В кінотеатрах України 26 березня стартував фільм «Пілліон» – провокативний і водночас проникливий квір-ромком про БДСМ-стосунки домінантного красунчика-байкера Рея (Александер Скашґорд) і сором’язливого хлопця-хориста Коліна (Гаррі Меллінґ), який, ставши сабмісивом Рея, відкриває для себе світ екстремального кінку – і шукає власне місце в ньому.
«Пілліон», без сумніву, – фільм-досвід і фільм-подія. Світова прем’єра стрічки від студії А24 відбулася минулого року в престижній програмі «Особливий погляд» Каннського кінофестивалю, де фільм отримав приз за найкращий сценарій, а також нагороду для акторів-собак Palm Dog – Mutt Moment: за сцени з таксою Гіппо та ротвейлером Россі, які супроводжували свого господаря на нічному побаченні. Наразі «Пілліон» має рейтинг 99% «свіжості» на Rotten Tomatoes, що вочевидь свідчить про не лише фестивальний, але й глядацький потенціал стрічки. Попри те, що «Пілліон» – дуже відвертий фільм про специфічну субкультуру і специфічні стосунки, це все ж, першою чергою, історія кохання. Тож – яке саме кохання пропонує нам цей сміливий квір-ромком?
1. Перше – ніякове, але щире
У фільмі «Пілліон» багато що – вперше. Для режисера Гаррі Лайтона, який також написав сценарій стрічки на основі роману Адама Марс-Джонса «Бокс Гілл», цей проєкт – дебют в повнометражному кіно. Проте справжнім серцем цієї новизни стає внутрішня трансформація Коліна. Його шлях у світ байкерського кінку – це не випадкове падіння у прірву, а свідоме, хоч і сповнене ніяковості, дослідження власної сексуальності та ідентичності. Колін постає перед нами як людина, яка з відчайдушною сміливістю пізнає раніше табуйовані сторони свого «Я».
Гаррі Меллінґ надзвичайно точно передає цей стан заціпеніння перед власним бажанням, яке поступово переростає в емоційний драйв. Актор підкреслює, що суб'єктність Коліна була ключовою для розуміння персонажа: «Саме це здалося мені найбільш захопливим – мужність Коліна робити все вперше, і це саме те, що я справді хотів донести. Чи то мінет у провулку, чи лизання шкіряного чобота – усе це для нього нова територія. Тож я просто хотів переконатися, що це виглядає живим, як і саме його бажання це робити – і робити правильно. Тому що це було дуже важливо – переконатися, що Колін є добровільним учасником. Він справді хоче впоратися з цим якнайкраще. Усі ці вкраплення сюжетно-емоційних моментів були важливими – радість, трепет, який він від цього отримує».
Ця щирість і вразливість роблять образ Коліна напрочуд об’ємним, перетворюючи фільм на історію дорослішання, де іспитом є не лише фізична витривалість, а й здатність прийняти свою інакшість. Критики вже назвали цю роботу Меллінґа справжнім бенефісом, відзначаючи його здатність тримати емоційний баланс стрічки. Зокрема, видання Daily Telegraph (UK) зазначає: «Майстерність Меллінґа, що нагадує прогулянку по канату між піднесенням і сумом, дозволяє фільму залишатися рішуче приземленим. Це тріумфальний ризик, на який він пішов, – і, безумовно, найкраща роль у його кар'єрі на сьогодні».
2. Дуже британське
«У самому серці «Пілліона» суто англійська розсудливість стикається з не менш англійським інтересом до ієрархічного кінку. В таких речах немає нічого поганого, але ж як це страшенно шкодить колінам», – іронічно пише оглядач Irish Times, прозоро натякаючи на численні сцени у фільмі, пов’язані зі ставанням на коліна. Але нема де правди діти – це кіно справді дуже і дуже британське: починаючи, власне, з назви.
У сленгу британських байкерів слово «пілліон» означає як пасажирське сидіння мотоциклу, так і самого пасажира. А у кінк-спільноті воно має ще й додаткове значення – сабмісивний партнер у БДСМ-стосунках.
Утім, річ не лише в локації чи термінології, але, першою чергою, – в самому вайбі історії. «Тут є всі атрибути чудової британської романтичної комедії, – пише Empire. – Миле різдвяне знайомство. Ніякова перша зустріч із родиною. Дрібка голлівудського гламуру. Але «Пілліон» у всій своїй ніжній красі з оголеними сідницями – це дещо більше: сповнене нюансів дослідження близькості всередині субкультури, яка дуже нечасто отримує подібне представлення на великому екрані».
3. Регламентоване жорсткими правилами
У світі «Пілліона» кохання не схоже на хаотичний сплеск емоцій; воно функціонує як чітко налагоджений механізм, де кожен знає своє місце згідно з ієрархією Домінант/сабмісив. Проте навіть для світу БДСМ воно іноді видається аж занадто екстремальним. Стосунки Рея та Коліна – це територія радикального підкорення, де персонаж Скашґорда демонструє майже крижану суворість. Його домінування виходить за межі спальні, перетворюючись на тотальний регламент життя партнера.
Те, як Рей поводиться з Коліном, подекуди межує з відвертою жорстокістю. Наприклад, після першої ночі разом він випроваджує хлопця на світанку, залишивши замість прощання сухий і вкрай специфічний наказ… придбати анальну пробку, оскільки Колін «занадто тугий». Це –кохання, яке вимагає повної відмови від власного «Я» на користь правил іншого.
Аби цей світ суворих настанов і шкіряної естетики не виглядав карикатурно, режисер залучив до роботи справжніх експертів – учасників кінк-спільноти Клубу геїв-мотоциклістів Gay Bikers Motorcycle Club (GBMCC). Саме завдяки консультаціям членів найстарішого квір-мотоклубу Британії кожен жест, деталь одягу та ритуал у фільмі дихають автентичністю. Реальні квір-байкери не лише ділилися секретами свого способу життя, а й самі з’явилися в кадрі, допомагаючи акторам і глядачам зрозуміти: за зовнішньою жорсткістю цих правил стоїть глибока спільна мова специфічної субкультури, де дисципліна є невід’ємною частиною близькості.
4. Самовіддане
«Пілліон» – історія сексуального пробудження молодої людини в руках (або, радше, біля ніг) її домінантного коханця. Через досвід підкорення Колін вивчає власні потреби, межі та те, чим він готовий або не готовий жертвувати заради стосунків. Важливо розуміти: перед нами двоє дорослих людей у стосунках за добровільною згодою, із встановленими параметрами та узгодженими ролями. Проте навіть у такому регламентованому світі є місце для нюансів. Конфлікт виникає тоді, коли Колін прагне отримати трохи більше свободи для вияву взаємної ніжності, на що непохитний Рей реагує спротивом.
У своєму дебюті Гаррі Лайтон майстерно використовує знайомі тропи романтичної комедії, щоб вибудувати зрозумілий світ навколо своїх героїв. Його оповідь видається надзвичайно живою та затишною, поки він відстежує особистісний ріст Коліна. Зрештою, це класична історія дорослішання, просто загорнута в естетику шкіряного фетишу. Як виконавці головних ролей, Меллінґ і Скашґорд працюють на контрасті, наче електричні полюси: Меллінґ – м’який, добросердий і відкритий; Скашґорд – жорсткий, різкий і замкнений. Вони – як цуценя та пітбуль, як клубок нервів та втілення крижаної дисципліни.
Вправна режисура Лайтона занурює глядачів у цю історію, не пом’якшуючи при цьому відвертості секс-сцен. Його режисерська сила полягає в умінні зробити специфічне універсальним, а за персонажа Меллінґа просто неможливо не вболівати. «Пілліон» може здатися дещо шокуючим і суворим на перший погляд, але під цією твердою оболонкою ховається неймовірно м’яка та вразлива серцевина.
«Пілліон» – не просто кіно про БДСМ чи байкерську субкультуру. Це – фільм про самопізнання, який нагадує про одну з найбільших прикростей життя: ми не завжди можемо залишатися у стосунках із тими людьми, від яких отримуємо найцінніші уроки. Проте саме ці уроки роблять нас тими, хто ми є.
Тож, якщо ви готові до подорожі, що балансує на межі між болем і ніжністю, соромом і гордістю, не пропустіть можливість побачити цю історію на великих екранах.