25 листопада у прокат вийшов «Дім Ґуччі» Рідлі Скотта, про який ми неодноразово писали. Навколо фільму розгорівся скандал, адже члени сімейства Ґуччі обурені тим, як їх показав Скотт – злими, жадібними сексистами. При цьому, сценарій схвалив сам гендиректор PPR Франсуа-Анрі Піно, який з 1999 року володіє брендом Gucci, про що режисер розповів у інтерв'ю. При цьому, критики сценарій не оцінили, а сама стрічка здається «стандартизованою, не сильно оригінальною, відчутно глянцевою, мелодраматичною кіноекранізацією статті у Вікіпедії». У нашій рецензії йдеться саме про те, що режисер не дуже детально пропрацював біографії і характери героїв. Та тепер ми можемо копнути трошки глибше. Адже у видавництві «Фабула» цього року вийшла книга про сімейство Ґуччі, що і стала основою стрічки.
Авторка книги «Дім Ґуччі: сенсаційна історія вбивства, божевілля, ґламуру та пожадливості» – письменниця і журналістка Сара Форден. Кілька років книга залишається бестселером у Європі та США, а цього року «дібралася» і до України. У ній Форден майстерно переплітає історію публічного успіху із закулісними пристрастями, чутками, сварками та іншими сімейними справами. Зібрали для вас кілька фактів з книги.
(Перший логотип компанії Gucci 1922 року)
«Ми, Ґуччі, були купцями з 1410 року», – говорив Альдо Ґуччі (у фільмі – Аль Пачіно), син засновника бренду Ґуччіо Ґуччі. З Ґуччіо і розпочалася історія всесвітньо відомого бренду. Батьки Ґуччіо тримали збиткову майстерню капелюхів у Флоренції наприкінці XIX століття. Через банкрутство батька він став матросом на вантажному судні та дістався Англії. Пізніше він працював у знаменитому лондонському готелі «Савой» та залізничній компанії «Вагон-лі», де вивчив уподобання багатих клієнтів. Цей досвід врешті допоміг створити свій бренд.
Ґуччіо вирощував дітей у строгості і з дитинства привчав до роботи. Його сини Альдо, Васко та Родольфо розносили замовлення та працювали в сімейних магазинах. У цих умовах вони потім виховували своїх синів, які стали героями фільму – Мауріціо (син Родольфо, якого грає Адам Драйвер) і Паоло (син Альдо, якого грає Джаред Лето).
У сім'ї розповідають, що Ґуччіо завжди казав, коли в нього народжувався онук: «Дайте йому понюхати шматочок шкіри. Так пахне його майбутнє».
Родольфо (у фільмі – Джеремі Айронс) спочатку цікавила не сімейну справа, а акторська кар'єра. Він знімався під псевдонімом Мауріціо Д’Анкора, а його найвідоміша роль – у фільмі «Рейки» 1929 року. Після війни Родольфо таки зайнявся сімейною справою та після смерті дружини виховував єдиного сина Мауріціо. Він був проти його стосунків із Патрицією (у фільмі – Леді Ґаґа). Не витримавши контролю батька, Мауріціо пішов із дому, жив із сім'єю Патриції та працював на її батька. Родольфо навіть не запросили на весілля, цього дня він демонстративно виїхав із Мілана. Пізніше Мауріціо та Родольфо, звісно, помирилися.
Складні стосунки були і між іншими батьком і сином Ґуччі – Альдо і Паоло. Ось показовий уривок: «Одного разу, коли Паоло завинив у 14–15 років, Альдо віддав його собаку іншим людям. Дізнавшись, що собаки більше немає, Паоло плакав цілий тиждень». Пізніше їхній конфлікт дійшов до того, що Паоло подав на батька до суду за несплату податків. Діти та онуки Ґуччіо нескінченно сперечалися, хто приносить більше користі бренду і заслуговує на більше влади та грошей. Зрештою сімейні чвари і призвели до тих подій, що описані у фільмі. Перший та другий трейлери шукайте за посиланнями.