Кажуть, казки живуть десь за обрієм, у місці, де закінчується реальність і починається вигадка. Та насправді вони давно осіли тут, поруч: між зупинками громадського транспорту, у двориках старих крамниць, у вечірньому гулі проспектів. Їм не потрібні кришталеві палаци, темні болота чи пишні гуляння — досить міста.
Саме про це у збірці урбаністичного фентезі «Легендарій міських див», де магія старих казок вплітається у сучасну Україну. Книга поєднує казкові сюжети з реальними містами, перетворюючи їх на повноцінних героїв історій: Харків, Львів, Біла Церква, міста Луганщини, кримські узбережжя та багато інших куточків батьківщини. Будьте готові вирушити на пригоди крізь час, де люди втратили власні імена і перетворилися на пронумерованих рабів, де існує легендарний «Буфет» з «неправильними» перевертнями, які боряться за своє місце під сонцем, де у покинутих шахтах, між териконами, ховається народ та на багато інших авантюр, які перехоплюють дух та занурюють у історію, де магія не зникає, а тільки змінює форму.
Тим, хто тільки знайомиться з цим жанром, ретелінг можна пояснити, як нове прочитання старої казки. Знайомі сюжети не повторюються дослівно, проте їх переосмислюють, додаючи в інший час, інші міста й інші реалії, щоб побачити, як давні історії оживають по-іншому.
Над збіркою працювали семеро українських письменників: Павло Дерев’янко, Олег Сілін, Роман Колган, Володимир Кузнєцов, Андрій Горбунов, Арт Антонян та Владислав Лєнцев. Кожен із них переосмислює знайомі казки по-різному. Письменники спиралися на власний досвід, авторський стиль і відчуття міста, яке стало тлом для історії. Саме тому тексти різні, проте по-рідному зібрані в єдину картинку. Уклала збірку — Альона Сіліна, менеджерка, ЛО «Зоряна фортеця».
У цих історіях місто веде читача темними провулками й заплутаними маршрутами, але жоден із них не позбавлений надії. Магія тут тихо просочується між знайомими вулицями й звичними буднями, лише чекаючи на того, хто придивиться. «Легендарій міських див» не пропонує втечі у вигадані світи, натомість книга занурює у реальність, у якій ми живемо: про міста, яким болить і воднораз вони тримаються, про дім, який можна втратити фізично, але зберегти всередині. Через переосмислені казкові сюжети ця книга говорить про втрати й витривалість, нагадуючи, що навіть найдовша дорога зрештою веде до світла, а кожна історія — до внутрішнього світанку.