Український режисер Сергій Чеботаренко, який 2021 року гучно дебютував у кіно спортивною драмою «Пульс» про легкоатлетку Оксану Ботурчук — працює над новою художньою стрічкою. Сценарій із робочою назвою «Містер Гелікоптер» також заснований на реальних подіях, адже в центрі історії — винахідник-киянин Ігор Сікорський. Наразі команда проєкту завершила розробку фільму, що отримав державне фінансування від Українського культурного фонду. Yabl поспілкувався з автором ідеї, співпродюсером і режисером Сергієм Чеботаренком про виникнення задуму, роботу в американських архівах, створення сценарію та натхнення від true stories.
Кілька років тому, коли почався карантин, я став шукати історію для нового фільму, і, мабуть, це була перша тема, яка мене зацiкавила. Проблема виникла з тим, що на поверхні не було тієї історії конкретно про Ігоря Сікорського, яку б хотілося екранізувати. Я обрав американський період, а в українських книжках більше описаний інший час — де царська Росія, «Ілля Муромець» і все таке. А наступну стрічку після «Пульсу» я прагнув зробити англійською мовою, тому пірнув глибше: пішов до музеїв, замовив на Amazon та різних сайтах вінтажні книжки. І десь за три тижні знайшов період, що зацікавив мене — цілком американський. Ось так це було.
Я дуже люблю based on true story або inspired by true events історії, тому що в них є цінність — ти розповідаєш про якесь досягнення людини. У випадку з Оксаною Ботурчук я був радий, що все склалося та вийшло, і для самої Оксани це була досить важлива подія. Після прем’єри «Пульсу» вона взяла срібло на Паралімпіаді в Токіо. Тому я дуже люблю такі теми, засновані на реальних історіях і біографіях — вони мають більшу цінність. І мабуть, я ще не прийшов до того, щоб любити жанрове кіно, як-от трилери, горори, тому обожнюю based on щось історії.
Дуже круто було знайти мемуари пілотів, льотчиків-випробовувачів, які описували процеси створення та випробування, тестові польоти й таке інше. І ти читаєш це, а в тебе тремтить рука, коли перегортаєш сторінки. Перебуваючи зараз в Америці, я розшукав старі газети, які тут в архівах зберігаються на діафільмах — відкрив їх і знайшов статті про Сікорського, які кардинально змінили його життя. Не буду поки розповідати, аби не спойлерити. Це дуже трепетно для мене — пірнути в цю історію. З Оксаною Ботурчук було класно, що я міг із нею поспілкуватися, а з Сікорським, який давно вже не з нами, це неможливо, тому для мене це занурення в світ історії дуже важливе та класне. І коли зараз я знаходжу старі видання 1940-х років і розумію, який вигляд це мало — усе стає ще більш зворушливим.
На етапі девелопменту. Ми закінчили сценарний період і зараз поступово розпочинаємо бюджетування, фінансування, виробництво і все таке.
По акторах поки нічого не можу сказати, ми чекаємо відповідей від деяких виконавців.
Звісно, драматургія, аби все працювало. Оскільки це художній фільм, а не документальний, дуже важливо, щоб було цікаво і щоб глядач, коли дивиться стрічку або читає сценарій, відчував і переживав.
Знімати ми будемо в Україні та у США: інтер’єрні історії, які можна побудувати в павільйонах, будуватимемо в Україні, а натуру фільмуватимемо в Америці.
Як плануєте уникати художнього домислу при зображенні видатної постаті? Чи консультуєтесь із нащадками авіаконструктора? (Чи плануєте виходити на них?)
Ми inspired by true events, це означає — натхненні якоюсь історією. І оскільки я наголосив на тому, що це художнє кіно, ми стараємося зробити його максимально цінним драматургічно, спираючись на факти, знайдені нами в книжках і в інших джерелах. Тому можу сказати лише, що буде драматургічно цікаво та натхненно реальними подіями.
Це конкретно Америка 1940-х років, конкретно виробництво першого і другого гвинтокрила, конкретно час із 1939-го до 1945 року, тобто там немає російського періоду, немає дитинства. Обрали період, який максимально художній, максимально цікавий мені як режисеру — Америка, 40-ві роки.
Не дуже люблю радити… Зазвичай раджу топ-250 фільмів на IMDb, дивіться, що вам подобається за жанрами та всім іншим.