Останніми роками іспанське кіно дедалі частіше опиняється в центрі уваги великих фестивалів. Канни, Берлінале, Сан-Себастьян – усюди звучать імена іспанських режисерів, а критики з провідних видань все частіше говорять про окрему хвилю авторського кіно з Піренейського півострова. Один із найпомітніших прикладів – «Сират» Олівера Лаше, який отримав Приз журі Каннського кінофестивалю 2025 року та номінацію на «Оскар». А у вересні до українських глядачів приїде ще одна знакова прем'єра – новий фільм Педро Альмодовара «Гірке Різдво», яким відкриється 11-й фестиваль «Лінія іспанського кіно» в кінотеатрі «Жовтень». В прокат стрічка вийде 1 жовтня.
Тож чим вирізняється нова хвиля іспанського кіно — розповідаємо у матеріалі.
«Сират»: пустельна подорож у пекло під техно-біти
Сюжет «Сирату» на перший погляд простий. Батько разом із сином приїжджають у гори південного Марокко на рейв у пошуках доньки, яка зникла кілька місяців тому на одній із таких безкінечних вечірок. Вони показують її фотографію учасникам одного фестивалю за іншим, і зрештою приєднуються до групи рейверів, які прямують у пустелю на останню вечірку сезону. Подорож швидко перестає бути просто пошуком зниклої дівчини. Разом із героями фільм поступово залишає територію роуд-муві й перетворюється на значно темнішу історію про виживання.
Назва «Сират» відсилає до ісламського уявлення про міст між цим світом і раєм, перекинутий над пекельною прірвою. Образ цього мосту добре римується з дорогою, якою проходять герої фільму. Лаше поступово відмовляється від звичних правил жанру: фільм починається як історія пошуку, а закінчується майже апокаліптичною притчею про страх, втрату й виживання.
Для Олівера Лаше, французько-іспанського режисера галісійського походження, це вже четвертий повнометражний фільм – і кожен із них приносив нагороду з Канн. Дебютна стрічка «Ви всі капітани» отримала Приз ФІПРЕССІ на Двотижневику режисерів 2010 року, «Мімози» – Ґран-прі Тижня критики 2016-го, а «Вогонь прийде» – Приз журі секції «Особливий погляд» 2019 року. Таким чином, усі чотири повнометражні фільми Лаше були представлені в Каннах і отримували там нагороди.
Приз журі, який стрічка отримала в Каннах, має особливу вагу в контексті історії іспанського кіно: як зазначає Euronews, це перша іспаномовна робота, відзначена цією нагородою, від часів документальної картини Віктора Еріке «Сонце в листі айвового дерева» 1992 року, тож перемогу Лаше видання назвало знаковою для цілого покоління. Окрім головної нагороди, «Сират» отримав Приз за найкращий саундтрек – авторства французького електронного музиканта Kangding Ray, чиї треки лунали на найбільших техно-фестивалях світу, зокрема й на київських майданчиках. А зняті у фільмі собаки Піпа й Люпіта здобули Ґран-прі журі паралельної кінопремії Palm Dog – нагороди, яку в Каннах щороку вручають за найкращу «акторську» роботу чотирилапих.
Режисер, для якого Канни роблять винятки
Якщо Олівер Лаше уособлює нове покоління іспанських авторів, то Педро Альмодовар – це той режисер, завдяки якому світ загалом почав сприймати іспанське кіно як окремий культурний бренд. Лауреат «Оскара», «Золотого глобуса», «Ґої», BAFTA й «Сезара» Альмодовар – один із найвідоміших іспанських режисерів у світі. Його «Поговори з нею», «Все про мою матір» і «Біль та слава» давно стали частиною канону європейського кіно. А Канни не раз дозволяли його фільмам відступати від власних правил відбору.
Формально в основний конкурс Канн можуть потрапляти лише картини зі світовою прем'єрою на фестивалі. Для Альмодовара цю умову вже не раз порушували: раніше в конкурсній програмі опинялися «Повернення», «Джульєтта» й «Біль та слава», хоча ці стрічки вже виходили в іспанський прокат. Те саме сталося і з його новою роботою «Гірке Різдво» – фільм відкрив «домашній» прокат в Іспанії ще навесні, зібравши там близько трьох мільйонів доларів і перевершивши касові показники попередніх робіт режисера, «Сусідньої кімнати» та «Паралельних матерів», а вже потім поїхав у конкурс до Канн, ставши єдиним фільмом фестивалю 2026 року без світової прем'єри на самій події.
«Гірке Різдво» розповідає історію кінорежисерки Ельзи, яка переживає творчу кризу та страждає від мігреней. Паралельно розгортається лінія сценариста Рауля два десятиліття по тому, який намагається перетворити чужі життя на матеріал для власного фільму. Поступово дві часові лінії перетинаються. Альмодовар зводить їх до теми пам'яті, творчої кризи та межі між реальним життям і матеріалом для кіно. Іспанська назва стрічки «Amarga Navidad» у французькому прокаті отримала промовисту альтернативу «Автофікшн». Така назва підкреслює автобіографічний бік нового фільму – прийом, до якого Альмодовар уже звертався у «Болі та славі».
Що стоїть за новою іспанською хвилею
У 2026 році Канни вперше за всю історію фестивалю відібрали одразу три іспанські фільми в основний конкурс – «Гірке Різдво» Альмодовара, «Кохання моє» Родріго Сорогойєна з Хав'єром Бардемом і Вікторією Луенго в головних ролях, а також роботу дуету Лос Хавіс (Хав'єр Кальво та Хав'єр Амбросі) «Чорна куля», яку також можна подивитись в межах «Лінії іспанського кіно». Загалом того року на великих секціях фестивалю показали одинадцять іспанських фільмів – удвічі більше за попередній рекорд цього століття.
Сорогойєн називає нинішній успіх своєрідною винагородою за роки міжнародного визнання іспанського кіно. За останні роки головні нагороди великих фестивалів отримували Альмодовар, Лаше, Альберт Серра та Алауда Руїс де Азуа. Ще раніше заявила про себе Карла Сімон. У 2017 році вона отримала приз Берлінале за «Літо 1993», а через п'ять років – «Золотого ведмедя» за «Алькаррас». і стала першою каталонською та іспанською режисеркою, яка отримала головну нагороду Берлінале.
За фестивальними успіхами стоять і зміни всередині самої індустрії. Каталонський уряд у 2024 році інвестував у аудіовізуальну галузь близько 60 мільйонів євро, а стримінгові сервіси Західної Європи за 2023–2025 роки наростили виручку на сім мільярдів доларів, що дало іспанським студіям фінансовий простір для більш ризикованих авторських проєктів. Показово, що дедалі помітнішою стає і роль жінок-режисерок. Цю тенденцію в Каталонії свідомо підтримує державне фінансування, і фахівці галузі називають її ключовою для майбутнього іспанського аудіовізуального сектору.
Побачити частину цих фільмів українські глядачі зможуть уже з 24 вересня на 11-му фестивалі «Лінія іспанського кіно». Фестиваль відкриє нова стрічка Педро Альмодовара «Гірке Різдво», а також у програмі покажуть «Чорну куля» Лос Хавіс і «Сират» Олівера Лаше.
Матеріал підготувала Олена Макаєва