Якщо “Паразитам” пару років тому не вдалося остаточно “підсадити” весь світ на південно-корейський кінематограф, то зараз в мережі всі божеволіють від серіалу, який точно це зробив. Ви вже напевно здогадалися, про що саме йдеться! Перше місце в рейтингах Netflix у 90 країнах світу, купа челенджів в тік-ток, тисячі мемів та вірусні відео. Так, все це “Гра у кальмара”, про яку було неможливо не почути протягом останніх двох тижнів. Та чим саме серіал підкорив світ? Важко відповісти конкретно, але ми спробуємо розібратися в цьому.
Сон Кі Хон живе життям повного невдахи. Він давно втратив нормально роботу, має величезні грошові борги перед мафією та банками, його кинула дружина, а для доньки він скоріше знайомий, ніж батько. Свого помешкання Сон теж не має, а тому вимушений розділяти квартиру зі своєю старою мамою, у якої чоловік час від часу любить поцупити гроші. Одного дня Сон зустрічає героя, який пропонує йому гру, за яку він може отримати великі гроші. Відчай змушує прийняти пропозицію незнайомця і погодитись на гру. Сона та інших учасників привозять на таємничий острів люди в масках, де їх змушують грати в дитячі дворові ігри, - проте, в цьому є невеликий нюанс: програв - помреш.
Якщо проводити паралелі, то в принципі концепція “Гри у кальмара” не нова. Ми вже щось подібне бачили в “Королівській битві”, в “Голодних іграх”, в “Людині, що біжить”, “Геймері”, в “Іспиті” і ще в десятках схожих проєктів. Тим не менш, певні відмінності в “Кальмарі” є. Що підкупає в конкретній історії, так це неоднозначність, яка не дозволяє тобі точно сказати, а як правильно чинити в подібній ситуації. Річ у тім, що після першого раунду, коли у гравців виникає можливість кинути цю жахливу гру і більше ніколи до неї не повертатись, майже всі з них приймають рішення йти далі до кінця. Тобто вибір грати - це вибір, можна сказати, цілком добровільний. Нам демонструють людей у такому відчаї, що для них перспектива ризикнути життям заради можливої винагороди набагато привабливіша за саме життя. Вони готові померти у гонитві за заможністю, аніж просто “нормально” існувати. І це дійсно потужна ідея, навколо якої будується цікавість до серіалу та його головних героїв.
Самі ігри вкрай винахідливі і завжди викликають чималу інтригу. Жага глядача до насилля на екрані настільки велика, що вже хочеться побачити оригінальну ідею, з якою будуть вбивати у наступній грі. Проте серед всіх шести ігор найжорстокішою опинилася та, яка здавалася на перший погляд дуже простою та найменш важкою. Я кажу про серію, де герої грали в кульки. Спойлерити не буду, - лише скажу, що ця серія є найвищою драматургічною майстерністю. Ті твісти та психологічні ігри в епізоді просто зводять з розуму і змушують плакати. Цю серію за рівнем драматизму та глибини можна порівняти з кращими епізодами таких шедеврів, як “Містер робот” та “Пуститися берега”. Справді, вже одна тільки ця гра є причиною дивитись “Гру в кальмара” якомога скоріше.
Проте очевидно, що на першому плані тут не гра, а соціальне висловлювання на тему рівня життя у Південній Кореї (а, може, і в усьому світі, якщо сприймати цю метафору глобальніше). За тематикою це схоже на початок фільму “Паразити”, тільки тут головні герої потрапляють не в розкішний будиной, а у “Королевську битву”. Нам чітко дають зрозуміти, наскільки складне життя у цій країні, залежно від класу населення, до якого людина належить. Саме тому і драмам головних героїв виділяють чимало часу, аби нам було легше поставити себе на їхнє місце. І так, у героїв тут просто неможливо не закохатись. Можливо, вони спочатку всі роблять або жахливі, або просто ідіотські вчинки, яким не хочеться співпереживати. Проте, як тільки всі потрапляють у гру, то починається повне розкриття кожного важливого персонажа. Якщо взяти до уваги того ж Сон Кі Хона, то він проходить цілий шлях, протягом якого він спочатку змушує ненавидіти його, а потім перетворюється на гідну особистість. Сценарна робота чітко демонструє зміну та трансформацію головних героїв протягом 9 епізодів.
Важко також не бути в захваті від шалених декорацій, що лякають та тримають увагу ледь не кожну секунду хронометража. Масштабність просто вражає! Автори підійшли до процесу створення всього, що стосується гри, з величезним креативом та фантазією. Гігантська лялька, міст, муляжні декорації маленького містечка, прірва, над якою відбувається перетягування канату, - все це настільки видовищно, що можна вже тільки від художнього оформлення отримувати величезне задоволення. Операторська робота тому дуже допомагає. Вона не тільки неймовірно гарна, а ще завдяки ній авторам вдається підкреслювати важливі для розкриття героїв та загальної історії речі.
Важко тепер повірити, що автор серіалу протягом 10 років чув відмови стосовно своєї ідеї і не міг знайти канал чи продюсерів, які б погодились це реалізувати. Але, недарма кажуть, що всьому свій час. Можливо раніше світ не був готовий до такого продукту і він банально міг не спричинити той бум, який стався із серіалом сьогодні. Адже у 2021 році ця історія є прекрасним відображенням суспільства та життя, яке більшість з нас має. Єдине, що є певна недомовленість у фіналі сезону, але автори вже пообіцяли продовжити його, а тому, сподіваємось, що на певні питання таки отримаємо відповіді!
Тож якщо ви ще не дивилися серіал, чого чекаєте?