, який спокійно працює у своєму інституті, допоки у багатого та впливового бізнесмена не виникає бажання загарбати цей заклад, разом з усіма його напрацюваннями. Герой не може промовчати і намагається дати відсіч загарбнику, але в результаті змушений тікати в інше місто (звісно ж у Ресіфі, хіба ви сумнівалися?) та переховуватися там серед таких же дисидентів. Через історично-політичні особливості того часу, життя героя моментально перетворюється на шпигунський трилер, який триматиме глядачів у напрузі з першої до останньої хвилини.
Крім соціальної проблематики, картини Клебера Мендоси Філю часто характеризуються елементами магічного реалізму. Наприклад у «Бакурау» однойменне містечко магічним чином зникає з усіх мап, а «Таємний агент» вплітає в історичний трилер елементи місцевого фольклору на кшталт легенди про людську ногу, що нападала на перехожих на березі річки Капібарібі. Завдяки цим особливостям та яскравим візуальним образам, які так любить режисер, його картини завжди справляють незабутнє враження.
Матеріал створено за підтримки Arthouse Traffic