20 грудня о 20:15 на телееканалі СТБ вийшов довгоочікуваний масштабний серіал «Кава з кардамоном». Це еротична любовна історія за мотивами історичного роману Наталії Гурницької «Мелодія кави у тональності кардамону». Зібрали для вас 5 аргументів, чому серіал вартий уваги. Раніше ми публікували перший та другий тизери телесеріалу.
Якщо ви не встигли переглянути серіал на СТБ, то подивитись усі серії можна тут або тут.
1. На українському телебаченні не так багато якісних історичних серіалів
Події історії розгортаються у Львові XIX століття, коли він входив до Австро-Угорщини та був фактично другим в державі містом після Відня.До Львова у ті часи з'їжджалися різні народи та класи того часу – українці, поляки, німці, євреї тощо. Серіал покаже історію «забороненого» кохання польського шляхтича та української міщанки, що розгортається на тлі «Весни народів», революції 1848-1849 років.
Над історичною достовірністю автори попрацювали на славу. Наприклад, спеціально для проєкту було пошито понад 1000 костюмів, які точно відтворюють дух епохи. Завданням костюмерки проєкту, Вікторії Шостак, за її ж словами, було створення костюму, що мав би не лише красивий та історично правдивий вигляд, а й був би просто гарним. Адже не все вбрання тієї епохи може красиво виглядати зараз. Шостак прагнула «не просто одягнути людину в щось, аби це відповідало історичній епосі, а зробити так, щоб вбрання у фільмі задавало настрій». Детальніше читайте за посиланням.
2. Головна героїня – феміністка за суспільними поняттями свого часу
Те, що нам сьогодні здається буденним, раніше треба було виборювати. «Кава з кардамоном» представляє погляд на сучасні стосунки між людьми кріз історичні паралелі та канони минулого. У ХІХ столітті стосунки польського шляхтича та простої українки набули розголосу як «грішні», тому головні герої зіштовхнулися з осудом. У серіалі побачимо, як вони справляються із цим. Про те, якою буде героїня серіалу, виконавиця головної ролі Олена Лавренюк розповіла у невеличкому відео-інтерв'ю.
3. Поєднання сучасного і минулого у музиці.
Саундтрек до серіалу написала головна холостячка країни Злата Огнєвіч. Відео до саундтрека побудоване на перетині сюжетних кадрів серіалу ХІХ століття і наших днів. Локацією для зйомок обрали павільйон, у якому розпочалася історія головної героїні Ганни. А режисером виступила Ірина Громозда. Робота зі Златою стала її першим кліпом для українського артиста. Детальніше про фільмування кліпу читайте за посиланням.
4. Перший в Україні павільйон такого масштабу та зйомки за світовими стандартами
«Каву з кардамоном» знімали у наразі найбільшому в Україні павільйоні на території Кіностудії імені Довженка. Масштабна локація на 1650 квадратних метрів містила 12 кімнат різного розміру, а кожну з них щонайменше один раз передекоровували в інше приміщення. «Найбільше нерухомості у головної героїні, тому що у неї тільки 9 різних спалень. Вона за сюжетом постійно кудись їде, щось з нею відбувається, вона у когось ночує і живе – і це все різні об'єкти» – каже художник-постановник серіалу Максим Німенко. Про роботу з кольором, важливість відтінків без контрастів і необхідність арок і довгих коридорів у кадрі Німенко розповідав у нашому інтерв'ю.
«Це серіал, який робиться за стандартами якісного кіно» – каже актор Тарас Цимбалюк. – «У нас багато часу на репетиції, нормальна кіношна робота по гриму та костюмах. Багато часу приділяємо підготовці кожної сцени, приміркам – це все потім дуже відчувається на екрані, повірте». Також, визначним є те, що це перше кіно такого масштабу, що має українсько-польський акторський склад.
5. Літературна основа – роман-бестселлер Наталії Гурницької «Мелодія кави в тональності кардамону»
Дебютний роман Гурницької став одним із лідерів продажів в Україні за рейтингом книгарень. На його створення письменницю надихнула історія бабусі Андрея Шептицького Софії Яблоновської. Перший тираж цього роману Наталія видала власним коштом. Обкладинку робила її донька, папір подарував тато, обкладинку друкував колега чоловіка.
У вересні цього року львівська авторка отримала відзнаку «Золоті письменники України», що передбачає видання твору накладом понад 100 тисяч примірників. Перевидання роману відбудеться 2022 року та буде присвячене екранізації, а її постер стане обкладинкою майбутньої книги.
